Чи дотисне Європа «Газпром»?

Україна може поставити крапку в газовому спорі з Росією вже сьогодні. У Берліні зараз відбудеться тристороння зустріч з газових питань у форматі Україна—ЄС—Росія. Чи домовляться сторони? І які принципові моменти заважали їм це зробити раніше?

Позиція ЄС зрозуміла: чим швидше буде домовленість — тим краще, бо йому потрібно застрахувати своїх споживачів від зупинки постачання газу з Росії. Тож звідси і заяви єврокомісара Гюнтера Еттінгера про те, що Україна має заплатити половину боргу «Газпрому», а потім далі розбиратися. Вигідно швидкий результат і російському монополісту, бо 27 червня 2014 року у нього збори акціонерів, а там треба відрапортувати про приплив доходів, яких немає.

Втім, методи тиску та чужих інтересів на Україну, схоже, вже не діють. Вчора прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив: якщо «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» не підпишуть до 29 травня угоду, то компанії зустрінуться тільки в Стокгольмському суді! Вимоги свої Україна теж озвучила: зменшення ціни вдвоє — до 268 доларів за тисячу кубометрів, та перегляд формульного підходу в газовому контракті. На момент здачі номеру інформації від уряду про факт підписання такого договору не було. Тож всі чекають наступного кроку від Європи, яка зараз виступає в ролі досудового арбітру. Але чи є у неї чітка позиція і твердість у відстоюванні?

Вчора «День» мав змогу поспілкуватися з директором Секретаріату Енергетичного Співтовариства Європи Янешем Копачем. Ми поцікавилися у нього, які інструменти та способи впливу на «Газпром» може застосувати ЄС, аби прискорити фініш газових переговорів. Втім, чиновник ухилився від прямої відповіді, пославшись на те, що це компетенція голови Єврокомісії.

«Дивна така позиція Копача, бо Україна — член Енергетичного Співтовариства і воно також має допомагати нам захищатися від газової нахабності «Газпрому», — говорить «Дню» директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар. Тож така відповідь, на його думку, свідчить про те, що в колі лідерів ЄС іде боротьба на предмет того дотискати чи ні Росію в газовому питанні. А дотиснути є чим, переконаний Гончар, і сама Європа від цього тільки виграла б. На його думку, чіткість позиції ЄС може полягати в двох моментах. Перший — завершення розслідування з приводу порушення «Газпромом» конкурентного законодавства єврозони і, як результат, — можливість накладення на монополіста штрафу в сумі 10-15 мільярдів доларів. Другий засіб тиску — на місяць припинити споживання російського газу, розконсервувавши свої енергозапаси. На думку Гончара, другий крок хоч і не популярний, але дуже ефективний і став би гарантією для європейців стабільності поставок російського газу у майбутньому. Чому? Наприклад, за тиждень бойкоту російського газу акції «Газпрому» впали б в ціні, а — це мільярді збитки. За місяць вони взагалі могли б обвалитися. І ось тепер, вважає Гончар, саме Європа має пройти тест на прозорість своїх цінностей, а Україна та газ буде його індикатором.

На думку голови ради Європейсько-українського енергетичного агентства Вольфрама Ребока, ЄС також може сформувати пул переговорників з керівників своїх нафтогазових компаній. І саме вони можуть підготувати колективного листа з пропозиціями та вимогами по транзиту газу і взагалі формату подальших стосунків з постачання газу через Україну «Газпрому».