Хто кого пережене у падінні?

«Чорний вівторок» — це легкий бриз у порівнянні з тим, що чекає Росію найближчі півроку. Про це в коментарі «Дню» заявив фінансовий аналітик Віталій Шапран. «Гадаю, істерія триватиме, як мінімум, десь до 24 грудня, коли в США та Європі розпочнуться новорічні свята і канікули. Потім буде тимчасова «різдвяна передишка». А з нового року їх чекає черговий відтік капіталів з країни. І от тоді буде справжній фінансовий шторм», — прогнозує він.

За його словами, ситуація в російській економіці справді критична. І вчорашній вихід на міжбанк Міністерства фінансів РФ кардинально ні на що не вплине в стратегічній перспективі. Причина — безвідповідальність і недалекоглядність влади в економічній політиці в поєднанні з зухвалістю та агресивною поведінкою на зовнішньополітичній арені.

«Вони не просто залежні від ціни на нафту. Вони зав’язали на цьому всю економіку. Це непродумано,і я б навіть сказав злочинно. Тому, власне, в РФ і гряде енергетична криза. Вона не настане миттєво. Те, що ми побачили у вівторок — це лише початок, пов’язаний з відтоком капіталів нерезидентів, занепокоєнням населення... Росіяни, в принципі, в цьому плані проходять той шлях, який ми в Україні пройшли в першій половині цього року. Але різниця в тому, що причини наших негараздів були політичні, пов’язані зі зміною еліт, а у них — це об’єктивні фактори, пов’язані з падінням вартості їх основної бюджетоутворюючої сировини», — говорить аналітик.

«Нас, аналітиків, запитують, чому падає курс? Мовляв, от в Україні торгівельний баланс покращується, а курс — падає. Але торгівельний баланс — це ще не все. Є ще платіжний баланс, в якому крім руху товарів відображене переміщення капіталів: скільки грошей завезли в країну, скільки вивезли. І саме це на курс впливає значно більше, ніж торгівельний баланс. З негативним торгівельним балансом країна може жити впродовж десятиліть і нічого з курсом її національної валюти не відбуватиметься. Гривня ж почала падіння, саме тому, що інвестиції в країну припинили надходити, бо тут війна. В РФ природа падіння національної валюти схожа — від’ємний платіжний баланс. Тільки от причини цьому інші. З Росії хочуть забирати гроші, тому що знають, що при таких цінах на нафту російська економіка буде падати», — розповідає експерт.

МАЛЮНОК АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня», 1998 р.

Звичайно, те, з яким емоційним піднесенням в Україні сприйняли різкий обвал рубля і величезні черги в російський магазинах, можна зрозуміти. Надто багато негативну рухнуло зі сторони російського кордону на Україну. Але в цій ейфорії, наголошують експерти, не слід забувати, що українська економіка теж падає. «По співвідношенню гривні до рубля ми бачимо, що останній не набагато більше девальвував, ніж наша національна грошова одиниця», — зауважує Віталій Шапран.

Крім того, як не крути, ми все ще економічно суттєво залежні від Російської Федерації. Туди на заробітки їздять наші громадяни. Росіяни купують наші товари. За різними оцінками, від 15 до 25% українського експорту йде в Росію — прямо, чи через офшори. Це для нас суттєвий ринок збуту. Після різкої девальвації рубля наші товари в Росії будуть менш конкурентними та привабливими.

«Ситуація двояка. З одного боку, ми можемо говорити про посилення економічних важелів, щодо впливу на Російську Федерацію з метою підписання та дотримання домовленостей миру на території України. З іншого боку, можливості українського експорту в такій ситуації, зрозуміло, будуть погіршуватися», — відзначає голова Всеукраїнської спілки вчених економістів, доктор економічних наук Олександр Кендюхов. Тому все залежить від того як на це подивитись.

На думку економіста Кендюхова, головна ціль України сьогодні — це мир на її територіях. Відповідно, каже він, можливості економічного зростання — це похідні від першочергової мети. «Припинимо війну. А потім будемо говорити про досягнення економічного зростання», — переконаний він.

МОСКВА, 16 ГРУДНЯ 2014 РОКУ, 22.00. ЧЕРГА В МАГАЗИНІ ПОБУТОВОЇ ТЕХНІКИ. ТАКИЙ САМИЙ КУПІВЕЛЬНИЙ АЖІОТАЖ  ЧЕРЕЗ РІЗКЕ ПАДІННЯ РУБЛЯ РОСІЙСЬКІ БЛОГЕРИ ЗАФІКСУВАЛИ В МАГАЗИНАХ ХУТРА, ОРГТЕХНІКИ, ПОСУДУ І НАВІТЬ У ПРОДУКТОВИХ СУПЕРМАРКЕТАХ / ФОТО ІЛЛІ ВАРЛАМОВА

Утім не всі експерти поділяють позицію Кендюхова.

До прикладу, екс-міністр економіки України Віктор Суслов зауважує, що причини практично трикратного падіння гривні (на чорному ринку долар вчора продавали вже по 22—23 гривні) — що значно більше ніж у рубля — якраз в недалекоглядності політичної еліти. «До України ж Захід не застосовує санкції, але й допомоги суттєвої не надає. Обіцяні в грудні транші МВФ так і не надійшли. Такою є ціна нашого європейського вибору», — каже Суслов.

За словами екс-міністра економіки, Україні можна було і потрібно було готуватися до тих економічних проблем, з якими ми зіткнулись.

«Притомні аналітики не раз попереджали: європейський вибір для України буде супроводжуватися недружніми діями з російської сторони. А до цього України виявилась неготова. Попереджали також про те, що особливо від Заходу підтримки не буде. Але і на це не зважали. У підсумку Україна, втративши ринки на східному напрямку — практично скоротивши на четверть експорт товарів туди — втратила надходження валютної виручки, на тлі відтоку капіталів у зв’язку з війною, відчула, природно, колосальну нестачу валюти, розтратила, в результаті, свої золотовалютні резерви... Були, звичайно, й інші фактори: корупція, помилки в економічній політиці уряду, бездарна стратегія НБУ... Багато факторів. В підсумку ми вийшли на траєкторію серйозного економічного падіння», — говорить Суслов. Зрештою, підсумовує він, в темпах падіння національної валюти Україна сьогодні йде практично нога в ногу з Росією... Але в нас є певна перевага, щоб не стати лідером у цьому змаганні. І вона полягає зовсім не тому, в чому її поки що шукає український уряд. За словами Суслова, засоби для порятунку слід шукати не в лояльності іноземних донорів та кредиторів, а в резервах своєї економіки. «Все ж таки в плані конкурентоздатності наших товарів на світових ринках у нас все ж таки зберігається відносний паритет по відношенню до російських», — каже експерт.

КОМЕНТАР

Сергій ГОНЧАРЕНКО, аналітик онлайн-брокера I-NVEST:

— Фінансова ситуація в Росії досить-таки критична. Причиною тому послужили в першу чергу економічні санкції, прийняті європейськими державами і США. Перш за все від цього постраждав фінансовий сектор економіки через неможливість підживлюватися дешевими зовнішніми ресурсами. Як наслідок цього — неможливість повноцінно фінансувати реальний сектор економіки країни, який теж не залишився обіч запроваджених санкцій, більшість запланованих експортних контрактів просто не реалізувалася. Так само потрібно врахувати те, що близько 70% прибуткової частини ВВП Росії становить нафта, газ та інші паливно-енергетичні ресурси. При постійно спадаючій ціні на нафту ця частина доходів бюджету різко і значно зменшується. Дефіцит імпортних товарів і продукції, яку неможливо замінити вітчизняними, якісними аналогами, спричинили зростання цін і як наслідок знецінення рубля. Запроваджені так звані санкції РФ у відповідь проти Заходу, лише ще більше ізолювали внутрішню економіку і ні до чого доброго не призвели.

Що ж до України, то, на мою думку, дуже сильно побоюватися того, що прогресуюча фінансова криза в Росії ще сильніше відіб’ється на нашій економіці — не варто. Адже з початком ескалації конфлікту на сході країни та анексії Криму для більшості підприємств уже було ясно, що потрібно переглядати генеральні вектори ділових стосунків із нашим північним сусідом. Плюс не варто забувати, що криза в українській економіці викликана здебільшого бойовими діями на сході країни і перехідним періодом щодо реформ як у політиці так і в економіці держави. Великим плюсом у нашій економічній ситуації є підтримка МВФ та інших міжнародних фінансових організацій і західних країн. Подальша фінансова підтримка залежатиме від того наскільки швидко і якісно проводитимуться реформи всередині країни.