Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Про канадську стратегію протидії Путіну

Роман ВАЩУК: Потрібно твердо називати речі своїми іменами і, відповідно, підкріплювати заяви конкретними економічними санкціями та надавати допомогу Україні, щоб вона, перш за все, перезимувала, а, по-друге, могла розвинути свої структури безпеки так, щоб могла протистояти будь-яким зовнішнім загрозам
25 жовтня, 14:27

Минулого місяця до України прибув новий Посол Канади Роман Ващук, який має українське походження. Характерною рисою нового глави канадського дипломатичного відомства також є те, що він майже одразу став спілкуватися з пресою, давати коментарі. Зазвичай це посли роблять після вручення вірчих грамот главі держави приймаючої сторони. Окрім того, пан Ващук веде свою сторінку у Twitter. І, звичайно, вражає те, як оперативно пан Посол відгукнувся на запит «Дня» щодо інтерв’ю, щоб прокоментувати теракт, який стався у середу у столиці Канади. 

«КАНАДА НЕМАЄ ІМУНІТЕТУ ПРОТИ ХВОРОБИ ТЕРОРИЗМУ, ЯКА ПОШИРЮЄТЬСЯ У СВІТІ»

– Пане Посол, дякуємо, що Ви так швидко погодились дати нам інтерв’ю. Висловлюємо співчуття у зв’язку із загибеллю солдата, який ніс почесну варту біля Національного монументу пам’яті загиблих у війні. Чи можете Ви нам розповісти, які висновки зробила канадська влада після цього теракту?

- Я не буду входити в мотивацію людини, яка скоїла цей злочин. Явно, що цей чоловік замахнувся на символи канадської державності, пам’яті, напавши на охоронців біля могили невідомого воїна. 

– Я був біля цього пам’ятника і могили майже рік тому, але тоді я не натрапив на почесну варту…

– Капрал Нейтен Серілло практично був резервістом із міста Гамільтон і служив у звичайному підрозділі зі шотландськими традиціями. Напад продовжився в головному холі нашого парламенту, де як раз зібралися основні фракції. Але зламати ані нашу систему, ані наш дух йому не вдалося. Я думаю, також дуже символічним є те, що його злочинний напад зупинив сам сержант парламенту – це старовинний титул – людина, яка у буквальному розумінні виконала своє пряме призначення. У ці дні Кевін Вікерс, справді, став героєм для всіх канадців. Так що з одного боку ми всі як нація співчуваємо родині цього солдата з Гамільтона, а також і другому солдату Патрісу Вінсенту з Квебеку, який два дні раніше став жертвою автомобільного наїзду.           

Все це нам вказує нам на те, що Канада немає імунітету проти хвороби тероризму, яка поширюється у світі. Але народна реакція, яка проявилась зокрема в місті Оттава, де люди створили хештег #myottawa на Twitter і там викладали, якою вони бачать нашу столицю і що, не зважаючи на такий злочин, цей характер міста  не зміниться, його не можна змінити. Отже така тверда рішучість, хоч ми готові оборонятися. Наш прем’єр-міністр і уряд виклали ці нові ідеї та антитерористичні заходи, які будуть невдовзі ухвалені. Але самої природи нашого суспільства, нашої столиці, нашої країни, ми не збираємось міняти. Бо це було би свого роду перемогою таких терористів.

«МИ ЗАПРОВАДЖУЄМО АНТИТЕРОРИСТИЧНУ СТРАТЕГІЮ, МЕТОЮ ЯКОЇ Є КРАЩЕ ЗАПОБІГАННЯ, ВИЯВЛЕННЯ ТЕРАКТІВ»

– У вівторок у вашій країні було підвищено рівень безпеки з низького і середнього, а наступного дня стався цей теракт. Чи це збіг обставин чи щось інше?

– Мені здається, що явне бродіння у тому ідейному середовищі, з якого могли вирватися ці поодинокі злочинці, вже вказувало нашим службам безпеки, що можуть бути проблеми. Але я це залишаю спеціалістам і відповідним органам, щоб докопатися до першопричин. 

– Я вже читав, що прем’єр Харпер заявив про посилення антитерористичного законодавства. То які заходи планується запровадити після цього теракту? 

– Ми збираємося впроваджувати закон, який би позбавляв громадянства тих громадян, які мають подвійне і здійснюють акти тероризму, або входять у збройні сутички з канадськими збройними силами. 

– А як це буде вирішуватися? Через суд? 

– Так, буде встановлена процедура. Я деталей ще не знаю. Водночас ми запроваджуємо антитерористичну стратегію, метою якої є краще запобігання, виявлення терактів і, звісно, реагування на дії терористів. Ця стратегія буде вимагати ще новіших законодавчих рішень. Але зараз рано, щоб обговорювати деталі. 

«КАНАДЦІ ТВЕРДО НАЛАШТОВАНІ СПОСТЕРІГАТИ ЗА УСПІШНИМ ПЕРЕБІГОМ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ»

–  До речі, хочу зазначити, що цей терористичний інцидент в Оттаві також плинув на наших парламентських спостерігачів. Та вісімка депутатів, яка мала вилетіти ще в середу, сиділа забарикадована у парламенті. Але вони настільки тверді і рішучі, що наступного дня, хоч і уражені цими подіями, одначе вилетіли до Києва і будуть учасниками місії Парламентської Асамблеї ОБСЄ як спостерігачі тут, в Україні. Я у п’ятницю ввечері маю для них зробити маленький неформальний брифінг. Загалом в Україні буде 300 канадських спостерігачів, з яких 101 у складі місії ОБСЄ і ще майже двісті у нашій двосторонній місії. Так що, як бачите, незважаючи на всякі перешкоди, канадці твердо налаштовані спостерігати за успішним перебігом виборів в Україні. 

– І які очікування у Канади від цих виборів?

– Ми сподіваємось, що вони пройдуть на тому самому рівні, що і виборі у травні. 

«ЖОДНА КРАЇНА ВАШ ПАРТНЕР НЕ ВИСЛОВЛЮВАЛАСЬ І НЕ ДІЯЛА ТАК РІШУЧЕ В ЗАХИСТІ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ, ЯК КАНАДА»

– А якщо подивитися на загальну картину. Президент США Барак Обама, виступаючи з трибуни ООН, назвав три головні загрози для світу: вірус Ебола, «Ісламська держава» і російська агресія в Україні. А з погляду Канади, чи вважає уряд вашої країни останні дві загрози найголовнішими? 

– Одна і друга для нас є надзвичайно важливі. Як ви знаєте, мабуть, жодна країна ваш партнер не висловлювалась і не діяла так рішуче в захисті інтересів України, як Канада. Як бачите, навіть прийом, який мав президент України в Оттаві, є свідченням майже одноголосної підтримки всіх партій та політиків і народу Канади. Я думаю, що жодна країна не може дозволити собі мати тільки один міжнародний пріоритет. Ми мусимо одночасно змагатися зі всіма тими силами-загрозами, які нас зачіпають. А ті три, які ви згадали, безумовно, є найголовнішими і для нас у даний момент. Я думаю, що наступниими тижнями і місяцями ми будемо стежити за тим, які нові кроки ми зробимо щодо нашого співробітництва з Україною у галузі і безпеки, і загального співробітництва, підтримки реформ і так далі. 

– Тобто у вашому уряді немає такого спротиву як в Адміністрації США щодо надання Україні у тому числі летальної зброї, яка необхідна для протистояння російській агресії? 

– Якщо мова йде про сферу безпеки, то це не обов’язково означає летальну зброю. Тут ми дотримуємося поки що ідеї зміцнення сектору безпеки України іншими засобами. 

- Можете про це детальніше сказати?      

– Ми якраз маємо делегації, які ведуть переговори з українськими партнерами і шукають найкращі рішення. 

ЯК НАВЧИТИ РОСІЮ ДОТРИМУВАТИСЬ ПРАВИЛ

- А загалом, на Вашу думку, яка має бути стратегія протидії російській агресії? Наприклад, учора (інтерв’ю записувалось 24 жовтня, – авт.) президента Литви Даля Грибаускайте на саміті ЄС у Брюсселі заявила, що Росія має нести відповідальність за свої дії і життя навчить її дотримуватися правил. Напевне треба щось більше, аби вплинути на Росію, щоб вона дотримувалась правил? 

- Знаєте, я думаю, перш за все, потрібно твердо називати речі своїми іменами. Це буде добрий початок. І відповідно потрібно підкріплювати такі заяви конкретними економічними санкціями та надавати допомогу Україні, щоб вона, перш за все, перезимувала, а, по-друге, могла розвинути свої структури безпеки так, щоб могла протистояти будь-яким зовнішнім загрозам. 

– Як відомо, на міланських переговорах з участю лідерів ЄС і Порошенка Путін заявив, що він не зацікавлений у Придністров’ї в Україні і виступає за те, щоб Донбас був у складі України, а Лавров вже після заяви Порошенка про домовленість зі встановлення українського контролю за КПП на кордоні говорить, що цього не буде. Чи треба після цього посилювати санкції проти Росії? 

– Канада безпосередньо не брала участі у цих переговорах, тому мені важко говорити про те, які б мали бути їх наслідки. Як на мене, ще рано робити якісь заяви з цього приводу. 

– А чого треба чекати? Мінського протоколу Росія не виконує...  

– Треба чекати також на те, як розвиватиметься ситуація в Україні.

«У МЕНЕ НЕ БУЛО ВИБОРУ ВИВЧАТИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ ЧИ НІ»

– Пане посол, можете трішки розповісти про ваше українське походження? 

– Так, я народився у Торонто. І мої батьки є післявоєнними іммігрантами до Канади. Вони іммігрували після Другої світової війни із Західної України. Як для Канади не дуже оригінально: з Львівської та Івано-Франківської областей. Моя мама уродженка Тернопільщини. І значить, у мене не було вибору вивчати українську мову чи ні. У нас нею говорять удома. А тут в Україні у ширшому і вужчому значенні я працював двічі. 

– Один раз з 1994 по 1998 років ви працювали у посольстві в Києві, а інший… 

– А до цього я працював у посольстві Канади у Москві з 1988 по 1991 рік, коли всі ці простори входили під юрисдикцію того посольства. Так що тоді я познайомився з певними реаліями. 

«ІНОЗЕМЦЯМ В УКРАЇНІ НІКОГО НЕ ТРЕБА ВЧИТИ. УКРАЇНЦІ ВЖЕ САМІ НАВЧИЛИСЬ І ДОМА, І ЗАКОРДОНОМ. ТІЛЬКИ ПОТРІБНО, ЩОБ КВАЛІФІКОВАНІ ЛЮДИ БУЛИ НА ПОТРІБНОМУ МІСЦІ»

– І враховуючи цей досвід: кінця 1980-х років, другу половину 1990-х років і, останні події в нашій країні, можете дати оцінку, куди рухається Україна?  

– Я думаю, що поступу України до Європи не зупинити. Це одне. Навіть найсильніше враження тепер після вже 16 років, коли я тут не працював, те, що, дійсно, виросло і виховалось нове покоління людей. Тут, я думаю, іноземцям в Україні нікого не треба вчити. Українці вже самі навчились і дома, і закордоном. Тільки потрібно, щоб кваліфіковані люди були на потрібному місці. 

– Але, мабуть, нам таки ще потрібна ваша підтримка в навчанні українців, зокрема програма обміну студентів, яку планувалось раніше розширити. Як з цим? 

– Ми цьому сприяємо і робимо, що можемо. На цей рік ми потроїли фінансування наших програм підтримки України. Але все це, зокрема навіть суми, які витрачаються, зовсім мізерні у порівнянні з тим, що відбувається в Україні і вкладається самими українцями в самоосвіту, у навчання закордоном і так далі. І це є тим, що вселяє у мене найбільшу надію.    

«Я ЛЮБЛЮ ВИВЧАТИ МОВИ І СПІЛКУВАТИСЬ З ЛЮДЬМИ. ПРИЧОМУ НЕ ТІЛЬКИ РОЗМОВЛЯТИ, АЛЕ Й СЛУХАТИ. ЦЕ ТАКОЖ КОРИСНО»

– Дивлячись на вашу біографію, можна сказати, що ви справжній поліглот. Ви знаєте англійську, французьку, німецьку, російську, українську, польську, сербську.  Як вам вдається вивчити стільки мов? Може поділитись секретом з нашими читачами?

- Зате я не вмію рахувати. (сміється). Кожен щось уміє, і щось не вміє. Так. Але мені інші помагають рахувати, не журіться. Просто це мені подобається і дається легше, ніж інші речі. Я люблю вивчати мови і спілкуватись з людьми. Причому не тільки розмовляти, але й слухати. Це також корисно. Я провів три роки на Балканах, там де дуже багато різних нюансів культурних, мовних, історичних, релігійних і так далі. Якось не наступив на жодні очевидні міни, не маю на увазі буквальні, а такі соціокультурні. І після всього цього надіюсь, що подібно якось зможу, якщо не поміж краплями, то якось попрямувати не зигзагуватими, але прямими шляхами України.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати