«Треба дорослішати і брати відповідальність за свої проблеми»

У минулий понеділок на екстреному саміті Європейського Союзу, здається, нарешті настав перелом у розв’язані грецької боргової кризи. За підсумками зустрічі у верхах голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер висловив упевненість, що ця проблема буде вирішена до середи, 24 червня. Цього дня, за словами голови Європейського Союзу Дональда Туска, фінансові проблеми Греції будуть обговорювати міністри економіки ЄС. А остаточне рішення щодо Греції, зазначив Юнкер, може бути ухвалено на черговому саміті ЄС, який відбудеться в Брюсселі 25 — 25 червня. Між тим глава МВФ Крістін Лагард і голова Єврогрупи Йєрун Дейсселблум вважають, що на учасників переговорів з вирішення грецької кризи чекає 48 годин наполегливої роботи.

Нагадаємо, що переговори між Афінами та Єврокомісією, МВФ та Європейським центральним банком тривають п’ять місяців. Вони зайшли у глухий кут, оскільки кредитори не хочуть надавати останній транш Греції у розмірі 7,2 млрд євро, доки Афіни не погодяться запровадити реформи. І до останнього дня не було видно ознак того, що уряд Греції запропонує реальний план урегулювання боргової кризи, який зокрема передбачав би проведення реформ. Бо увесь час грецька делегація їздила до Брюсселя з одними пропозиціями: простіть нам борг і дайте гроші.

І лише в неділю грецький уряд запропонував реальний план урегулювання грецької кризи. Про нові пропозиції країни для кредиторів детально розповів в інтерв’ю Бі-Бі-Сі міністр економіки Греції Георгос Статакіс. За його словами, пропонується, зокрема, перенести податковий тягар на бізнес і заможних людей, а також підвищити ПДВ на певні товари.

Президент Європейської Ради Дональд Туск у понеділок заявив, що останні пропозиції Греції були «першими справжніми пропозиціями за останні тижні». Міністри фінансів країн єврозони теж привітали ці плани, сказавши, що угоди можуть досягнути «протягом кількох днів».

Нагадаємо, Греція має виплатити до кінця червня 1,6 млрд євро МВФ. Якщо країна цього не зробить, вона ризикує вийти з єврозони і навіть із ЄС. Пан Статакіс сказав, що завдяки новим пропозиціям уряду Алексіса Ціпраса вдалося не перетнути червону лінію.

За його словами, у країні не будуть скорочувати пенсії та зарплати в державному секторі, а також не збільшуватимуть податки на електроенергію. Міністр сказав, що уряд узгодив з МВФ і представниками єврозони, що запланований профіцит бюджету становитиме 1% від ВВП цього року, 2% наступного року і 3% — через три роки. За його словами, домовленості з кредиторами скоротити борги Греції немає, попри те, що СІРІЗА раніше на цьому наполягала. Але пан Статакіс очікує, що це питання найближчими місяцями з’явиться на порядку денному переговорів.

Втім, міністри фінансів єврозони зазначають, що ще не встигли належно вивчити нові пропозиції. Пісня зустрічі голова групи міністрів фінансів єврозони Йерун Дейсселблум описав ці пропозиції як «широкі та всеосяжні», але зауважив, що потрібно перевірити їх «із фіскальної точки зору».

«День» звернувся до екс-міністра економіки України Павла ШЕРЕМЕТИ прокоментувати ситуацію з вирішення грецької боргової проблеми і які уроки для себе з цього мав узяти Київ на переговорах з ЄС.

— Греки, справді, запропонували кращий план виходу із кризи, ніж це було до цього. Бо раніше вони пропонували: ми всім прощаємо. І це, звичайно, кумедно виглядало для німців. І навіть кумедно виглядало для латвійців, які сказали грекам: «як ви нам прощаєте: ми вам передали суму нашого фонду допомоги по безробіттю. Якби не ви, то ми подвоїли б наш фонд із безробіття латвійцям».

Звичайно, всі попередні пропозиції були абсолютно неприйнятними для Європейського Союзу. Зараз греки зрозуміли, що такий варіант як мінімум за тих умов не проходить, і тому винесли на обговорення кращий варіант. І вони можуть гратися, скільки захочуть, але там є одна річ, що цей уряд не захоче виходити з євро. Греки культурно поки що не хочуть працювати, скажімо, так, як у Північній Європі, що створює проблему для євро. І там ніхто не хоче віддавати свої борги. Це теж зрозуміло, тому греки повелись на цей популізм, вибрали цю партію, але вони не хочуть виходити з євро. А коли їм сказали: «дорога на вихід», то при такій позиції ЄС вони дещо пом’якшили свої вимоги.

Чинником, який вплинув на зговірливість Афін, є неготовність грецького уряду вийти з євро. Їм Євросоюз сказав: «із такою позицією — до побачення. Це погано для нас, але ми це переживемо, а як ви це переживете — то ваші проблеми». І на це тоді грецький уряд сказав: у такому разі ми дещо переглянемо наші позиції.

Коли ж говорити про російський фактор у грецькій кризі, то хіба Росія замінить євро? Це була просто гра на нервах Європі, а Росії було тільки задоволення від цього. Але що може Росія? Такої суми грошей вона не може дати, євро не може замінити. Щоб Греція увійшла в рублеву зону, то навряд чи цього захочуть греки. Поза всіма цими православними протестами, грекам хочеться залишатися в євро.

Якщо говорити про тактику Греції на переговорах з ЄС, то це — балачки незрілих дітей. Це не погана тактика. Треба просто дорослішати і брати відповідальність за свої проблеми.

В України та Греції подібна культура й відповідно подібні проблеми. По-перше, це хронічна залежність від дефіциту бюджету. По-друге, нездатність працювати, скажімо, так, як працює Північна Європа, Німеччина. Це не фатально, просто всього цього треба вчитись. А для цього треба змінюватись, а змінюватись не хочеться, натомість хочеться жити в борг. Треба жити відповідно до своїх статків і Греції, і Україні також. Треба виробляти конкурентоспроможні продукти і послуги, як Німеччина, Швеція та інші країни, які не живуть у борг і які мають профіцит і бюджету, і торговельного балансу.

«УРЯД ГРЕЦІЇ ЗДАВСЯ ПІД ТИСКОМ ЄВРОСОЮЗУ»

Володимир ШКУРОВ, посол України в Греції, Афіни:  

Рішення, прийняте 22 червня на Саміті ЄС, було очікуваним.  Уряд Грецької Республіки (ГР) здався під тиском Євросоюзу, будучи не готовим до розриву відносин з ЄС. Питання перебування Греції у єврозоні стало предметом політичних спекуляцій.  Ліва партія "Сіріза" та її лідер Алексіс Ципрас, які прийшли до влади у Греції за результатами виборів у січні цього року, перемогли саме із гаслами припинити програму жорсткої бюджетної економії, яку здійснював попередній уряд, тож, до останнього розігрували свою "карту". 

Водночас, інструменти, що останнім часом використовував уряд Ципраса з метою вирішення фінансових проблем країни, на кшталт гучних заяв щодо санкційної політики,  демонстративного розвитку співробітництва з РФ, політичного шантажу та торгу у діалозі з кредиторами, хоч і негативно сприймалися європейськими партнерами, однак, дозволяли певним чином стримувати соціальну напруженість у грецькому суспільстві, стомленому від заходів жорсткої економії.

Водночас, в день Саміту ЄС 22 червня тисячі мітингувальників вийшли на центральну площу країни із прапорами ЄС та плакатами «Будь-яка угода краще виходу з єврозони». Уряд Ципраса був змушений взяти на себе відповідальність за політичний процес, щоб уникнути гіршого сценарію, що призвів би до неконтрольованого виходу Греції з єврозони.

Зі свого боку, сторона ЄС зробила усе можливе, щоб дійти компромісу,  зважаючи, що Греція – член ЄС і член зони євро і є абсолютно зрозумілим, що її дефолт  спричинить дуже серйозні наслідки для зони євро в цілому. Крім того, він матиме далекосяжні політичні наслідки, зокрема, призведе до посилення впливу Росії як в самій ГР, так й у регіоні в цілому. (У той же час слід пам’ятати, що крайній термін  розрахунків із МВФ залишається незмінним: 30 червня 2015 р. Греція повинна виплатити МВФ понад 1,5 млрд. євро).

Завдяки досягнутому компромісу ГР зможе отримати 7,5 млрд. євро допомоги у рамках другої програми макрофінансової допомоги, що є вкрай необхідним для підтримки економіки країни. Грецький уряд планує з 2016 року збільшити ставки податків для юридичних осіб з 26% до 29%, запровадити спеціальний збір у розмірі 12% для  бізнесу з прибутком понад 500 тис. євро. Планується збільшення податку на розкіш тощо.

Владі Греції та України практично одночасно доводиться вирішувати схожі завдання - намагатися уникнути дефолту, отримати нові позики і проводити реформи. Побічним ефектом такої ситуації є можливий прихід до влади популістів, які намагатимуться запропонувати народу власний вихід із боргової кризи. По-друге, проблема є надзвичайно гострою і чутливою у політичному плані, оскільки викликає політичне та соціальне напруження в суспільстві.