Як подолати принцип «завчив, здав, забув»?

У Міністерстві освіти та науки системно працюють над спрощенням навчальних програм, щоб діти врешті-решт мали час не лише на домашні завдання, а й на дитинство. Спочатку спростили програму для 4-го класу, а зараз працюють над змінами предметів із 5-го по 9-й  класи. При Міністерстві діють робочі групи, які до 1 квітня збирають та узагальнюють пропозиції фахівців та вчителів-практиків, місяць дається на обговорення з громадськістю. І вже новий навчальний рік школярі мають розпочати за полегшеними програмами, з новими підручниками та оновленими портфелями.

«День» звернувся до вчителів спеціалізованої школи №130 ім. Данте Аліг’єрі з поглибленим вивченням англійської та італійської мов за роз’ясненнями: що би вони хотіли змінити, щоб їхні предмети стали доступнішими та цікавішими для учнів.

«ЧОРНУ РАДУ» ТА «ТИГРОЛОВИ» — ВІДКЛАСТИ

Програму з української літератури вчителі називають трохи нелогічною та недостатньо цікавою. Давня література, літописи, які вивчають дев’ятикласники, чомусь не викликають у них захвату. Прибрати такі теми зовсім — не можна, а от над іншою подачею варто подумати. «Є перенасичення теорією, потрібно дещо спростити, подивитися на твори, які діти краще сприймають, дещо поміняти місцями. Щодо літератури, то стоїть завдання — заохотити дітей до читання», — пояснює вчитель української мови та літератури Олена Кутосенко. Її колега Майя Мельник вважає, що коли вже щось  міняти, то прибрати з програми для 9-го класу «Чорну раду» Пантелеймона Куліша, перенести твір у старшу школу. Діти не сприймають цього твору так, як слід, аргументує педагог. Те ж саме стосується «Тигроловів» Івана Багряного, який взагалі вивчається двічі: у 9-му класі, а потім ще раз у старших класах.

Щодо української мови, то все було б добре, якби не програма для 5-го класу. У ній зібрано всі теми основної школи. Заступник директора, філолог Наталія Кузьменко називає це «жахливим» міксом: «Діти не розуміють, про що мова. Один урок про однорідні члени речення, інший — про вставні слова. Ще й лексика вивчається, її слід перенести у старші класи, бо це оперування словами, а у 5-му класі діти не розуміють значень багатьох слів. Не можна вчити у 5-му класі і фразеологізми, бо діти не розуміють їхнього значення».

КОЖЕН УРОК — НОВА ТЕМА

Не все гаразд і з математикою. Вчитель Людмила Коваленко розповідає, що у 6-му класі діти вивчають комбінаторні задачі. Плюс — комбінаторика окремо вивчається в 11-му. «У 9-х класах із геометрії введено десять уроків на тему «Основи стереометрії». Взагалі, куди б не пішли діти, в училища чи далі у старшу школу, програма починається знову з основ стереометрії. Тому ці уроки в кінці навчального року недоцільні. І щодо повторення матеріалу, то на це дається кілька годин у кінці року. Краще було б у кінці першого семестру хоча б п’ять уроків резервного часу на повторення всього, що вивчалося. І в кінці року — ще раз. Тоді лишається щось у пам’яті», — коментує Людмила Коваленко.

 Математика має той самий недолік, що й українська мова: кожен урок — це нова тема. І так майже по всіх предметах. Цікаво, на що розраховували розробники цих програм?

ІНОЗЕМНІ МОВИ: ЧАСУ МАЛО, РОБОТИ БАГАТО

Оскільки 130 школа — спеціалізована, де діти вивчають англійську та італійську мови, то передбачені Міносвіти навантаження з цих предметів учителі сприймають нормально. Для тих, хто цілеспрямовано збирається вивчати мови, це якраз нормальний темп та методика. Єдине, що новий стандарт освіти змінив вимоги до кінцевих результатів, при цьому робота та ж сама, а часу на неї — менше. «Щоб розвантажити дітей, слід збільшити кількість років навчання у середній школі або ж переглянути вимоги до мовленнєвих компетенцій: що діти мають знати на кінець року з монологічного та діалогічного спілкування, з письма. Якщо порівняти програми, то раніше на кінець п’ятого класу діти мали висловлювати думки не менше, ніж десятьма реченнями, тепер — у межах дев’яти речень. Одне речення плюс-мінус — це не розвантаження», — вважає вчитель англійської мови Тетяна Павлова і заодно класний керівник 7-го класу. Про труднощі засвоєння предметів часто чує від своїх учнів. І від батьків. Пригадує, як на зборах розповідали, що прочитали параграф із природничого підручника, після якого є контрольні запитання, і не змогли на них відповісти ні дорослі, ні діти. На думку Тетяни Павлової, зараз все звелося до принципу трьох «З» — «завчив, здав, забув».

БІОЛОГІЯ — ПЕРШИЙ КУРС МЕДИЧНОГО ВНЗ

Та найбільше нарікань у вчителів на природничі науки. Що хімія, що фізика, що біологія — дрімучий ліс для школярів. Загальну біологію для 9-го класу порівнюють із програмою для І курсу медичного вузу. Дев’ятикласники вчать генетику, цитологію, селекцію, і все — у складній термінології. Вчитель біології Надія Гуріна пояснює: таку програму мали б вчити два роки у старшій школі. Умістивши все у програму 9-го класу, розробники хотіли дати дітям загальне уявлення про предмет, а вийшло навпаки.

Непроста програма і для 6-го класу. «6-й клас вивчає рослини. Термінів наскільки багато, та ще й складних, що діти не можуть їх сприймати. От я дивлюся матеріал про історію відкриття клітини, тут іде мова про таких вчених, які не згадуються навіть у 11-му класі. Що можуть ці діти засвоїти — я не знаю. Якщо раніше тему про клас дводольних я давала за п’ять уроків, то тепер — за один урок», — говорить Надія Гуріна.

«МІЖ ПРЕДМЕТАМИ МАЮТЬ БУТИ ЛОГІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ»

Нелегко нашим дітям гризти граніт науки. Тут на думку спадають альтернативні форми навчання, наприклад, вальдорфська школа, де теорія і практичні знання доповнюють одне одного. І успішність там значно ліпша. За словами директора школи Марини Піщалковської, є ще діти-зірки, яким вдається засвоїти все, мати хороші оцінки і хорошу якість знань. Але таких «зірок» на всю школу набереться небагато.

«Треба знизити ступінь складності й не намагатися дати всю старшу школу в 9-му класі, який став найважчим. Математика-фізика, алгебра-геометрія, англійська-українська мови, історія-література — між предметами мають бути логічні зв’язки, чого зараз немає. Якщо не спростити програми зараз, ми втратимо багато потенційно хороших дітей, сильних, які через недостатню мотивацію не можуть довести, що вони можуть це засвоїти. Але не просто повикидати щось із програми, а логічно, щоб одна тема випливала з іншої. Мені здається, розробники програм не співпрацюють між собою, і цей зв’язок між предметами втрачається», — підсумовує Марина Піщалковська.