«Бізнес більше не може чекати на ефективні реформи»

Мінфін змагається в темпах втрати свого авторитету в українців із Нацбанком, хоча останній у цьому наразі безперечний лідер. Керівництву фіскальної служби взагалі показали червону картку і вивели з гри. Проте відомство Наталії Яресько намагається бути попереду в сфері явно «маніловських» передбачень. «Ми чекаємо через те, що було прийнято наприкінці минулого року закон, який стосувався легалізації фонду заробітної платні (шляхом зниження ставок єдиного соціального внеску. — Авт.), що цього року 11 мільярдів гривень буде легалізовано фонду заробітної платні — це майже до 10% від можливої тіньової зарплатні», — досить незграбно обнадіював минулого тижня народних депутатів заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук. Питання: чи був він сам упевнений, що цю обіцянку буде виконано, чи свідомо «вішав локшину» на вуха народним обранцям?

Тим часом для українського бізнесу тут немає жодних питань. Генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець називає обіцяне законом зниження ЄСВ «мильною бульбашкою». І зазначає, що величезна більшість підприємств не зможе зменшити свій ЄСВ, як це передбачено законом. Він зазначає, що в країні, навпаки, йде не легалізація, а подальша тінізація бізнесу. Оскільки, за його словами, широко розрекламовані реформи не дали позитивних результатів. Не стають реальністю, за його словами, й обіцянки дерегуляції.

Експерт зазначає, що малий і середній бізнес більше не можуть чекати на ефективні реформи. Багато хто готовий перевести свій бізнес з України до інших країн. А якщо він сьогодні ще якось виживає, то виключно завдяки мораторієві на перевірки. Та все ж Биковець упевнений, що бізнес зможе змусити владу прислухатися до його голосу. Підприємця надихає, що бізнес сьогодні може спертися на здорові сили в українській ВР. Зокрема, у співпраці з ним зацікавлений профільний парламентський комітет, де вже знайшов схвалення законопроект про державну підтримку малого та середнього підприємництва.

Віце-президент УСПП Юлія Драговоз щойно повернулася з поїздки на Західну Україну. Її враження про те, як виживає там малий, середній, та й великий бізнес, гнітючі. Всі прохають поради: як бути, як рятувати підприємства та їхні колективи. Вона нагадує про усунення з постів керівників Державної фіскальної служби і запитує, хто нестиме відповідальність за фінансову та податкову політику, яка, як і за колишнього уряду, велася в непрозорій формі та на шкоду вітчизняному бізнесові. Вона також запитує у прем’єра, чи готовий він особисто відповідати за те, що всі документи уряду приймаються непрозоро, без консультацій з експертним співтовариством. Драговоз розповідає, що прем’єр просто-таки дивувався, навіщо потрібні експерти, якщо «у нас такі кваліфіковані законопроекти». Минуло зовсім небагато часу і стало зрозуміло, що закони, прийняті 28 грудня, ведуть, за словами Драговоз, «до повного обвалу української економіки».

Вона розповідає, що на сьогодні Податковий кодекс реалізується переважно в ручному режимі, для чого використовуються листи керівництва ФСУ, які частенько суперечать один одному. «І як працювати платникам, щоб не піддаватися податковим санкціям?», — запитує Ю. Драговоз. Особливо обурює її методика прийняття додаткового імпортного збору, який запровадили, оголосивши про закінчення процедури консультацій з ЄС, не поцікавившись думкою вітчизняного бізнесу. Питанням №1 до уряду експерт називає його небажання бачити проблеми бізнесу, втрату контролю за діяльністю фіскальних органів, збереження всіх корупційних схем, які дісталися від минулого режиму.

Бізнес, на думку Драговоз, знищується запровадженими урядом ПДВ-рахунками, тоді як розрекламована електронна звітність практично не працює. Сьогодні бізнес, за її словами, вже й не знає, чого йому чекати від уряду. «Внутрішні інвестори тікають, — говорить вона, — власників не стимулюють, а практично виганяють до інших країн.

«Доки товстий схудне, худий...», — цю приказку використовує для характеристики ситуації з малим бізнесом у столиці голова громадської спілки «Асоціація власників малого та середнього бізнесу м. Києва» Руслан Соболь. За його словами, з початку цього року в столиці закрилося 20% підприємств. Інші збираються виводити їх до інших країн або заморозили роботу і чекають на кращі часи. Експерт вважає, що політика влади орієнтована «на винищування малого бізнесу». За його словами, її принцип такий: ви платите всі податки, а ми колись подумаємо, як зробити, щоб ви могли виживати... «Йдіть!» — закликає підприємець урядовців, неспроможних вникнути в проблеми бізнесу, і зазначає, що між народом і урядом «знову утворилася прірва, і немає навіть містка для взаєморозуміння».

Соболь бачить вихід для України в тому, щоб перетворити її на вільну економічну зону з лише одним податком для бізнесу — на прибуток. Він нарікає на те, що урядовці жодних порад не слухають і лише відмахуються. Проте, радить створити в країні спеціальний орган, який міг би стати своєрідним комунікатором розуміння між урядом і суспільством, дозволив би бізнесові домовлятися з урядом, пропонує на 3—5 років звільнити бізнес від усіляких перевірок, і тоді державі можна було б гарантувати якусь постійну кількість робочих місць у цій сфері. Якщо цього не зробити, то, на думку підприємця, «в країні буде соціальний вибух».

Не схвалює тих бізнесменів, які закривають свій бізнес і тікають із країни, головний експерт групи «Податкова реформа» «Реанімаційного пакету реформ» Ілля Несходовський. Він вважає, що насправді це слабкі бізнесмени, і, можливо, країні вони й не потрібні. Він закликає бізнес відстоювати свої права. Водночас експерт стверджує, що податкове навантаження на бізнес в Україні ненабагато більше, аніж у інших країнах. «Наша проблема в корупції», — говорить експерт, і на підтвердження наводить факт, коли урядовці в одному з українських міст вигадали податок для бізнесу на дощову воду, яка стікає з дахів будинків, в яких розміщено їхні підприємства. «Ви думаєте, новий імпортний збір хтось платитиме?», — запитує Несходовський і зазначає, що наші кордони фактично відкриті для контрабанди, для сірих і чорних схем. «Неначе Революції Гідності й не було», — підкреслює він. «Прем’єр за рік прокинувся і просить бізнес підказати йому, хто і де реалізує ці схеми, — говорить експерт і додає: — Так він же і сам все прекрасно знає. І всі це знають, кому потрібно. До чого ці акторські ігри?»

Несходовський пропонує, щоб фіскальні служби країни керувалася новою ідеологією, де головне — відповідальність за зайнятість у країні. Податківці, на його думку, повинні відповідати, якщо в їхньому регіоні або населеному пункті закривається бізнес. На його думку, зараз це трапляється головним чином тому, що вони зорієнтовані не на зайнятість, а виключно на наповнення бюджету, наповнення будь-яким шляхом, правдою й неправдою. Вони лишень чекають можливості нарахувати штрафні санкції. Тому Несходовський наполягає на тому, щоб запровадити матеріальну відповідальність урядовців (не з бюджету, а з власної кишені) перед підприємцями. Влада, на його думку, має дивитися на бізнес, як на годувальника. А оскільки вона цього не робить, а тільки й думає, у кого б це знайти гроші, то економіка падає. «Забудьте про такий підхід, — закликає владу активіст, — інакше втратите країну».