Брехня завжди звивається, як змія, яка ніколи не буває прямою, повзе вона чи лежить в спокої; лише коли вона мертва, вона пряма й не прикидається
Мартін Лютер, християнський богослов, ініціатор Реформації

Коротко / ПЛАНЕТА

24 січня, 2012 - 00:00

Хорватія сказала Євросоюзові «так»

Такими є попередні результати недільного референдуму, на якому було поставлено питання про майбутнє цього альянсу. Поки оброблено менш як половину бюлетенів, але тенденція зрозуміла: що 67% проголосували за вступ до ЄС. Політична еліта торжествує — сім років вона наближала цю мить, так звану точку неповернення. І якщо при подальшому підрахунку голосів не буде сюрпризів, уже в липні 2013 року Хорватія стане 28-м членом Євросоюзу. Тим часом, як передає Euronews, цей референдум не відображає думки більшості: проголосували лише 11% від загальної кількості електорату. Але оскільки, за законами країни, нижньої межі явки немає, плебісцит було визнано таким, що відбувся. Противники євроінтеграції попереджали, що єврозона, яка тоне в кризі, тягнутиме Хорватію за собою. Але похмурі сценарії, схоже, жителів країни не налякали, інакше тих, хто утримався, було б значно менше.

Президента Фінляндії оберуть у другому турі

Кандидат від помірно-консервативної Національної коаліційної партії, найбільшої в нинішньому коаліційному уряді країни, 63-річний Саулі Ніїністо та кандидат від «Зеленого союзу» 53-річний Пекка Хаавісто візьмуть участь у другому турі голосування виборів на посаду президента Фінляндії. Про це повідомляє фінська телерадіокомпанія «Юле» після підрахунку 100% голосів виборців. Ніїністо, згідно з попередніми результатами, набрав 37% голосів, Хаавісто — 18,8%. Повторні вибори відбудуться між двома цими кандидатами, котрі набрали більшість голосів, 5 лютого 2012 року. Той, хто отримає більшість голосів у другому турі, й буде президентом країни. Загалом цього року на посаду президента Фінляндії претендували вісім кандидатів, висунутих усіма парламентськими партіями країни. Президент обирається прямим голосуванням строком на шість років і в співпраці з урядом відповідає, зокрема, за питання зовнішньої політики та безпеки. Основну частину своїх рішень президент Фінляндії приймає відповідно до пропозицій уряду. Активність виборців на виборах президента Фінляндії 2012 року, згідно з попередніми даними, становила 72,7%. Як повідомили журналістам у міністерстві юстиції Фінляндії, що відповідає за проведення виборів, «у попередньому голосуванні взяли участь близько 1,3 млн осіб, що становить 32,7% від загальної кількості виборців». Право голосувати на президентських виборах мають 4,4 млн осіб.

Ньют Гінгріч обходить Мітта Ромні

Колишній спікер Палати представників Ньют Гінгріч на попередніх виборах у Південній Кароліні отримав 40% голосів. Це стало великою несподіванкою для колишнього губернатора Масачусетса Мітта Ромні, котрий отримав 28% голосів і останніми тижнями вважався стійким фаворитом боротьби за номінацію кандидата в президенти від Республіканської партії. Перевага Гінгріча за результатами праймериз у Південній Кароліні особливо значна серед консерваторів, прибічників «Руху чаювання» та євангельських християн. Ромні має невелику перевагу серед помірних і ліберальних виборців. 17 відсотків голосів отримав колишній сенатор від Пенсільванії Рік Санторум. 13 відсотків — конгресмен з Техасу Рон Пол.

ПАРЄ очолив француз

Депутати Європарламенту обрали француза Жан-Клода Міньйона новим главою Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Колишній глава французької делегації в ПАРЄ Міньйон народився 2 лютого 1950 року. Працювати в Асамблеї почав із 1993 року — у комісії з політичних питань, регламенту та комісії з моніторингу. На посту голови ПАРЄ Міньйон змінив турка Мевлюта Чавушоглу. Глава ПАРЄ керує бюро, веде засідання Асамблеї та репрезентує організацію на міжнародній арені. За новими правилами, главу ПАРЄ обирають терміном на два роки. Кандидатури голови по черзі пропонують п’ять основних партій ПАРЄ. Отже, того ж дня бюро ПАРЄ обрало народного депутата України (фракція Партії регіонів), сестру глави Адміністрації Президента України Сергія Льовочкіна Юлію членом Моніторингового комітету Асамблеї. На цій посаді Льовочкіна змінила Сергія Головатого. Окрім Льовочкіної, до складу цього комітету входить народний депутат України Ольга Герасим’юк.

Глави МЗС ЄС погоджують ембарго проти Iрану

Учора міністри закордонних справ країн Євросоюзу схвалили введення низки жорстких санкцій щодо Ірану. Санкції передбачають заборону на імпорт іранської сирої нафти і заморожування активів, що належать Центробанку Ірану. Приводом для посилення санкцій стали доповідь МАГАТЕ, яка спричинила зростання побоювання щодо ядерних амбіцій Ірану, його ракетні випробування й погрози перекрити Ормузьку протоку. Глава європейської дипломатії Кетрін Ештон поскаржилась на небажання Тегерана шукати з цих питань компроміс. «Підтверджую те, що я говорю за будь-якої нагоди: мета тиску на Іран — переконати його повернутися до столу переговорів і продовжити з нами дискусії», — сказала верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки. ЄС обвинувачує Іран в ігноруванні резолюцій Радбезу ООН і розвитку програми зі створення ядерної зброї. Проте Тегеран відкидає ці обвинувачення. Нагадаємо, в грудні 2011 року аналогічні санкції ввели США.

Рубрика: 
Газета: 
Новини партнерів