Андрій Селезньов: «Україну можна вважати країною тисяч «блакитних океанів»

Вітчизняні інноваційні розробки продовжують дивувати і зацікавлювати світ. У нещодавно опублікованому списку найбільш яскравих ідей 2015 року, за версією американського бізнес-телеканалу CNBC, розумний трекер для росту рослин українських розробників Petiole посів 15 місце.

Мобільний додаток моніторить динаміку росту рослини, використовуючи дані про площу листка, і допомагає зрозуміти реакцію рослини на різні фактори – погоду, добрива тощо. Розробкою додатку команда Андрія Селезньова зайнялася ще в жовтні минулого року. А ідея проекту виникла у одного зі співзасновників стартапу В'ячеслава Бикова, коли було необхідно виміряти площу каштанового листа для одного з досліджень. Тож він вирішив, що камера мобільного телефону цілком може впоратися з подібним завданням за секунди.

Окрім мобільного додатку, Petiole – це ще й спеціальна підставка для смартфона і пластина для калібрування і вимірів.

«День» поспілкувався зі співзасновником Petiole Андрієм Селезньовим – про те, чому в аграрній Україні так мало подібних інновацій, що чекає на розумний трекер для росту рослин найближчим часом і чому українські розробки стають все популярнішими за кордоном.

- Що означає для вашого проекту потрапити до списку топ-20 найяскравіших стартапів світу?

- Перш за все, це стимул продовжувати далі. Зарахування нашого проекту до топ-20 найяскравіших стартапів світу – це приємна несподіванка, яка зобов'язує нас відпрацювати наданий нам кредит довіри. Адже ми у тому переліку – єдині представники України. Тому успіх нашого проекту розглядаємо не тільки крізь призму особистих досягнень, а й з точки зору привабливості України на світовій арені. Тож тепер для нас дуже актуальним є афоризм: «Хіба хочеш? Мусиш!». Зараз ми мусимо ще раз довести, що ми і Україна - можемо.

 - Хто в першу чергу зможе користуватися Petiole?

- Наш додаток створений для фермерів, агрономів, науковців-аграріїв, а також усіх любителів рослин, які займаються їх вирощуванням у себе вдома, в лабораторії, на експериментальному полі чи в парнику. Вони мають відслідковувати вплив різних зовнішніх факторів на динаміку росту рослин і бачити точні дані про те, як росте їхня рослина. Petiole забезпечує цією інформацією.

Тепер фермер, агроном чи науковець не буде змушений «на око» оцінювати стан розвитку рослини та використовувати неактуальну методологію внесення добрив. Усі висновки щодо вирощування конкретних видів рослин будуть підтверджуватися аналітичними даними відповідних вимірювань, а рекомендації будуть формуватися на основі динаміки вирощування таких культур. Тобто у глобальній перспективі Petiole допоможе підвищити врожайність за рахунок можливості проаналізувати взаємозалежність між зміною площі листів рослин та отриманим урожаєм, визначити фактори впливу на урожай та оптимізувати їх взаємодію.

-  Як зазначають чимало ЗМІ, ви змогли потрапити в топ-20 найцікавіших стартапів світу, тому що мало хто займається в напрямку високоточного рослинництва. Чому, на вашу думку, він є непопулярним?

- Якщо поїхати в українське село – можна побачити мовчазну відповідь на це питання. У інших країнах ситуація зі збільшенням кількості урбанізованого населення дуже схожа, а отже, фермерство та аграрні технології виглядають якось неактуально для міських жителів.

Але ж аграрна галузь не може розквітнути на бруківці чи у торговельному центрі зі скла та бетону. Звісно, урбаністичне фермерство є порятунком і дає можливість вирощувати окремі культури навіть у таких умовах.

Однак такий бізнес є приємним доповненням для традиційного фермерства, проте не має нічого спільного з масштабною аграрною галуззю, яка повинна нагодувати увесь світ.

Крім того, напрямок високоточного рослинництва є складним з точки зору реалізації. Окрім необхідності розробки складних алгоритмів розпізнавання різних типів об’єктів та математичних обчислень, потрібно розуміти специфіку аграрної галузі, сезонність вирощування рослинних культур та вплив зовнішніх факторів на них.

- Наразі ви запустили сайт і шукаєте тестувальників для пробної версії. Що плануєте робити потім?

- Ключовий аспект у роботі з нашими бета-тестувальниками – це зворотній зв'язок з ними. Звісно, можна просто надіслати усім посилання на бета-версію мобільного додатку і за допомогою спеціальних програм відслідковувати його роботу, а також отримувати звіти про помилки та збій у роботі.

Однак наша мета – це не тільки робочий код і технічна досконалість продукту, а й вирішення реальної проблеми неможливості відслідковування динаміки росту рослини. Це проблема людей, з якою вони регулярно зіштовхуються під час роботи. Тому сухої технічної звітності про додаток замало. Потрібне лише безпосереднє спілкування з людьми і обговорення їх вражень від роботи з Petiole.

- За останні два дні ваш проект став дуже популярним. Чи надходили вже пропозиції про фінансування чи допомогу в розробці?

- Так, ми отримали кілька цікавих пропозицій щодо співпраці та можливого фінансування. Однак не ставимо собі за мету підняти новий раунд інвестицій. У технологічному світі є багато прикладів компаній, які досягли успіху, допомагаючи клієнтам вирішувати їхні проблеми і отримуючи за це гроші. Одним із найяскравіших прикладів є Basecamp. Саме цієї моделі ми намагаємося дотримуватися.

Водночас ми з великим натхненням ідемо на співпрацю з українськими освітніми установами, які формують наступне покоління аграрних експертів в Україні.

- Ви самостійно фінансуєте свій проект. Тому що він не потребує більше інвестицій?

- Зараз ми сфокусували роботу виключно на розробці мобільного додатку, який буде вирішувати проблему наших користувачів. Тому наші витрати мінімізовані таким чином, щоб не залучати зовнішніх інвестицій найближчим часом. Однак ми розуміємо, що на певному етапі розвитку нашого бізнесу поява інвесторів та партнерів буде необхідною.

У нас є певний досвід спілкування з інвесторами, акселераторами та венчурними фондами. Адже Petiole - не єдиний наш проект у агросфері. Тож, судячи з власного досвіду, нам простіше окреслити, що має бути у проекті для успішного отримання інвестицій. На наш погляд, це правило під назвою «КПК», тобто: команда, продукт, користувачі. Усі інші характеристики – лише ознаки кожного з цих трьох слів.

- Розкажіть, будь ласка, про які проекти йдеться?

- Окрім Petiole, у нас також є проект Water Insider, або, як ми його між собою називаємо, Розумний Буй. Над ним наша команда працює уже рік. Це система дата-буїв (тобто буїв для води, на яких розміщені сенсори, що вимірюють температуру води, кількість розчиненого кисню, її кислотність та інші показники якості).

За допомогою наших розумних буїв аквафермери можуть моніторити температуру води у їх водоймі, розуміти, які процеси там відбуваються, і приймати ефективні рішення на випередження негативних явищ чи можливої втрати риби.

Крім того, у нас є Селоріум – це геоінформаційна система, яка була розроблена для Герцаївської районної ради Чернівецької області. По суті, це адресний план сіл цього району та оцифровка земельних ділянок.

Схожий напрямок нашої діяльності – Арендус, система обліку плати за оренду земельних ділянок, розроблена для Бориспільської міської ради. Незважаючи на те, що ці проекти розроблено з урахуванням індивідуальних характеристик адміністративно-територіальних одиниць, їхню роботу можна оптимізувати для будь-якого району чи міста в Україні.

До речі, саме ці два проекти були нашими «першими ластівками» з розробки програмних продуктів. Над Селоріумом та Арендусом ми працювали з 2008 по 2010 роки, адже я маю профільну освіту за напрямком «Землевпорядкування та кадастр», тому робота над ними була для мене дуже цікавою і корисною.

Чому робимо проекти у агро? Бо цікаво. Це – бізнес полів, ставків і людей, які уміють вирощувати урожай. Нам подобається не тільки сидіти за комп’ютером, а й працювати на городі та вирощувати петрушку на підвіконні квартири. Ми віримо у аграрну сферу, тому і хочемо бути причетними до її технологічного успіху.

- Останнім часом українські стартапи стають дедалі популярнішими в світі. На вашу думку, з чим це пов`язано?

- Ми вважаємо, що це явище є закономірним. Зараз у простого хлопця з Полтави або звичайної дівчини з Житомира є більше можливостей для самоосвіти, ніж було у дітей київських дипломатів двадцять років тому. Отже, розумна та обдарована молодь цим користується і отримує знання від викладачів зі світовим іменем на Coursera, Udacity, в Khan Academy та на інших освітніх ресурсах.

Більше того, зараз фактично відсутні кордони для технологічної творчості: компоненти для електроніки можна замовити із США чи Китаю, і вже через два-три тижні вони будуть в Україні. У мережі є безліч ресурсів зі схемами та описом їх роботи, що дозволяє творити нові рішення для всіх сфер життя.

Україна, на наш погляд, - це країна можливостей. Якщо користуватися термінологією відомої книги Чан Кіма та Рене Моборна, Україну можна вважати країною сотень, а може, й тисяч «голубих океанів». Технології у нашій країні розвиваються не так швидко, як у країнах Європи, США та Японії, однак це не заважає українцям дивитися на світ з ініціативою та бажанням його вдосконалити. Тому завжди є можливість долучатися до інновацій у конкретній сфері, а часто реалізація таких можливостей є ще кращою за існуючі аналоги. В тому і є унікальність українських технологічних команд.