«Тут, в Україні, розвивається серйозна криза»

30 березня в Україну прибула делегація із п’яти конгресменів США, які входять до комітету у справах збройних сил палати представників. Згідно із програмою візиту, американські законодавці планують зустрітися з вищим керівництвом країни: Президентом, прем’єр-міністром, міністром оборони, першим заступником голови Верховної Ради і керівництвом РНБО. З одного боку, конгресмени хочуть почути від українського керівництва шляхи розв’язання конфлікту на Донбасі. З другого, вони ознайомлять «господарів» з динамікою проходження законопроектів у Конгресі, зокрема, щодо надання Україні озброєння.

Почали конгресмени свій візит досить незвично — з відвідин Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні».

Після екскурсії керівник делегації — голова комітету у справах збройних сил Мак Торнберрі — дав ексклюзивне інтерв’ю «Дню». Зокрема він пояснив, чому саме цей музей обрали конгресмени для відвідин.

«ЯКЩО МИ ЗАБУДЕМО ПРО ГОЛОДОМОР І ДОЗВОЛИМО ІНШИМ ЗАБУТИ, ТОДІ ВІН МОЖЕ ПОВТОРИТИСЯ»

— Я не знав, скільки людей померло під час Голодомору. Коли ми почули про цей музей і жахливі страждання, які відбувались у 1932—1933 роки, та те, що подібне відбувається й зараз, то захотіли побувати в ньому. Для всіх нас дуже важливо знати і пам’ятати про велику жорстокість, яку одна людина може завдавати іншій. Якщо ми забудемо про Голодомор і дозволимо іншим забути, тоді він може повторитися.

— Нинішнє відвідування музею поглибило це переконання?

— Звісно, наприклад, переважно у світі знають про те, що в період Голокосту загинуло 6 млн євреїв, але багато країн не знає, скільки людей загинуло від Голодомору у 1932—1933 роках.

Гадаю, Музей Голодомору дає багато знань про це. Він організований таким чином, що ви справді можете «відчути» величезне страждання людей.

— Я знаю, що ваша перша освіта — бакалавр історії. Що ви вчили з історії України?

— Я знав небагато про історію України. Я був тут майже 20 років тому, і з цього часу тут багато що змінилось.

Але існує важлива частина історії України, про яку людям у світі мало відомо. Це зокрема стосується масштабу Голодомору, який спеціально був влаштований «совєтами» і в результаті якого загинуло багато мільйонів людей.

— Пане Торнберрі, ви, мабуть, знаєте, що Україна в обмін на гарантії безпеки віддала 1450 боєголовок, які були орієнтовані на США...

— Саме у зв’язку з цим я майже 20 років тому був тут, коли ці боєголовки були передані Росії. США допомагали знищувати пускові установки і перетворювати їх у «зелену зону».

ПРО НАДАННЯ ОЗБРОЄНЬ ТА ВИКЛИК КОНГРЕСУ

— Але чи вважаєте ви адекватною відповідь нинішньої адміністрації Білого дому на російську агресію, анексію Криму, зважаючи, що в Будапештському меморандумі США гарантували територіальну цілісність України? Що має бути зроблено, щоб зупинити Путіна і змусити його повернути Крим?

— Я вважаю, що ми повинні збільшити тиск на Росію і надати українському уряду зброю, щоб ваша країна могла себе краще захищати. Деякі люди в США висловлюють занепокоєння, що зі збільшенням кількості озброєнь збільшаться страждання людей. Я ж переконаний, що українці спроможні і хочуть боронитись, тому їм треба надати можливість захищатися проти такої агресії кращим озброєнням.

— Пане Торнберрі, ви були одним з ініціаторів резолюції палати представників із закликом до президента США надати Україні озброєння, яку було ухвалено 23 березня. І також ви разом з демократом-конгресменом Смітом запропонували у кінці лютого законопроект з надання Україні озброєнь на суму 1 млрд доларів. Яка ситуація із цим законопроектом?

— Цей законопроект свідчить про те, що обидві партії у Конгресі вважають, що ми повинні давати більше озброєнь Україні. І одним з викликів нашій системі є те, наскільки Конгрес спроможний вимагати від президента зробити те, чого він не хоче робити. Як ви згадали, ми проголосували за резолюцію, яка отримала абсолютну підтримку і наголошує, що президент має надати озброєння. І ми продовжуватимемо шукати шлях просувати наші законопроекти, законодавство, щоб це відбулося. Але, я вважаю, що США мають допомогти Україні в економічній сфері. Утім, на мою думку, безпека є найбільш важливішою для нас.

КОНГРЕСМЕН МАК ТОРНБЕРРІ СТАВ ЩЕ ОДНИМ ЧЛЕНОМ ЕЛІТНОГО ЧИТАЦЬКОГО КЛУБУ «ДНЯ». НАГАДАЄМО, КНИГУ «УКРАЇНА INCOGNITA. ТОП-25» ВЖЕ ЧИТАЮТЬ: СЕНАТОР ДЖОН МАККЕЙН, ПРЕЗИДЕНТ ЛИТВИ ДАЛЯ ГРИБАУСКАЙТЕ, ПРЕДСТАВНИК США В ООН САМАНТА ПАУЕР ТА БАГАТО ІНШИХ ПРОВІДНИХ ПОЛІТИКІВ СВІТУ

«БАГАТО ЩО ПОСТАВЛЕНО НА КАРТУ ДЛЯ НАТО... У ВАШІЙ КРАЇНІ»

— Торік палата представників і сенат проголосували за «Закон на підтримку свободи в Україні». Але з цього закону було вилучено статтю 7, яка передбачала надання Україні статусу головного союзника США не члена НАТО. Чи варто повернутися до цього питання зараз?

— Я вважаю, що всі країни-члени НАТО розуміють те, що відбувається в Україні, матиме важливі наслідки для Альянсу. Тому багато що поставлено на карту для НАТО у вашій країні. Незалежно від того, чи є Україна членом НАТО, чи ні.

Так, надання статусу має сенс, але факти на місці є дуже важливими для всіх країн, щоб чинити опір такому різновиду агресії, яка є брутальною і веде до великих людських страждань. І візит до цього музею нагадує нам усім, що багато звичайних людей страждає від такої агресії, що відбувається сьогодні в Східній Україні.

— Конгресмен Майк Роджерс, який зараз є в складі делегації, перебуваючи кілька місяців тому в Києві, сказав, що замість статусу головного союзника законодавці працюватимуть над зближенням України з НАТО...

— Думаю, що одного дня це питання ми розглянемо. Але сьогодні ми не повинні затримувати надання допомоги Україні, бо тут розвивається серйозна криза.

— Буквально днями аналітик Американської зовнішньополітичної ради Стів Бланк написав статтю, у якій наголосив на тому, що Путін ще з кінця 2004 року планував захоплення Криму і агресію проти України. І що це зовсім не було імпульсивне рішення російського лідера, як про це заявив президент Обама в інтерв’ю GPS. Що ви думаєте з цього приводу, і які висновки треба з цього робити?

— На мою думку, неможливо будь-кому з нас заглянути всередину голови Путіна. Іноді це не має значення, бо він робить те, що хоче робити без будь-якої причини на це. Важливо, щоб такій агресії чинити опір як в Україні, так і в інших країнах світу.

— А як це можна зробити?

— Перш за все, це має бути військова допомога у вигляді навчання і надання озброєнь. По-друге, надання Україні економічної допомоги, а також допомоги біженцям.

І тут у музеї частина експозицій була присвячена допомозі США у 1920-х роках для тих, хто потерпав від голоду. Наскільки мені відомо, зараз 1 млн людей були змушені покинути свої домівки в Україні через російську агресію. Існує чимало способів, як ми можемо допомогти. Втім, на мою думку, дуже важливою є військова допомога.

«Я ДУЖЕ ВРАЖЕНИЙ ВІДВАГОЮ І РІШУЧІСТЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»

— Чи існують інші способи щодо заміни Будапештського меморандуму іншим договором, який би гарантував безпеку і територіальну цілісність України, можливо, союз між Україною та США?

— Цілком можливо. Але досягнуті домовленості мають виконуватись. Згідно з Будапештським меморандумом, країни погодились, якщо Україна віддасть ядерну зброю, її територія буде збережена, але сьогодні Росія цього не дотрималась. І тому перед всіма країнами стоїть завдання дати «задній хід» цій агресії.

— Що б ви хотіли побажати українцям через нашу газету?

— Я дуже вражений відвагою і рішучістю українського народу. Якщо згадати все, що пережили українці, а це продемонстровано в музеї, і те, що відбувається зараз, то це додає мені ще більше поваги до українського народу. А це також допомагає мені рішучіше відстоювати те, що українці потребують допомогти і не можуть залишатися на одинці. Тому що вони страждали багато і борються за те, що сьогодні є правильним і справедливим для нас, і тому їх треба підтримати.

— Можете ви дати прогноз, хто буде наступним президентом США?

— Я не знаю. (Сміється) Це дуже добре запитання, але я думаю, що ніхто не знає на нього відповіді. І ніхто не знає навіть, кого треба буде підтримувати.

— Деякі експерти у США мені говорили, що вони рахують дні, коли закінчиться термін нинішнього президента.

— Я розумію їх. (Сміється)