Від згарища – до лісу
Екологи збирають інформацію про наслідки для довкілля бойових дій у зоні АТО — щоб розробити план відновлення природи Донбасу
В Інтернеті зараз шириться фотоінструкція, що воду для пиття у зоні АТО треба попередньо фільтрувати. Цю рекомендацію розробили екологи і навіть придумали саморобний фільтр: із пластикової пляшки відрізати днище, а в горловину покласти шар вати чи тканини, шар піску, вугілля і дрібних камінців. Експерти стверджують, що очистка води у водогоні в зоні АТО не скрізь працює, а природні джерела через бойові дії можуть містити різноманітні збудники хвороб. Тому краще перестрахуватися.
І це, певно, лише один з очевидних наслідків війни для довкілля. Наскільки постраждала територія та її природа від бойових дій — можемо тільки здогадуватися. А експерти ГО «Екологія Право Людина» зараз намагаються зібрати всю інформацію докупи, просять місцевих екологів надсилати фото зруйнованих територій, звісно, по можливості. Бо все це у мирний час ляже в основу плану відновлення постраждали лісів, парків та степів Донбасу.
Найбільш понівеченою територією екологи вважають місце поблизу населеного пункту Щастя. Але ця думка може змінитись, коли буде більше інформації. Також пошкоджень зазнав єдиний на сході Національний природний парк «Святі гори». Через обстріли «Градами» та пожежі, яких цього літа у зоні АТО було близько трьох тисяч, знищено понад тисячу гектарів нацпарку. Постраждали і степові території, цінні для України тим, що саме у степах росте найбільша кількість червонокнижних рослин. Прикро, що це ті наслідки, які ніхто не відшкодує, за які ніхто не понесе покарання. І запобігти теж неможливо.
— Якщо класифікувати впливи, які можуть мати військові дії не тільки для довкілля сходу, а й для всієї України, то таких декілька. Насамперед, механічне руйнування ландшафтів, наприклад, після проїзду важкої техніки, від вибухів залишаються воронки у землі, а це можуть бути території природно-заповідного фонду. Застосування артилерії теж має свої впливи, — розповідає Катерина НОРЕНКО, еколог з ГО «Екологія Право Людина». — Можливі випадки потрапляння артилерійських снарядів у трансформаторні підстанції, що живлять і промислові підприємства. У багатьох хімічних підприємств є гази у зрідженому стані, що перебувають під високим тиском, може статись вибух і шкідливі гази утворять хмари, що підуть далі. Артилерійські снаряди можуть потрапити взагалі в електричні проводи, знеструмити шахти, через що унеможливлюються відкачка води, а шахтні води — це окремий клас вод із шкідливими відходами. Снаряди можуть потрапити в очисні споруди не лише в містах, а й на підприємствах, де свій цикл очистки, у відстійники з рідкими токсичними відходами, це може піти у поверхневі води, грунтові, зокрема, і в основну водну артерію регіону — Сіверський Донець, що може спричинити транснаціональне забруднення, якщо ці брудні води потраплять у море.
Усе, що розповіла Катерина, частково є припущенням, а частково — вже зафіксованими фактами. Один знайомий автора описав довкілля сходу так, що природи там уже немає, лише купи металолому від згорілої військової техніки. І, на жаль, багато полеглих наших бійців. Тут Катерина додала, що з початку літа у кількох поверхневих водах у зоні АТО знаходиться велика кількість мертвих тіл. Це не лише вплив на екосистему річок, а й на людей, що користуються у побуті цими водами, адже зростають ризики поширення збудників різноманітних захворювань.
— Дослідження ще продовжується, ми робимо загальну довідку по стану довкілля і готуємо оцінку економічних збитків війни для регіону. Можуть бути більш грунтовні дослідження, але лише після завершення бойових дій. Це те, що ми можемо зібрати зараз, за рахунок дистанційного зондування землі, за рахунок космічних знімків, які нам надали в НАСА. Також нам дуже допомагає місцеве населення, співробітники місцевих екологічних організацій, підприємств, які спостерігають за пунктами моніторингу, присилають нам фотознімки, — додає Катерина.
Мали розмову екологи із РНБО та Міністерством екології і природних ресурсів, від чиновників почули побажання щодо співпраці у наданні такої інформації. Але грунтовне дослідження про вплив боїв на природу сходу ніхто, крім громадської організації, зараз не робить. РНБО можна це пробачити, бо в нього багато інших клопотів, але чому для Мінприроди це досі не стало одним із пріоритетних завдань
Еколог Наталя ВИШНЕВСЬКА переконана, що причина у непрофесійному підході нинішніх керівників міністерства до нагальних проблем.
— Оскільки ця тема для наших екологів нова, немає і досвіду відновлення поствоєнних територій. Саме у цій ситуації була б актуальна міжнародна співпраця. Міністр екології мав би організувати міжнародний круглий стіл, залучити експертів, які вже мали справу з такими проблемами в інших країнах, щоб дати рекомендації міністерству чи прописати конкретні дії, як зменшити екологічні ризики, з якими маємо проблему у східних регіонах, — вважає Наталя Вишневська.
Як відновлювати ліси, інфраструктуру, утилізувати тверді побутові відходи, що накопичуються там у величезній кількості, — відповіді на ці питання екологи самостійно шукатимуть якраз у міжнародній практиці. Передусім, це програми ООН, що стосуються відновлення довкілля на постконфліктних територіях у секторі Газа, Лівані та Косово. На жаль, тепер у цьому переліку буде й Україна.
