Невідомі в’язні Кремля

Їхні імена менш відомі, ніж Надія Савченко чи Олег Сенцов, однак так само ці люди належать до когорти кремлівських в’язнів. Їхні адвокати вважають обидві справи сфальшованими та створеними машиною російської пропаганди. Справи різні. Олександра Костенка судять, по суті, за участь у Майдані, що нібито 18 лютого 2014 року жбурляв камінням у беркутівців із Криму. Оскільки згодом вони перейшли на бік Росії, то тепер цей злочин розглядають як такий, що стосується громадян РФ. Інший випадок — ще абсурдніший. Сергія Литвинова, мешканця Луганської області, обвинувачують у розстрілі 39 чоловіків, котрі відмовились іти в ЗСУ чи Нацгвардію, згвалтуванні їхніх дружин та убивстві 12-річної дівчинки. Адвокат Литвинова Віктор Паршуткін вважає, що це якраз показова справа, котра грає на руку російській пропаганді, мовляв, дивіться, як українці знущаються над проросійськими громадянами.

ОБИДВА ОБВИНУВАЧЕННЯ — БЕЗ ДОКАЗІВ

Однак адвокатові за допомогою нашого Центру громадських свобод та консульства України в Росії вдалося зібрати докази, що всі обвинувачення — надумані. Віктор Паршуткін описує обставини, за яких заарештували його підзахисного: «Сергій Литвинов приїхав у Росію добровільно, туди ж виїхав спочатку його брат з ріднею. Затримали його в серпні 2014 року і привезли до Москви, щоб провести психологічну експертизу. Бо Литвинов — людина з проблемами психічного розвитку, його в селі називають дурником, і маніпулювати ним просто. Він підписав усі протоколи про його злочини, там такий обсяг інформації, такі політичні пасажі та епізоди злочинів, про які людина з вадами може й не знати».

Паршуткін захищає нашого в’язня з квітня 2015 року. За підтримки Центру громадянських свобод вдалося записати коментарі місцевих мешканців Комишного, звідки родом Литвинов (Станично-Луганський район). Виявилось, про скоєні ним злочини ніхто не знає, трупи в морг не доставлялись, інформації про це в міліції немає, а ті особи, яких нібито убив Литвинов, не існують взагалі. Вказані адреси — теж фікція. Ці матеріали передали слідству, і справа до суду так і не дійшла.

Але потім виникло інше обвинувачення: якщо раніше Литвинова представляли як бійця батальйону «Дніпро», то в червні 2015 року висунули обвинувачення про розбій як звичайному громадянинові, що з двома військовими в сусідньому селі забрали дві автівки у громадянина РФ. Однак адвокат разом із українськими правозахисниками знову розбили це обвинувачення на друзки: знайшли докази, що потерпілий на час злочину був за межами України. Востаннє мешканці бачили його тут у грудні 2013 року, бо в нього там свій будинок. А МЗС України надало докази, що викрадені авто належали іншим особам.

13 листопада мав бути суд, але, зважаючи на виявлені адвокатом факти, термін утримання під вартою продовжили до 13    лютого 2016 року. А 20 лютого 2016 буде вже півтора року, як Литвинов перебуває під слідством. Як пояснює Паршуткін, за російськими законами це граничний термін утримання, далі Литвинова мають випустити під підписку про невиїзд. І таким чином російські спецслужби мають визнати свою поразку.

ЧОТИРИ РОКИ В НЕВОЛІ — ЗА МАЙДАН

На жаль, це єдина справа, котра має позитивну динаміку. Наразі адвокати говорять про 11 політичних в’язнів. Справа Олександра Костенка — заплутана й поки без особливої надії на перемогу адвокатів. Дмитро Сотніков, котрий захищає права українця в російських судах, лише два тижні тому дізнався, куди ж етапували його підзахисного після винесення вироку, — у виправну колонію Кіровської області.

Олександр Костенко брав участь у Майдані, був помічником коменданта КМДА, 18        лютого допомагав евакуювати госпіталь з Майдану і звідси ж був викрадений. Під Брянськом йому вдалося втекти й повернутись додому, в Крим. «5 лютого 2015 року на виході з під’їзду свого дому був пов’язаний ФСБшниками, побитий, йому зламали руку, передпліччя, протягом дня його били, потім доставили в слідчий комітет, і там він написав явку з повинною, що на Майдані кидав камінням у беркутівців. Тоді прокурор Криму Поклонська вирішила обов’язково ув’язнити майданівця, і треба було додати якусь статтю, щоб він отримав реальний строк. Тому проводиться обшук його помешкання, підкидається зброя і відкривається справа за іншою статтею — зберігання зброї. У сукупності злочинів Костенку дають строк 3 роки 11 місяців», — описує суть справи захисник Костенка Дмитро Сотніков.

Адвокат зазначає, що на даному етапі справу фактично завершено, єдине, що лишається, подавати позови, що й роблять спільно з Українською гельсінською спілкою з прав людини (між іншим, наше консульство долучилося до процесу нещодавно). Потерпілий та закатований Олександр Костенко не побоявся подати позов проти ФСБ. «У кримський гарнізонний військовий суд подали скаргу щодо катувань. Суд вирішив, що на засідання, котре відбудеться 25 січня, потрібна участь Костенка через скайп. Це буде прецедентне засідання, коли Костенко зустрінеться зі своїми катами і в обличчя скаже їм свої обвинувачення», — додає Дмитро Сотніков.

Окремо подано касаційну скаргу, де основними свідками мають бути учасники Майдану, а також адвокат розраховує на перегляд справи у зв’язку з новими виявленими обставинами, пов’язаними з фактами катування Костенка. У грудні адвокат планує відвідати Олександра, перевірити, чи надається йому необхідна реабілітація. Адже поламану руку протягом трьох місяців відмовлялися лікувати. Таким чином намагалися вибити свідчення проти інших майданців. Операцію зробили аж після оголошення вироку, однак ніякої реабілітації не було, рука фактично непрацююча. Адвокат припускає, що Костенку необхідне ще одне хірургічне втручання і збирається на цьому наполягати.