Терор проти кіно

Новина про пожежу в кінотеатрі «Жовтень» стала відома в «Києві» — основному кінотеатрі Міжнародного фестивалю «Молодість» — майже миттєво. Коли я приїхав на вулицю Костянтинівську близько 23.40, то ще працювали два брандспойти — поливали дах, з якого йшов дим. Відкрите полум’я не пробивалося ніде. Мене перед тим нажахали, що «Жовтень» геть згорів, але зовні виглядає нормально. Сподіваюся, збитки не катастрофічні.

Наразі у пресі переважає думка, що напад влаштували рейдери-забудовники, котрі давно і настирливо зазіхають на цю вельми дорогу ділянку землі. Однак, здається, шукати треба в іншому напрямі.

Підпал стався під час сеансу фільму «Літні ночі» з програми «Молодості» Sunny Bunny («Сонячний зайчик»), присвяченій тематиці ЛГБТ (тих, кого раніше називали «секс-меншинами»); «Жовтень» є базовим майданчиком для  показів саме цього конкурсу. Невідомі кинули димову шашку в зал «Гегемон», від якої відбулося займання.

Звісно, можна вибудовувати будь-які конспірологічні теорії, однак, повторюю, на моє переконання — це не рейдери. Влаштовувати підпал, коли в будівлі повнісінько людей, ризикуючи нарватися на звинувачення у вбивстві, їм геть невигідно.

2010 РОКУ В КИЄВІ ТИХО І ШВИДКО ЗРУЙНУВАЛИ ЛЕГЕНДАРНИЙ КІНОТЕАТР ІМ. ДОВЖЕНКА. НАЙСТАРІШИЙ КІНОТЕАТР СТОЛИЦІ «ЖОВТЕНЬ», ЯКИЙ 29 ЖОВТНЯ ПЕРЕЖИВ ПІДПАЛ І ПОЖЕЖУ, МІГ ТАК САМО ЗНИКНУТИ. АЛЕ ГЛЯДАЧІ ЗГУРТУВАЛИСЯ І НАЛАШТОВАНІ ВІДСТОЯТИ ТА ЗБЕРЕГТИ ЙОГО / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

З великою ймовірністю, це зробили паразити нашої революції — малолітні фашисти (давайте називати речі своїми іменами), які взимку скуштували вуличного насильства і, крім того, впевнилися у своїй безкарності (згадаймо «експропріаторів» з «Нарнії», просто відпущених після збройного нальоту на банк у березні). Шашки в зал під час заходу — їхній почерк, що підтвердить будь-який більш-менш досвідчений правозахисник; і схожі інциденти  саме на Подолі вже були, наприклад, 20 листопада 2010 року  під час показу драми «Хлопці не плачуть» група невідомих намагалася вдертися до Центру візуальної культури при НаУКМА, де відбувався сеанс, і закинули до приміщення шашку зі сльозогінним газом, не кажучи вже про акцію ненависті під час «Молодості» в минулому році, коли агресивні  гомофоби саме під «Жовтнем» спалили веселковий прапор. Цього разу вирішили піти далі.

Скільки років «Молодість» показувала ЛГБТ-програму — але таке трапилося вперше, і трапилося через ту саму причину, через яку в Україні Януковича проведення гей-прайду в тому таки 2013 році було можливим, а в Україні, що скинула Януковича, — ні. Хвиля повстання на Майдані вимила бандитів із влади, але так само підняла й багато піни.

Але на підпалювачів і погромників зрештою чекає така сама доля, як і на зеківську команду.

P.S. Акція «Поверніть «Жовтень»!» відбудеться у п’ятницю, 31 жовтня, об 11.00, перед КМДА. Вимоги:

— ефективно і прозоро розслідувати підпал кінотеатру;

— виділити кошти на відновлення будівлі з міського бюджету на найближчій сесії міської ради;

— гарантувати, що на цьому місці буде відбудовано кінотеатр за оригінальним проектом;

— гарантувати, що кінотеатр разом із ділянкою не буде передаватись у власність комерційним структурам;

— продовжити договір із ТОВ «Кіноман» про оренду приміщення.

«ПРОСТО ТАК ТАКІ ОБ’ЄКТИ, ЯК КІНОТЕАТР «ЖОВТЕНЬ», НЕ ГОРЯТЬ»

Ігор РОЗКЛАДАЙ,  юрист Інституту медіа-права:

— Спостерігаючи за тим, яким чином в останні десятиліття в Києві знищують культурні пам’ятки, то найбільша зацікавленість в їх зникненні — у тих, хто хоче продати або придбати цю ділянку для подальшої забудови.

Підпал «Жовтня», на мою думку, не стосується ситуації з ЛГБТ, як про це говорили. Ця версія виглядає ширмою, і явний інтерес полягає в тому, що останніми роками Поділ почав дуже активно забудовуватися. Починаючи від готелю «Поділ Плаза», монстри-будинки з’являлися дуже швидко на Андріївській вулиці. Можна згадати й історію з Гостинним двором. Нещодавно я виявив, що старовинний будинок зник на вулиці Борисоглібській...

Просто так такі об’єкти, як кінотеатр «Жовтень», не горять. У Києві я знаю дуже багато об’єктів, які тихенько згорали, а потім їх перебудовували до невпізнання. Технологія спалення — стара як світ. Її використовують, коли юридичним способом нічого не можуть зробити з будинком. На жаль, будівля кінотеатру не остання, яка може так само згоріти. На мій погляд, слід шукати тих, хто з представників будівельного бізнесу найбільше зацікавлений у цьому.

Справа «Жовтня» — точкова, яка отримала великий резонанс. Насправді це питання генплану, візії розвитку міста, оскільки історичний центр не може дублювати функцію ділового. Це абсолютно  протилежні функції. Якщо «тулити» діловий центр в історичний, то відбуватиметься знищення старих пам’яток. Києву потрібна комплексна програма розвитку — не просто генплан, а бачення, як має виглядати місто, де має бути діловий центр, яким чином має розвиватися громадський транспорт, де мають бути термінали, паркінги тощо. Це велика робота, яку в Києві ніхто не здійснював. Якби Кличко почав, то заробив би багато політичних дивідендів.

Місто мало би показати, що хоче зберегти нашу історичну спадщину, а відповідно — прискорити оформлення нововиявлених пам’яток і вирішити, як їх зберігати.

«ЛОЯЛЬНІСТЬ ВЛАДИ ДО «ЖОВТНЯ» БУДЕ НАЙСИЛЬНІШИМ ЗАХИСТОМ»

Ігор ЛУЦЕНКО, голова комісії з питань культури і туризму Київської міської ради:

— Я впевнений, що це була штучна акція, а не якась природна чи технічна аварія. Ці люди (організатори підпалу. — Ред.) за своєю психологією є досить далекими і просто не усвідомлюють небезпеки своїх дій для цього міста. З 2005 року, можливо, навіть раніше, триває боротьба за цей об’єкт.

Зрозуміло, що люди, які витратили стільки зусиль, щоб отримати цю власність у своє розпорядження, зараз готові багато на що. Те, що сталося, може бути або актом помсти, або частиною нової стратегії: «Давайте зруйнуємо, а потім знайдемо інвестора і зробимо там що треба». Прізвища цих людей я не можу зараз назвати. Можу сказати, що, на мою думку, це штучний підпал, і він вигідний тим людям, які боролися за право «викинути» звідти кіно й отримати якусь комерцію.

Влада має представити чіткий план розвитку кінотеатру як культурного центру. Таким чином не буде жодних шансів у тих, хто хоче такими методами зробити з цього культурного об’єкту «некультурний». Лояльність влади до «Жовтня» буде найсильнішим захистом. Має бути представлений чіткий бізнес-план із чітким етапуванням щодо відновлення і подальшого розвитку кінотеатру. Страховка — 6 мільйонів гривень, які ми маємо отримати, — непоганий задаток. Однак на відновлення і розвиток кінотеатру потрібно витратити ще багато грошей.

Підготував Ігор САМОКИШ