Єгипетська атомна ініціатива

Схоже, що незабаром у світі ще на одну мирну ядерну державу стане більше. президент Єгипту Хосні Мубарак прийняв рішення, щоб його країна побудувала декілька атомних електростанцій в Ад-Дабаа, біля Середземноморського узбережжя. У своєму виступі на церемонії відкриття нової теплової електростанції в Каїрі Хосні Мубарак із гордістю проголосив, що він вирішив пройти ядерний маршрут, «тому що забезпечення достатнім енергопостачанням нації — складова її державної безпеки й важливий крок для її розвитку в майбутньому». Президент Єгипту твердо визначив, що ядерні плани його країни реалізуватимуться виключно задля мирних цілей і цей проект стане повністю прозорим.

Водночас, прем’єр-міністр країни Ахмед Назіф заявив, що затверджене президентом Хосні Мубараком доручення розробити комплексну стратегію в галузі енергетики було санкціоноване після його детального розгляду, оскільки енергетичне питання стало глобальною проблемою, і тому виникла необхідність розробки належних механізмів. Ахмед Назіф вважає економічно перспективною єгипетську ядерну програму, стратегія якої поки що розроблена на період до 2027 року. Він зазначив, що Єгипет щороку будуватиме нові АЕС із-за наростаючого збільшення споживання електроенергії, яке становить щорічно від 7 до 8%.

Вашингтон із розумінням відреагував на єгипетську ініціативу. Офіційний представник держдепартаменту США Шон Маккормак заявив, що його країна не буде заперечувати проти цієї програми, тому що Єгипет діє відповідно до своїх зобов’язань згідно Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та директив Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ). «Ті держави, які хочуть використовувати мирну ядерну енергію, — підкреслив Шон Маккормак, — не є проблемою для нас. Це — ті країни, з якими ми можемо працювати».

Початок безпосереднього співробітництва було закладено фактично в той же час. Так, до Каїра прибула технічна команда з трьох осіб від Міжнародного агентства з атомної енергетики , аби проінспектувати запланований проект в Ад-Дабаа. Кілька АЕС (потужністю 1000 мегават кожна) будуть побудовані у районі Ад-Дабаа в 150 кілометрах від міста Олександрія. Перша з них повинна вступити до ладу в 2015—2016 роках. 45 квадратних кілометрів землі під зведення АЕС в Ад-Дабаа було відчужено майже три десятиліття тому. З цього району були виселені бедуїни, котрі там проживали, а сам майбутній будівельний майданчик обнесений огорожею. Але після катастрофи у Чорнобилі уряд Єгипту заморозив будівництво АЕС. До речі, Єгипет володіє значними запасами уранової руди на Сінайському півострові й на узбережжі Червоного моря.

Історія єгипетських ядерних амбіцій йде ще з середини 1950-х років. Але цьому перешкодили війни 1956-го і 1967 років з Ізраїлем. У 1961 р. тодішній єгипетський союзник Радянський Союз допомагав проводити дослідження і навчання на маленькому ядерному реакторові потужністю 2 мегавата. А у 1998 році Аргентина пособила в конструюванні іншої дослідницької і навчальної ядерної енергетичної станції потужністю у 22 мегавата.

Проте плани щодо освоєння мирної ядерної енергії були законсервовані після Чорнобильської катастрофи. Сьогодні ж, згідно тверджень єгипетських експертів, досліджень у цій галузі, які здійснені за останні десятиліття, цілком достатньо, аби гарантувати безпеку і відносно дешеву ядерну енергію без додаткових ризиків.

Раніше єгипетський президент Хосні Мубарак заявляв, що рішення щодо будівництва АЕС має також і стратегічні причини, пов’язані з розвитком атомної енергетики в Ірані та збільшенням його впливу в регіоні. Якщо раніше світові ядерні держави стримували країни Близького Сходу в їхніх амбіціях, небезпідставно побоюючись розповсюдження ядерних технологій в цьому неспокійному регіоні, то після того, як Іран оголосив про свої успіхи в атомній галузі, все змінилося.

Очевидно, що єгипетська ядерна ініціатива стимулюватиме і інші країни Близькосхідного регіону до розгортання програм освоєння ядерної енергії. Найбільш багатолюдна арабська країна — Єгипет — зараз приєднується до Йорданії, Лівії, Кувейту, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів, які не приховують свої ядерні амбіції. Так, Йорданія планує запустити АЕС до 2015 року для виробництва електроенергії та використання ядерних технологій для опріснення води. Схоже, що недавні успіхи Ірану в просуванні своїх ядерних ініціатив спонукали й інші близькосхідні держави озвучити свої ядерні амбіції. А у вересні уряд Ємену підписав з американською Powered Corporation угоду про будівництво атомних станцій.

Водночас, інші держави арабського світу також анонсували, що вони розглядають можливість своїх власних ядерних досліджень і використання цієї енергії. У червні цього року Алжир і США дійшли згоди розвивати алжирську програму ядерної енергетики, а тиждень тому Марокко повідомило про угоду, згідно з якою Франція допоможе споруджувати там ядерні реактори.

Як заявив керівник державного комітету з атомної енергії Єгипту Іслам Алі, «введення в експлуатацію першої атомної електростанції потребує близько восьми років». За його словами, саме стільки часу знадобиться для вивчення питань безпеки реакторів, а також для проведення тендерів і практичної реалізації проекту. У свою чергу, міністр електроенергетики Хасан Юніс заявив в інтерв’ю єгипетській газеті Al-Ahram, що будівництво АЕС обійдеться в 1,5—2 мільярда доларів і буде профінансоване за рахунок коштів, залучених з-за кордону. Рішення Єгипту щодо розгортання в країні будівництва ядерних електростанцій ставить питання — які у цьому сенсі відкриваються перспективи для України? Чи єгиптяни користуватимуться під час будівництва АЕС виключно послугами американців та росіян і чи з’явиться для України можливість й собі підключитися до реалізації вигідних контрактів у Єгипті? Десять років тому, 1997 року, українська сторона під тиском американців відмовилась від співпраці з іранцями, коли до участі в бушерському контракті був запрошений харківський «Турбоатом». Тоді Україна (точніше, «Турбоатом») мала поставити до Бушера парову турбіну — одну з найважливіших частин реакторного блоку.

Можливо, Україні у випадку з розгортанням єгиптянами будівництва мережі АЕС потрібно самій оперативно виступити з ініціативою участі у їхньому будівництві, не чекаючи того часу, коли всі замовлення будуть розподілені між іншими країнами. А в разі оголошення Єгиптом тендеру на будівництво АЕС подати заявку на участь у ньому. Для єгиптян подібна співпраця могла б також стати корисною, адже вони могли б отримати з України певні ядерні технології і обладнання. Тому чи не було б логічним запропонувати Єгипту поставки парових турбін для ядерних електростанцій в Ад-Дабаа? Крім того, співпраця Києва і Каїра в галузі ядерної енергетики може поглибити дружні стосунки між нашими країнами.

Як підкреслив Надзвичайний і Повноважний Посол Арабської республіки Єгипет в Україні пан Юсеф Зада, «президент Єгипту Хосні Мубарак заявив, що Єгипет зараз робить активні кроки для виконання своєї нової стратегії з енергетики, яка включає в себе будівництво декількох ядерних станцій. Уряд Єгипту об’явив про формування Верховної ради з ядерної енергії, яку очолюватиме президент республіки. І місією даної ради буде планування, будівництво, керування і контроль ядерних електростанцій, побудованих протягом декількох наступних років. Єгипет являється однією з країн, що підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї на Близькому Сході, тому Єгипет згоден, що його ядерна програма в мирних цілях буде досліджена Міжнародним агентством з атомної енергетики».