Нічого багато говорити об тім, що навіть свідома національна незалежність без певної просвіти не дасть ні лібералізму, ні демократії
Михайло Драгоманов, публіцист, історик, філософ, літературознавець, фольклорист, громадський діяч

Деградація системи критеріїв

Лілія ШЕВЦОВА: «Якщо Путін не може ефективно керувати Росією, то як він може бути найвпливовішим політиком світу»
2 листопада, 2013 - 20:50
Фото inotv.rt.com

Рішення американського видання Forbes назвати російського президента Володимира Путіна найвпливовішою людиною в світі викликало обурення деяких зарубіжних видань. Зокрема британська The Guardian написала з цієї нагоди статтю під заголовком «Путін, швидше, посередність, ніж мачо». На думку видання, Forbes покликаний пропагувати та просувати вільне індивідуальне підприємництво, а не захоплюватися Путіним за те, що той, за висловлюванням журналу, «зміцнив власний контроль над Росією». А якщо владу оцінювати ступенем авторитарності правління, то тоді «номером один» у списку, безперечно, повинен бути Кім Чен Ин», - іронізує видання. Водночас не може не викликати здивування те, що у списку не знайшлося місця для Хілларі Клінтон, державного секретаря США, яка цілком може стати наступним американським президентом.

Слід зазначити, що у Forbes миттєво відреагували на цю критику. Власник цього видання Стів Форбс написав статтю, в якій пояснив, що критики рішення Forbes назвати найвпливовішою людиною в світі Володимира Путіна, а не Барака Обаму не враховують двох важливих обставин.

«По-перше, не треба плутати вплив США як держави із впливом Обами як голови цієї держави. Штати сильно випереджають Росію як з економічної, так і з військової могутності. З цим ніхто не сперечається. Але наше дослідження стосується не країн або компаній, а людей. По-друге, і це навіть більш важливий чинник, Обама з власної волі демонструє слабкість на міжнародній арені. Так у внутрішній політиці він постійно показує силу, зосереджуючи на собі важелі управління економікою», - стверджує Форбс. Він також вважає, що зовнішня політика Обами не просто применшує роль Америки - вона ставить під загрозу стабільність усього геополітичного світоустрою.

«День» звернувся до провідного наукового співробітника Московського центру Карнегі Лілії ШЕВЦОВОЇ з проханням прокоментувати рішення Forbes і те, як ця оцінка може вплинути на дії президента РФ.

«ВІДБУВАЄТЬСЯ ДЕФОРМАЦІЯ ВСІЄЇ СИСТЕМИ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ОСОБИСТОСТІ ТА ОЦІНКИ ВПЛИВУ ПОДІЙ...»

- Звичайно, сама ця оцінка: Путін найвпливовіший політик світу - сприймається як жарт людей, які позбавлені почуття гумору. Можливо, в редколегії Forbes у цій оцінці проявилося якесь прагнення пожартувати. Але якщо дійсно редакція Forbes разом зі Стівом Форбсом підходила до цього питання серйозно, ми можемо констатувати вже цілком очевидну тенденцію: повну девальвацію системи критеріїв в оцінці ступеня впливовості світових політиків. І ця девальвація або деградація системи критеріїв і взагалі критеріїв оцінки виявилася не тільки в журналі Forbes, а навіть у діяльності таких вагомих міжнародних інститутів, як Нобелівський комітет. Скажімо, коли цей комітет видав премію за мир Обамі - це був, звичайно, певний кредит, але увесь світ застиг у здивуванні: за що Обамі дають премію. Коли Нобелівський комітет видав премію Європейському Союзу - це теж викликало невизначений подив, так само як те, що Нобелівську премію було видано абсолютно невідомої організації, яка займається боротьбою з хімічною зброєю. Власне відбувається деформація всієї системи оцінки впливу особистості  і оцінки впливу подій, що свідчить про дезорієнтацію у світових політичних колах. І дуже характерно, що це явище відбувається у період, коли світ, зокрема ліберальні демократії, застигли у кризі. Тому ситуація, коли саме розвинене суспільство перебуває в кризі, система оцінок погляду на світ, система оцінок, що важливо, що не важливо, що впливово, що не впливово - починає ставати абсолютно незрозумілою або ж починає здаватися абсолютно абсурдною. І оцінка Forbes про вплив і роль Путіна якраз належить до цього досить глобального парадокса, коли світ втратив здатність тверезо й адекватно оцінювати людей та події, а це вже якість кризового мислення. Бо, коли ми говоримо, що Путін найвпливовіший, то виникає питання: найвпливовіший у порівняні з ким, у порівнянні з Обамою? Навіть якщо Обама є неефективним лідером, за оцінкою Forbes, то неефективність Обами не означає ефективності впливу Путіна.

На що впливає Путін? Путін не може вплинути на розвиток власної країни Росії, яка перебуває в стадії стагнації, а в низці сфер і в деградації. Якщо Путін не може ефективно керувати Росією, то яким чином він може бути найвпливовішим політиком світу. Тільки тому, що він витягнув Обаму і західних лідерів у неприємній ситуації з Сирією. Але той факт, що він врятував репутацію Обами, не робить Путіна найвпливовішою або взагалі впливовою людиною. Ми в цьому випадку маємо справу з неадекватною, абсурдною, навіть провокаційною оцінкою, яка, не виключено, є наслідком партійний переваг редакції Forbes: ось у піку Обамі ми зробимо йому неприємно, поставивши на перше місце Путіна, можливо, таким чином ми дамо Обамі ляпаса. Можливо, це спосіб республіканців ще більше принизити ненависного їм президента Обаму, з яким вони вже борються стільки років.

- Чи може факт визнання Путіна найвпливовішим політиком викликати загрози для світового порядку, балансу сил у світі?

- Ця абсурдна, неадекватна оцінка, у якій, можливо, немає іронії, а просто є нерозуміння реальності або зовсім вузькі партійні інтереси. Більше того, неадекватна оцінка такої особистості, як Путін, дійсно може породжувати у нього неадекватну оцінку або неадекватні дії. Перебільшення впливу Путіна може провокувати його, а також Кремль до неадекватної політики як усередині Росії, так і за її межами.

«КРЕМЛЬ РОБИТЬ УСЕ, ЩОБ ПРИСКОРИТИ ПРАГНЕННЯ ЯНУКОВИЧА НЕ СТАТИ УКРАЇНСЬКИМ ЛУКАШЕНКОМ»

- І як людина світу 2013 року може продемонструвати свою впливовість?

- Вона може це зробити у ставленні до російського суспільства, нехтуючи його інтересами, запитами. Вона може продемонструвати це, вирішуючи долю інших країн. Ось вам тест на ступінь впливовості Путіна: чи перешкодить він руху України до Європи, чи ні. Це безпосередній тест на впливовість Путіна. Якщо він настільки впливовий або навіть супервпливовий у світі, то якою мірою він спробує здійснити свій вплив на Україну? Це риторичне питання.

- І як ви думаєте, адже, як відомо, напередодні саміту в Бухаресті у квітні 2008 року Путін з'їздив до Берліна і переконав Меркель не давати ПДЧ Україні. Чи зможе він зробити це і тепер?

- Я думаю, що на українське питання будуть впливати три фактори. По-перше, розкол Заходу і відсутність особливої зацікавленості до чогось іншого, крім своїх проблем. По-друге, відсутність мобілізуючої лобістської ролі Америки, яку грав свого часу Буш-молодший під час того Бухарестського саміту і яку Обама не збирається грати взагалі ні в інтересах Європи, ні України. По-третє, це поведінка української еліти і Януковича щодо питання Тимошенко. Ось ці чинники є головними. Але, як ми знаємо, впродовж кількох останніх місяців, починаючи з торговельної війни Росії з Україною, російська влада і Кремль роблять усе, щоб прискорити прагнення Януковича не стати українським Лукашенком. Я не виключаю, що останні дії російської влади - на кордоні зупиняють фури, вимагають передоплату за газ - можливо, нарешті, прискорять дозрівання Януковича і він зважиться краще бути на орбіті Європи, ніж Януковичем у ролі Лукашенка при царі Володимирі.

Але мені здається, що основна проблема України не в листопаді, а у процесі. Навіть якщо Україна підпише угоду 29 листопада - це аж ніяк не врятує її від обіймів Росії. Я відчуваю, що останніми днями з боку російської дипломатії є таке тяжіння грати гудком: добре, нехай вони йдуть - це їхня особиста справа. Я не виключаю, що в Росії є думка: нехай Україна спробує, що таке юшка по-європейськи, нехай підпишуть асоціацію - зрозуміють, що потрібно робити реформи. А вони є болючими, і найболючіші припадуть на період виборів 2015 року, і тоді вони побіжать до Москви і Росії, тоді Янукович приповзе на колінах. Тому тут, у Москві, ставлення до українських процесів таке: листопадовий саміт - лише кома, сходинка у тривалому процесі, нічого ще не закінчено, і ми ще поборемося за Україну.

«ВАКУУМ СТВОРЮЄ У ПУТІНА УЯВЛЕННЯ  ВЛАСНОЇ СИЛИ І ВЕЛИЧІ»

- А чи буде Путін намагатися відтворити другий полюс або двополярну систему , як це було за часів існування СРСР?

- Якщо прочитати нову концепцію зовнішньої політики лютого цього року, валдайську промову Путіна, а тим більше подивитися мову його рухів, то, в принципі, я не виключаю, що він цілком усвідомлено і цілеспрямовано говорить про те, що Захід відходить, залишається вакуум, Росії потрібно заповнити цей вакуум. Росія повинна бути не тільки спойлером, але й арбітром. Начебто є всі підстави для здійснення цієї концепції нової інтеграції навколо євразійського союзу. Бо Захід слабкий, дійсно, є вакуум, і Росія намагається його заповнити. Інша справа, що їй нема чим цей вакуум заповнити. Але вакуум створює у Путіна уявлення власної сили і величі. Адже дуже легко відчувати велич і силу в порівнянні з партнерами або опонентами, які перебувають у цейтноті і паралічі.

Микола СІРУК, «День»
Рубрика: 
Новини партнерів