«Багатостороннє запрошення»

У переговорах із розв’язання сирійського питання, які відбудуться завтра у Відні, вперше візьме участь Іран. Ця країна вважається однією з союзниць режиму президента Сирії Башара Асада. Як нагадує телеканал Al Jazeera, протягом останніх чотирьох років Іран витратив мільярди доларів, щоб допомогти Башару Асаду утриматися при владі. Утім, участь Тегерану має неабияке значення для знаходження ключа до відновлення діалогу і припинення багаторічної війни.

Про намір залучити Іран до переговорного процесу заявив представник Держдепартаменту США Джон Кірбі. Він підкреслив, що Вашингтон готовий на співпрацю з Тегераном. «Для нас важливо, щоб в дискусії брали участь лише наші ключові партнери. Гадаю, іранські лідери повинні мати на увазі, що це — справжнє багатостороннє запрошення», — відзначив Кірбі агенції AFP.

Говорячи про мету п’ятничних переговорів, чиновник Держдепу наголосив, що вони мають покласти старт політичному переходу, щоб припинити війну і прокласти шлях до відставки Асада.

Тим часом, як повідомили у прес-службі іранського уряду, в завтрашніх переговорах візьме участь міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф. Окрім нього та держсекретаря США Джона Керрі, до Відня також прибудуть глави МЗС Саудівської Аравії, Туреччини та Росії.

Варто відзначити, що два роки генеральний секретар ООН Пан Гі Мун вже пропонував залучити Іран до діалогу по Сирії. Однак цю ініціативу різко розкритикували США, Велика Британії, а також представники сирійської опозиції.

Нині ж картина зовсім інша — на початок 2015 року, за підрахунками «Сирійської обсерваторії з прав людини», у війні в Сирії загинуло 210 тис. 60 осіб. А за даними Організації Об’єднаних Націй,  число сирійських біженців, у липні цього року, перебільшило 4 млн. осіб. Відлуння війни в Сирії неабияк вдарило цього року по Європі. У цьому ключі, як відзначає британська The Guardian, присутність Ірану може стати вирішальним фактором у знаходженні між зовнішніми гравцями-суперниками спільного рішення щодо закінчення цього конфлікту.

Про важливість і перспективи участі Тегерану в сирійському діалозі «День» розпитав колишнього Посла України в Ірані Олександра САМАРСЬКОГО:

— Залучення Ірану до цих переговорів — правильний крок. Іран —  крупний регіональний та впливовий гравець. Це не просто теорія. З початку Громадянської війни в Сирії, він активно присутній у цій країні.

Зважаючи на яскраво виражений релігійних характер цього конфлікту, важливою в цих переговорах є участь сунітських та шиїтських країн. До останніх якраз належить Іран та Ірак.

Крім того, успішне завершення переговорів по іранській ядерній програмі означає, що з Іраном можна домовлятися й це — країна, яку в чомусь можна переконати. Врегулювання питання з ядерною програмою Ірану відкрило двері до наступних кроків, діалогу і політичної співпраці, а у подальшому — і до економічної. Не можна виключати, що в рамках цих переговорів Ірану будуть зроблені пропозиції подібного характеру.

Залучення Тегерану — нормальний дипломатичний крок, який може дати позитивний результат.

На відміну від Москви, Іран більш передбачуваний партнер для переговорів. А от Росія діє повністю не очікувано і не вважає себе пов’язаною будь-якими міжнародними угодами.

Між тим, сторони, які беруть участь в сирійській війні, треба примусити до миру. Алавітську територію в Сирії зараз контролює Асад і релігійна меншина. У разі її захоплення, алавіти стануть або біженцями, або їх просто виріжуть. Тим більше, якщо туди ще прорветься Ісламська держава.

Однак я думаю, що в кінцевому випадку Сирія розпадеться на декілька невеликих держав, де алавіти з Асадом чи без нього збережуть свою державу і безпеку.

ПРО РОЛЬ РОСІЇ В ПЕРЕГОВОРАХ ЩОДО СИРІЇ

— Коли Росія в своїх діях керувалася чимось раціональним? Навіть в Абхазії, коли Путіну доповідали, що його ставленик не пройде, його відповідь була проста: «Решение принято, действуйте согласно ему».  Я би піддавав сумніву можливість Росії стратегічно мислити і щось розуміти. Москва виходить зі своїх дуже часто міфологізованих уявлень про процеси, реалії і керується цими міфами. А їх не так і просто зруйнувати. Слід також відзначити, що в Росії немає ні військового потенціалу, ні технічного, ні економічного, щоб воювати в Сирії.

Якою буде роль Росії в переговорному процесі по Сирії покаже час. Але справа в тому, що Росія протиставила себе більшості світового співтовариства — тим країнам, які вже залучені до врегулювання ситуації в Сирії. Росія почала свої військові дії на противагу цій коаліції і без координації з нею.

Між тим, я не дуже вірю, що роль Росії в сирійських переговорах буде конструктивною

 — Останнім часом в американській пресі побільшало повідомлень про те, що Вашингтон готується до наземної операції в Сирії проти Ісламської держави. Наскільки, на ваш погляд, це зараз потрібно?

— Я думаю, що ніяких значних наземних операцій Вашингтон не буде проводити в Сирії. Це — принципова зовнішньополітична лінія президента Обами, який скорочує військову присутність США за кордоном. Навіть якщо він відклав вивід військ з Афганістану, то лишив там все одно незначний контингент. Тим більше, США потрібно розміщувати війська в країнах Східної Європи на випадок російської агресії проти країн Балтії і Польщі.

Я не дуже вірю, що Сполучені Штати дадуть великий військовий контингент для боротьби з ІДІЛ, зважаючи на геополітичні установки Обами. Однак для миру в світі така політика глави США є дестабілізуючою і контрпродуктивною.

Власне, на Близькому Сході Сполучені Штати зрадили своїх союзників, тому що саме вони допустили цю війну і розростання ІДІЛ. Вашингтон відверто зрадив і нас, зважаючи на невиконаний Будапештський меморандум, а також вагання з надати Україні нормальну військову допомогу, за що Обаму нещадно критикують республіканці. З огляду на це, я не бачу жодних підстав думати, що він кардинально змінить свою позицію по Сирії.

Швидше за все, можна було би говорити про європейський контингент в Сирії. Адже саме Європа потерпає від напливу сирійських біженців. Це у них криза, і вони мають щось з нею робити.

 — А якби ви прокоментували заяву екс-генсека ООН Кофі Аннана, який заявив, що саме США і Росія відіграють ключову роль в досягненні миру в Сирії?

— Гадаю, що роль Росії в цьому процесі перебільшена. У кожної з цих сторін є свої інтереси, які не перетинаються. На погляд Обами, у Штатів немає значних інтересів в Сирії. Тому про що можна торгуватися, який компроміс досягати... Єдиний компроміс по Сирії між Вашингтоном і Москвою — це домовленість щодо зони польотів. Домовлятися можна з сильним супротивником, а Росія не є таким. Потужність росіян багато в чому міфологізована.

Утім, як ми пам’ятаємо, домовленості між США і Росією нічого хорошого не приносили для врегулювання конфліктів. Яскравий приклад — Україна. Зустрівся Керрі з Лавровим. І що ми отримали? Угоди, які несуть не мир, а війну. Дуже ймовірно, що така ситуація виникне і по Сирії: видимість миру та домовленостей замінять врегулювання ситуації, що призведе до нового і ще гіршого вибуху.