І сам собі постань законом, І не вагайся, не блажи...
Василь Стус, український поет, перекладач, дисидент, Герой України

Перша тисяча днів триває вічність: покращання харчування заради справедливого світу..

19 квітня, 2013 - 11:56

Той факт, що саме Ірландія проводить Міжнародну конференцію з питань голоду, харчування та кліматичної справедливості, є цілком логічним.

Логічним тому, що саме тут, в Ірландії, мала місце сувора історична несправедливість — Великий голод 1845—1852 рр., що забрав життя близько одного мільйона ірландців, серед яких було чимало дітей.

Більше того, саме Ірландія була і залишається світовим лідером у боротьбі проти ще однієї соціальної несправедливості — низькорослості.

Немає нічого дивного в тому, що ви ніколи не чули про низькорослість. А насправді це людська трагедія, про яку говорять, яку визнають і яку розуміють чи не найменше серед інших нагальних проблем.

Низькорослість, спричинена хронічним недоїданням на ранніх етапах життя, отруює існування близько 165 мільйонів дітей в усьому світі. І це — набагато більше, ніж просто проблема неадекатного розвитку і низького зросту цих дітей.Вона здатна захопити їх у замкнене коло поганого харчування, хвороб, бідності й нерівності тривалістю в усе життя.

Чому? Тому, що пригнічення росту в перші місяці дитячого життя означає пригнічення розвитку головного мозку, а відтак — пізнавальної здатності людини. Назавжди.

Низькорослість обмежує не лише майбутні можливості дитини вчитися і заробляти собі на життя; вона є також серйозною перешкодою для соціального та економічного прогресу країн, де живуть ці діти. У реальному відображенні вона обмежує успішність навчання дитини у школі, що трансформується у зменшення доходів у дорослому житті в середньому на 22%. Крім того, вона підвищує ризик ожиріння, діабету і серцево-судинних захворювань у дорослих.

За деякими оцінками, 2011 року приблизно кожна четверта дитина віком до п’яти років у країнах, що розвиваються (або 28 відсотків їхнього дитячого населення) мали проблеми із затримкою росту — а це близько 160 мільйонів дітей в усьому світі. 80 відсотків із них мешкають лише в 14 країнах світу. Низькорослість залишається надзвичайно поширеним явищем у країнах Африки на південь від Сахари та у Південній Азії; її розповсюдженість є найвищою в країнах з низьким рівнем доходів (1).

Високі показники затримки росту є однією з причин того, чому світ запізнюється з досягненням Цілей Розвитку Тисячоліття, зокрема тих, які стосуються подолання крайнього зубожіння й голоду, поліпшення дитячого і материнського здоров’я, боротьби з ВІЛ-інфекцією та СНІДом. Недоїдання є причиною приблизно треті дитячих смертей і смерті кожної п’ятої матері.

Добра новина полягає в тому, що так не має бути. Насправді, подолання проблеми низькорослості — це чудова можливість для розвитку. До того ж, економічно ефективна.

І ми знаємо, що для цього потрібно. Майбутнім мамам слід споживати такі життєво необхідні поживні речовини, як залізо та фолієва кислота. Новонародженим і в перші, найбільш уразливі години життя, і протягом наступних шести місяців потрібен лише один природний «суперпродукт» — грудне молоко. Відповідну більш поживну їжу варто вводити в раціон малюка у потрібний час. Загалом адекватний медичний догляд, належна гігієна та санітарія є надзвичайно важливими чинниками, адже погані санітарні умови, а відтак регулярні напади діареї сприяють низькорослості.

2008 року вісім провідних економістів світу, в тому числі — п’ять Нобелівських лауреатів, учасників так званого Копенгагенського консенсусу, визначили пріоритети для подолання десяти найсерйозніших глобальних викликів. На їхню думку, забезпечення дітей молодшого віку поживними мікроелементами є з економічного погляду найефективнішим способом підвищення глобального благополуччя. І 2012 року вони дійшли того ж висновку.

Ще одна добра новина: хоч низькорослість залишається в тіні інших глобальних проблем та можливостей, міжнародна відповідь на цю проблему посилюється, і конференція в Дубліні лише сприятиме цьому. Масштабна глобальна ініціатива — Рух за розширення дій у галузі харчування (SUN) — залучає потрібні інвестиції та зосереджує увагу на проблемах харчування дітей і жінок у багатьох країнах світу.

І справді, дедалі більше країн розширюють свої програми в галузі харчування для охоплення дітей у найважливіший період їхнього життя — перші 1000 днів після народження. І як показує нова доповідь ЮНІСЕФ, присвячена питанням харчування дітей і матерів, такі несхожі країни, як Ефіопія, Гаїті, Перу та Руанда, досягли останнім часом значних успіхів у скороченні показників низькорослості, доводячи цим, що прогрес — можливий.

Ірландія була й залишається активним ентузіастом цих зусиль, і під час свого головування в ЄС ця країна має всі можливості для просування порядку денного, покликаного вирішувати проблеми голоду, харчування та кліматичної справедливості.

У XXI столітті жодна дитина, жодна матір і жодна країна світу не повинні страждати від такої несправедливості, як брак харчування. Що є більш несправедливим і жорстоким за це? Лише приречення ненародженої дитини до знедоленого й голодного життя, особливо якщо ми знаємо, як це попередити. І якщо ми знаємо, як це зробити, і маємо для цього всі засоби і можливості, тому немає жодних причин не робити цього. Причому негайно?

Нову глобальну доповідь ЮНІСЕФ «Покращання харчування дітей — досяжна передумова глобального прогресу» було представлено цього тижня в Дубліні

(1) За класифікацією доходів Світового банку, липень 2012 року.

Ентоні ЛЕЙК, виконавчий директор Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)
Рубрика: 
Газета: