«З ними не страшно»

Ці фотографії я зняв у Донецькій області за кілька днів до того, як ми потрапили в оточення в Іловайську. Це різні міста і містечка, блокпости і бази наших військових. Наприклад, фото з танком зроблено на одному з блокпостів, який буквально за кілька днів до цього зазнав мінометного обстрілу, та наші хлопці відбили атаку бойовиків.

    Спочатку мені весь час здавалося, що наші бійці дуже втомлені. Не без цього, звичайно, але насправді, схоже, вони просто вміють цінувати кожну спокійну хвилину. У час затишшя читають книжки і газети, багато і повільно курять, розмовляють, переважно про плани на майбутнє, на час-після-війни, лежать в траві, підгодовують тварин, яких у зоні бойових дій дуже багато (деяких чотириногих щасливчиків бійці забирають з собою додому, коли їдуть у відпустку чи на ротацію).

БІЙЦІ РОЗПОВІДАЮТЬ, ЩО У ПЕРЕВАЖНІЙ БІЛЬШОСТІ МІСЦЕВІ МЕШКАНЦІ ЗВІЛЬНЕНИХ МІСТ НА ДОНБАСІ СТАВЛЯТЬСЯ ДО НИХ БАЙДУЖЕ. ХОЧА Є Й ТІ, ХТО ДЯКУЄ ЧИ ДОПОМАГАЄ ЧИМОСЬ. ДІВЧАТА В ОДНОМУ ЗІ ЗВІЛЬНЕНИХ СЕЛИЩ ПОПРОСИЛИ СФОТОГРАФУВАТИ ЇХ З БІЙЦЕМ, ПОДЯКУВАЛИ ЙОМУ ЗА ВСЕ, А ПОТІМ ЩЕ ЗАЛИШИЛИСЬ ПОСПІЛКУВАТИСЯ З НИМ

    Найбільше часу ми провели разом з бійцями батальйону «Миротворець». Тут пліч-о-пліч служать колишні «беркутівці» і... активні учасники Майдану. Дивлячись на їхнє дружнє спілкування, я спочатку навіть не повірив, що це можливо. Хлопці сиділи за столом, вечеряли, розмовляли, жартували, сміялися. А потім якось так просто сказали, що ось вони тут разом захищають Україну, а ще півроку тому стояли на Майдані по різні сторони барикад. Звичайно, друзями стали не одразу, спочатку були довгі розмови, дискусії і суперечки, але зрештою проблема була багаторазово проговорена і відійшла у минуле. Приємною несподіванкою для мене стала зустріч із кухарем батальйону. У ньому я впізнав чоловіка, який 20 лютого на Інститутській, у самому пеклі, допомагав виносити загиблих і поранених. Він тепер готує обід і вечерю для колишніх супротивників. Війна стерла всі непорозуміння і об’єднала хлопців...

НА БАЗІ. У ПЕРЕРВАХ МІЖ БОЙОВИМИ ЗАВДАННЯМИ БІЙЦІ НАМАГАЮТЬСЯ ДОБРЕ ВІДПОЧИТИ ТА ВІДНОВИТИ СИЛИ. НА СТІНАХ — МАЛЮНКИ З МИРНОГО ЖИТТЯ...

    Коли ми приїхали на базу «Миротворця» у Донецькій області, кілька бійців саме писали рапорти на звільнення. В цей час на базу прийшла старенька жінка, яка на «кравчучці» привезла мішок картоплі зі свого городу і дві банки закруток. Для бійців. Тоді комбат нам сказав, що воно і на краще — звільняються непевні люди, а лишаються найкращі, найнадійніші. Ті, з ким не страшно в бою. І що вдячна бабуся привезла картоплю саме для них. Власне, саме з цими хлопцями — найнадійнішими — ми вже за кілька днів потрапимо в оточення в Іловайську, де пробудемо п’ять днів.

НА ТАНКУ — НАПИС «ПЕРЕМОГА». БІЙЦІ НА ЦЬОМУ БЛОКПОСТУ СПЛЯТЬ ПРОСТО ПІД ЦІЄЇ БОЙОВОЮ ОДИНИЦЕЮ. ТАК БЕЗПЕЧНІШЕ, БО ЧАСТО ЦЕЙ БЛОКПОСТ, ЯК І БАГАТО ІНШИХ, БОЙОВИКИ ОБСТРІЛЮЮТЬ УНОЧІ З МІНОМЕТІВ. ПОКИ, РОЗПОВІДАЮТЬ ХЛОПЦІ, АТАКИ ВДАВАЛОСЯ ВІДБИВАТИ

    У цій поїздці на схід, у зону бойових дій, зі мною багато чого сталося вперше. Перший «Град», перший «Смерч», ночі у вологому підвалі пліч-о-пліч з нашими військовими і мешканцями зруйнованих міст. Коли я вперше прокинувся у підвалі від страшного грюкоту — нас із «Градів» обстрілював ворог — я відчув страх. Бо це, насправді, не дуже приємно, коли у підвалі все здригається, а сам ти підстрибуєш над землею від сили ударів. Але бійці, що лежали поруч, лише віджартувались, мовляв, ось таке «На добраніч» шлють нам «сєпари». І — не страшно. Або не так страшно. Навіть під «Градами»  наші бійці не втрачають бойовий дух, оптимізм та почуття гумору. Звичайно, і в них буває легка паніка, відчуття безвиході чи розпачу. Але рідко, і дуже швидко минає.  Ці хлопці, як і  хлопці з інших батальйонів, що були в оточенні в Іловайську, — «Донбас», «Херсон», «Світязь», «Днепр» та інші, — справжні бійці: сміливі, стримані в емоціях, але при цьому щирі і добрі.  Тому з ними можна пережити буквально все. Я дуже хотів би, щоб усі вони і взагалі всі наші військові, і фронтові медики після нашої перемоги повернулися додому живі й здорові.