«Вражає щедрість простих людей»

Нещодавно навіть досвідчений сільський голова Тетяна Марченко із Машева, що під самим Любомлем, була вражена щедрістю своїх земляків. Нема на Волині села, де б не збирали харчі для українських військових, так само і в Машеві це вже роблять утретє. І щоразу люди вигрібають свої «стратегічні» запаси, щоб тільки солдати бодай мали що їсти. Машів уже пережив похорон молодого чоловіка, який залишив сиротою малу дитину. Село зібрало на похорон 10 тисяч гривень. Людей найбільше шокує, що гинуть українські військові на своїй же землі... Один із машівців з часів Іловайського котла досі перебуває у полоні.

«Нещодавно ми знову збирали передачу на схід, — каже Тетяна Марченко. — Люди принесли нереальну просто кількість харчів. Банки сала, домашніх тушонок, смальцю, часник, цибулю... А ще — теплі речі: шкарпетки, светри, куртки і навіть дублянки... А скільки теплих речей принесли і для переселенців зі сходу! Бо простим людям та війна геть непотрібна...»

Андрій Дем’янчук, волонтер із Любомля каже, що наші села на патріотичному підйомі: «Переконуємося вкотре: чим бідніші — тим щедріші. Із такими людьми Україна не може не бути. Не може бути слабкою, бідною чи відсталою. Не може бути переможеною, зломленою. Ці люди не віддадуть своє чужинцю, а от своїм віддають мало не останнє. І тішаться з того що можуть віддати, допомогти, пожертвувати. Із Машева ми прийняли просто нереальну кількість продуктів, що поїде нашим хлопцям на схід. У селищі Головне наші волонтери разом із представниками селищної ради проїхалися від хати до хати. Бо так люди просили. Селищний голова Микола Демедюк організував для цього вісім легкових машин. І скрізь привітно зустрічали, давали речі, продукти, гроші. Просили приїхати ще. Ми трошки маємо волонтерський досвід, але останнім часом приємно вражає щедрість простих людей, ми вклоняємося перед їхньою добротою, патріотизмом, дякуємо щиро».