100-денний раунд Кличка

17 вересня київський міський голова Віталій Кличко звітував про перші 100 днів роботи на своїй посаді, яку він обійняв 25 червня цього року. Сам мер Києва заявив: «В першому раунді — в ці 100 днів наша команда перемогла. Ми зробили аудит та знаємо про стан справ в столиці, аналітику того, що на сьогоднішній день відбувається і також маємо плани на майбутнє».

Як заявив мер столиці, за цей термін було оновлено керівний склад КМДА, призначено нових голів районів міста, більшість керівників комунальних підприємств, продовжують звільнятися корупціонери та представники старої влади. За словами київського голови, його команді вдалося побудувати фундамент прозорої системи управління.

Роботу нового мера і керівника КМДА коментує «Дню» експерт Інституту політичної освіти Олександр СОЛОНТАЙ:

— На фоні того, що було за попередньої влади, Кличку було не так важко збільшити прозорість та відкритість влади. Йому дісталася спадщина після мера Леоніда Черновецького та голови КМДА Олександра Попова. Після розгромленої за часів Євромайдану будівлі КМДА, Кличку було легко та зрозуміло, що робити — відновити місцеву владу, відбудувати мерію, знову набрати працівників установи, запустити ї роботу. З цим він та його команда справилися.

Другий момент — початок запуску Київради, — і тут Кличко не справився. Хоча він вже був два рази депутатом в міській раді Києва, він виявився неготовим до того, коли в його розпорядженні є більшість. Це стосується і процедурних питань роботи ради на даний момент. Та, тим не менше, сайт міськради став працювати більш відкрито, аніж раніше — протоколи, документи, почалися спроби оприлюднення рішень.

З приводу стану міста. В умовах бюджетного дефіциту, відсутності коштів та війни на сході у Кличка є виправдання тому, що не ведеться глобального ремонту Києва. Але так тривати вічно не може — війна зупинилася і якщо він не зверне на це увагу, у нього не буде запасу рейтингу. Може початися обвал рейтингів Кличка, як людини, яка робить мало.

Його призначення неоднозначні, адже він звільняє одних корупціонерів, але ставить на їх місце людей із частково заплямованою репутацією. В одних районах він призначає чудових людей, наприклад Ярослава Горбунова — керівника Дніпровського району, а з іншого боку у Кличка з’являються люди з неоднозначною репутацією.

Щодо зовнішнього представлення Києва, то Кличко ідеально підходив на роль обличчя столиці за кордоном, бо він зірка спорту. Але, на жаль, він повністю не зміг реалізувати цей потенціал, адже інформаційна хвиля про війну в Україні накрила нас у сприйнятті світом.

Якщо в цілому оцінювати діяльність київського голови Віталія Кличка, то якби він зайшов у мерію, яка б працювала налагоджено, то можна було б діяти краще. І за цей час можна було б добитися глобальних змін, починаючи з Закону «Про столицю». Кличко пішов шляхом дуже повільних реформ і це не сприймається суспільством. Треба було прибрати всі 10 районних державних адміністрацій та почати створювати районне самоврядування — це була б відповідь на запит Євромайдану щодо участі людей у владі на місцях. Те що мер не рухається цим шляхом — велика стратегічна помилка, і вона не може компенсуватися навіть тимчасовими успіхами в господарстві.