Український дебют Гана

Під час свого першого візиту в Україну комісар з питань Європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнес Ган продемонстрував новий прагматичний підхід у відносинах з нашою країною. У своєму вступному слові він зазначив, що приїхав з двома головними месиджами: підтримки Європейським Союзом України в такий складний час, а також потреби  дати конкретний результат у відповідь на очікування громадськості та міжнародної спільноти.

Ган зазначив, що прибув в Україну в період позитивних змін та очікувань. За його словами, новому уряду потрібно буде швидко приступити до роботи зі ще більшою силою над конкретним впровадженням реформ. «Виборці чекають на це і міжнародна спільнота, підтримки якої потребує Україна. Це буде найсильніший позитивний сигнал, що будь-які спроби дестабілізувати Україну є марними», – наголосив Ган. Він також додав, що перед лицем викликів єдність гравців в Україні є життєво важливою.

За його словами, найкращий спосіб гарантувати безпеку України та посилити її суверенітет, – показати, що вона може стати стабільною, процвітаючою сучасною державою з належним управлінням.

Єврокомісар вважає, що головним пріоритетом має стати посилення довіри всіх громадян і бізнесу, забезпечення функціонування судової влади та зробити так, щоб запрацювала децентралізація; забезпечити захист меншин, боротьбу з корупцією, реформувати неефективну державну службу, реорганізувати архаїчний енергетичний сектор. Це – найкращий план реформ і найпростіше в даному випадку мати спільний список тих справ, які необхідно зробити, наголосив пан Ган.

Він також додав, що ЄС підтримує Україну у цих зусиллях. Він розповів, що вчора за його участю була підписана угода на суму 55 млн. євро, яка спрямована на підтримку регіональної політики України. Пан Ган нагадав, що протягом попередніх місяців ЄС надав Україні понад 1 млрд. євро у вигляді кредитів та грантів, як фінансову підтримку у надзвичайній ситуації, – раніше цього місяця було надано 260 млн. євро.

«Я очікую, що найближчим часом буде надано додатково ще 500 млн. євро. Ми продовжимо працювати з урядом, бізнесом і громадянським суспільством над впровадженням Угоди про асоціацію і підготовкою до впровадження тієї частини  угоди, яка стосується поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ. Водночас ми будемо надавати підтримку експорту продукції, яка вироблена в Україні до ЄС, шляхом скасування мит у рамках нинішніх автономних торгових заходів», – сказав Йоганнес Ган.

На завершенні свого вступного слова єврочиновник підкреслив: «Все наведене вище є знаком рішучої налаштованості ЄС. А це означає, що всі інституції  Євросоюзу, стоять на боці України, підтримують її незалежність, суверенітет, територіальну цілісність і впровадження реформ. ЄС надає Україні безпрецедентні рівні допомоги, але Україна має бути готовою взяти на себе програму реформ. Зараз час показати конкретні результати».

Яскравим прикладом прагматичної налаштованості нового комісара у співпраці з Україною стала його відповідь на питання «Дня» прокоментувати заяву його попередника Штефана Фюле. В інтерв'ю Der Spiegel Фюле заявив наступне: «Заперечуючи перспективу вступу України в ЄС, Німеччина та інші країни перетворили цю країну на нову «буферну зону». Фактично ми їм сказали: нам дуже шкода, що вас таке географічно положення, але ви не можете йти ні на Схід, ні на Захід. Якщо ми хочемо допомогти нашим Східним партнерам в їхньому прагненні до реформ, ми повинні запропонувати ім нашу найбільш ефективну зброю – розширення».

Пан Ган зазначив, що «у мене дещо інший прагматичний підхід. Я ставлю перед собою мету сприяти розвитку економіки України. Це покроковий підхід і Президент Порошенко досить чітко висловив свою думку. Він сказав про те, перед тим як подавати заявку необхідно здійснити відповідні реформи і ті часові рамки, які він зазначив, є достатньо реалістичними. Необхідно вирішити політичну ситуацію на Сході України, в Криму. Необхідно сприяти розвитку економіки, потрібно створити відповідний інвестиційний клімат в Україні. А для забезпечення належного інвестиційного середовища, яке було би привабливим для потенційних інвесторів, слід забезпечити верховенство права, прозорість і належний бізнес клімат, створити таке бізнес середовище, яке було б комфортно, як для тих підприємств, які вже працюють в Україні, так і для тих, які могли би  прийти і розпочати свою діяльність в Україні. Я зі свого особистого досвіду знаю таких потенційних інвесторів і потенційних представників бізнесу, які могли би  розпочати свою роботу в Україні, однак для цього також необхідно забезпечити і належне правове середовище, яке би підходило для підприємств, які працюють на міжнародному рівні. Якщо Україна зможе забезпечити відповідний рівень демократичних стандартів та відповідне ділове середовище, це сприятиме і покращенню добробуту людей, і створить перспективи. Це також допоможе зупинити відтік мізків з України і сприятиме тому, що в Україну приїжджатиме все більше професійних людей і саме над цим я планую працювати наступні місці і наступні роки».

Досить цікавою була його відповідь на запитання про те, чи поділяє єврокомісар слова Ромпея про федералізацію України як варіант вирішення проблеми на Донбасі.

«На мою думку, – єврокомісар знову дав детальну відповідь. – Це питання має вирішувати українська влада. Я думаю, що крок, який робиться зараз, зокрема намір провести децентралізацію в Україні, є кроком у правильному напрямку. Як колишній комісар з питань регіональної політики І як людина, яка походить з країни, що має довго тривалі традиції децентралізація, я підтримую такий крок, тому що йдеться про те, що люди на місцях відчуватимуть, що від них щось залежить. Відповідно це дає можливість здійснити всі обхід ні реформи на місцевому та регіональному рівні. Цей крок необхідно підтримати і відповідними кадрами на місцях».

Неординарну відповідь пан Ган дав і на запитання, коли може відбутися донорська конференція по Україні. «Я можу сказати, що найважливіший прогрес, який я відмітив для себе, це взаємні розуміння того, що краще менше говорити про таку конференцію, а краще говорити про конференцію, яка присвячена реформам та інвестиціям. Я хотів би забезпечити зміну у такому дусі. Коли ми говоримо про донорів, то це радше стосується витрачання грошей без їх повернення. А якщо йдеться про інвестиції, то в цьому випадку є можливість повернення цих коштів, а також відчуття того, що ці кошти  є просто витраченими. До того ж, коли я говорю про повернення коштів, я маю на увазі не лише фінансове відшкодування, я маю на увазі також підвищення фінансового рівня людей, підвищення задоволення людей, зменшення відтоку мізків з України, але й забезпечення «циркуляції мізків». Що стосується конкретної дати, то нам необхідно побачити спочатку відповідну дорожню карту реформ. І не лише її, але також результати досягненні впровадження цієї дорожньої карти, щоб не було відчуття, що ми говоримо про певні строки. Як тільки ми отримаємо відповідні запевнення і побачимо такі результати, ми з нашого боку можемо рухатись достатньо швидко. Немає значення, на коли може бути запланована конференція: на січень чи на лютий. Ми готові швидко це зробити і у цьому випадку швидкість залежить від уряду. Я у цьому відношенні є достатньо оптимістичний , після свого спілкування з політиками в Україні бачу, що вони готові працювати над тим, щоб показувати конкретні результати і готові працювати над інвестиційною концепцією. Якщо говорити про інвестиції, то це сприяє покращенню впевненості країни у самій собі. Якщо ми говоримо про донорів, то в цьому випадку ми говоримо про країну, як адресу для донорів. А коли ми говоримо про інвестиційну конференцію, то ми говоримо про адресу для інвесторів, а не лише для тих сторін, які просто витрачають гроші. Тому я дуже хотів, щоб змінилось ставлення до такого роду конференцій».

Насамкінець єврокомісар пообіцяв скоро знову приїхати до України. Він заявив, що буде відвідувати Україну через кожні три місяця, щоб особисто стати свідком того, як впроваджуються реформи в Україні.