Нічого багато говорити об тім, що навіть свідома національна незалежність без певної просвіти не дасть ні лібералізму, ні демократії
Михайло Драгоманов, публіцист, історик, філософ, літературознавець, фольклорист, громадський діяч

Перша тисяча днів триває вічність: покращання харчування заради справедливого світу

19 квітня, 2013 - 11:56

Той факт, що саме Ірландія проводить Міжнародну конференцію з питань голоду, харчування та кліматичної справедливості, є цілком логічним.

Логічним тому, що саме тут, в Ірландії, мала місце сувора історична несправедливість — Великий голод 1845—1852 рр., що забрав життя близько одного мільйона ірландців, серед яких було чимало дітей.

Більше того, саме Ірландія була і залишається світовим лідером у боротьбі проти ще однієї соціальної несправедливості — низькорослості.

Немає нічого дивного в тому, що ви ніколи не чули про низькорослість. А насправді це людська трагедія, про яку говорять, яку визнають і яку розуміють чи не найменше серед інших нагальних проблем.

Низькорослість, спричинена хронічним недоїданням на ранніх етапах життя, отруює існування близько 165 мільйонів дітей в усьому світі. І це — набагато більше, ніж просто проблема неадекатного розвитку і низького зросту цих дітей.Вона здатна захопити їх у замкнене коло поганого харчування, хвороб, бідності й нерівності тривалістю в усе життя.

Чому? Тому, що пригнічення росту в перші місяці дитячого життя означає пригнічення розвитку головного мозку, а відтак — пізнавальної здатності людини. Назавжди.

Низькорослість обмежує не лише майбутні можливості дитини вчитися і заробляти собі на життя; вона є також серйозною перешкодою для соціального та економічного прогресу країн, де живуть ці діти. У реальному відображенні вона обмежує успішність навчання дитини у школі, що трансформується у зменшення доходів у дорослому житті в середньому на 22%. Крім того, вона підвищує ризик ожиріння, діабету і серцево-судинних захворювань у дорослих.

За деякими оцінками, 2011 року приблизно кожна четверта дитина віком до п’яти років у країнах, що розвиваються (або 28 відсотків їхнього дитячого населення) мали проблеми із затримкою росту — а це близько 160 мільйонів дітей в усьому світі. 80 відсотків із них мешкають лише в 14 країнах світу. Низькорослість залишається надзвичайно поширеним явищем у країнах Африки на південь від Сахари та у Південній Азії; її розповсюдженість є найвищою в країнах з низьким рівнем доходів (1).

Високі показники затримки росту є однією з причин того, чому світ запізнюється з досягненням Цілей Розвитку Тисячоліття, зокрема тих, які стосуються подолання крайнього зубожіння й голоду, поліпшення дитячого і материнського здоров’я, боротьби з ВІЛ-інфекцією та СНІДом. Недоїдання є причиною приблизно треті дитячих смертей і смерті кожної п’ятої матері.

Добра новина полягає в тому, що так не має бути. Насправді, подолання проблеми низькорослості — це чудова можливість для розвитку. До того ж, економічно ефективна.

І ми знаємо, що для цього потрібно. Майбутнім мамам слід споживати такі життєво необхідні поживні речовини, як залізо та фолієва кислота. Новонародженим і в перші, найбільш уразливі години життя, і протягом наступних шести місяців потрібен лише один природний «суперпродукт» — грудне молоко. Відповідну більш поживну їжу варто вводити в раціон малюка у потрібний час. Загалом адекватний медичний догляд, належна гігієна та санітарія є надзвичайно важливими чинниками, адже погані санітарні умови, а відтак регулярні напади діареї сприяють низькорослості.

2008 року вісім провідних економістів світу, в тому числі — п’ять Нобелівських лауреатів, учасників так званого Копенгагенського консенсусу, визначили пріоритети для подолання десяти найсерйозніших глобальних викликів. На їхню думку, забезпечення дітей молодшого віку поживними мікроелементами є з економічного погляду найефективнішим способом підвищення глобального благополуччя. І 2012 року вони дійшли того ж висновку.

Ще одна добра новина: хоч низькорослість залишається в тіні інших глобальних проблем та можливостей, міжнародна відповідь на цю проблему посилюється, і конференція в Дубліні лише сприятиме цьому. Масштабна глобальна ініціатива — Рух за розширення дій у галузі харчування (SUN) — залучає потрібні інвестиції та зосереджує увагу на проблемах харчування дітей і жінок у багатьох країнах світу.

І справді, дедалі більше країн розширюють свої програми в галузі харчування для охоплення дітей у найважливіший період їхнього життя — перші 1000 днів після народження. І як показує нова доповідь ЮНІСЕФ, присвячена питанням харчування дітей і матерів, такі несхожі країни, як Ефіопія, Гаїті, Перу та Руанда, досягли останнім часом значних успіхів у скороченні показників низькорослості, доводячи цим, що прогрес — можливий.

Ірландія була й залишається активним ентузіастом цих зусиль, і під час свого головування в ЄС ця країна має всі можливості для просування порядку денного, покликаного вирішувати проблеми голоду, харчування та кліматичної справедливості.

У XXI столітті жодна дитина, жодна матір і жодна країна світу не повинні страждати від такої несправедливості, як брак харчування. Що є більш несправедливим і жорстоким за це? Лише приречення ненародженої дитини до знедоленого й голодного життя, особливо якщо ми знаємо, як це попередити. І якщо ми знаємо, як це зробити, і маємо для цього всі засоби і можливості, тому немає жодних причин не робити цього. Причому негайно?

Нову глобальну доповідь ЮНІСЕФ «Покращання харчування дітей — досяжна передумова глобального прогресу» було представлено цього тижня в Дубліні

(1) За класифікацією доходів Світового банку, липень 2012 року.

Ентоні ЛЕЙК, виконавчий директор Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)
Рубрика: 
Газета: 
Новини партнерів