Острозька академія святкує день народження

Сьогодні Національний університет «Острозька академія» святкує день народження — 437 років від дати заснування та 19-річчя з моменту відродження.

Цьогорічне святкування ознаменується поетичним марафоном, присвяченим творчості Тараса Шевченка. Студенти, викладачі та співробітники встановлюватимуть рекорд із занесенням до Книги рекордів України у номінації «Наймасовіше виконання творів Тараса Шевченка з нагоди 200-річчя від дня народження».

Цього дня академія традиційно перетвориться на «пасіку» із факультетськими «вуликами», «бджолами-студентами» та викладачами. А ректор університету Ігор Пасічник вітатиме усіх зі святом у костюмі пасічника. Крім урочистостей в актовій залі, усі охочі зможуть відвідати ярмарок, на якому продаватимуть мед, вироби студентів handmade, сувенірну продукцію, страви української кухні тощо.

«День» щиро вітає Острозьку академію, з якою співпрацює уже десять років (а це подвійний привід), зі святом. Цю співпрацю головний редактор «Дня» Лариса Івшина називає не просто щирою дружбою, а справжнім інтелектуальним романом. Про академію-іменинницю — детальніше у розмові з її ректором Ігорем ПАСІЧНИКОМ.

— Ігоре Демидовичу, за невеликий період свого відродження в Острозької академії чимало досягнень. Це і створення наукових лабораторій, і функціонування міжнародних програм студентського обміну, й успішне працевлаштування випускників. Чим ви пишаєтеся найбільше?

— Найбільше я пишаюся своїм колективом, завдяки якому вдалося досягти таких успіхів. Це не лише викладачі й працівники адміністративно-господарської частини, а й студенти. За період своєї науково-педагогічної діяльності таких креативних студентів я не зустрічав у жодному навчальному закладі. Вони вміють не тільки добре навчатися, а й організовувати своє дозвілля і приємно дивувати ректорат.

Цей рік для нас особливо успішний, адже близько двадцяти наших викладачів захистили кандидатські дисертації, п’ятеро стали докторами наук. Для нашого невеликого університету це надзвичайно високий показник. Також пишаюся, що ми потрапили у п’ятірку найкращих класичних університетів України за рейтингом Міністерства освіти і науки. Крім цього, ми у п’ятірці тих вишів, які залучили значні кошти для здійснення науково-дослідної роботи. Досягеннями Острозької академії на міжнародному рівні вважаю постійні публікації наших викладачів у науково-метричних журналах, фундаментальні видання за кордоном. Достатньо назвати переклад Корану українською мовою, який нещодавно побачив світ у Саудівській Аравії, та підручник з вивчення арамейської мови, аналогів якому немає в Україні.

— Острозьку академію часто називають «українським Оксфордом», адже в університеті витає особлива атмосфера, відчувається висока культура та автентичні освітні традиції, які, мабуть, ще беруть витоки з періоду існування академії XVI—XVII століть. На вашу думку, чим відрізняється студент Острозької академії від студентів інших вишів?

— Я завжди наголошую на тому, що місія Острозької академії — це підготовка не лише висококваліфікованих фахівців, а й патріотів та провідників української нації. Наша держава зараз потребує молодих, креативних, талановитих, морально стійких і патріотичних інтелігентів, які змогли б згуртувати нашу націю і служити Україні. Саме ці якості ми формуємо у своїх студентів. До речі, рекорд, який встановлюватимуть сьогодні наші студенти, це теж прояв патріотизму. Якщо раніше Острозька академія потрапила у Книгу рекордів України за найдовше письмове вшанування української пісні, то цьогоріч ідея встановлення рекорду збігається із однією з найвизначніших дат в історії нашої держави — 200-річчям від дня народження українського генія Тараса Шевченка.

Крім цього, студенти Острозької академії вирізняються високими культурними цінностями. Вони слухають спецкурси, присвячені історії музичного, театрального, художнього мистецтва. Відтак, наш випускник здатний відрізнити високе від низькопробного.

Вважаю, що нам вдалося створити не тільки ідеальні умови навчання завдяки високому інтелектуальному викладацькому потенціалу, а й певний духовний та побутовий комфорт для студентів.

— У день народження традиційно лунають привітання та щирі слова. Що б хотів побажати своїм спудеям-бджолам та викладачам їхній Пасічник?

— Мені імпонує, що моє прізвище співзвучне зі скромною професією пасічника — людиною, яка доглядає за бжолами. Приємно, що це була ідея студентів перевтілювати Острозьку академію на пасіку у її день народження. Адже свята варто відзначати не лише формально, проводячи урочистості в актовій залі. Необхідно, щоб це свято запам’ятали. Тому на день альма-матер студенти перевтілюються у бжіл, а я себе відчуваю пасічником. Приємно порівнювати студентів і викладачів із бджолами, які невтомно працюють на благо нашого університету, адже бжола — це найпрацьовитіша істота, яку створив Бог.

Принагідно висловлюю надзвичайно високі слова вдячності головному редактору газети «День» Ларисі Івшиній і всьому її колективу. Завдяки співпраці з цією газетою, інтелектуальним флагманом української преси, нам вдалося (а ще скільки вдасться!) реалізувати чимало проектів.

У день народження Острозької академії усім студентам, викладачам і співробітникам бажаю солодкого життя, неначе мед. Нехай вам завжди дарують лише медові поцілунки! Щоб завжди у вощину нашої Вітчизни ми приносили якогомога більше хорошого, смачного, ароматного, лікувального нектару. Щастя, везіння і Божого благословення бажає вам ваш Пасічник!