Кого слухатиме комісія з тарифів?

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка встановлює тарифи «на комуналку», не має легітимного статусу. В українському законодавстві немає відповідного закону, який би встановлював її статус та права, тому НКРЕКП діє на свій страх і ризик. Між іншим, іноді її називають ще й незалежним регулятором. Та чи це так? Переказують, що на одному з засідань уряду прем’єр-міністр запитав голову цього органу про те, кому  комісія підпорядкована. Голова регулятора відповів: Президенту України. Та це ж неправильно, парирував прем’єр, насправді вона не повинна когось слухатись, бо має бути незалежною. Чи прем’єр дійсно не знав стану речей, чи тільки вдавав, щоб зайвий раз запевнити країну в тому, що до чергового карколомного підвищення тарифів не має жодного відношення?.. Про це якось іншим разом. Нині ж на порядку денному суспільства закон про НКРЕКП, який має зробити комісію справді незалежною, а громадян України впевненими, що вона діє не за наказом влади, а виключно в інтересах суспільства.

«Даний регулятор регулює ринок вартістю приблизно 300 мільярдів гривень, — відзначає значення законопроекту про НКРЕКП голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії парламентського комітету з ПЕК Лев Підлісецький, — така сума в одних руках, і нею можна керувати як хочеш, якщо ти не є незалежним і професійним». Народний депутат цитує президента Енергетичної асамблеї України Івана Плачкова, який впевнений, що помилка на один відсоток у цій галузі дає дев’ять мільярдів гривень, що, на думку Підлісецького, занадто багато.

Розповіаючи про історію створення чи, вірніше, зволікання зі створенням відповідного законопроекту, голова підкомітету нагадав, що перший варіант документа був поданий Кабміном. Але, за його словами, ця версія була абсолютно неприйнятною для більшості Ради, і комітет її відхилив. За півроку Кабмін подав до парламенту таку ж версію, нічого в ній не змінивши. Тож її знову відхилили. Тоді спільно з експертами галузі було створено робочу групу. Вона запропонувала альтернативне бачення. Але й воно не одразу було сприйнято законодавцями. Законопроект було відправлено на повторне читання, і комітет за участі робочої групи нарешті доопрацював його і подав як депутатський. Серед проблемних питань законопроекту голова підкомітету назвав заробітну плату «комісіонерів», «щоб вони були дійсно незалежними і не зловживали своїм становищем».

Олексій Рябчин: У разі підвищення тарифів влада мала б зробити так, щоб люди мали можливість зменшити споживання енергоносіїв і, відповідно, платили стільки ж, як і раніше. Але у нас в енергетиці напівміри. Ми, депутати, їх критикуємо і робимо все, щоб змінити таку ситуацію. Але виконавча влада не змогла цього зробити. Ті кредити, які видають під відповідну програму, не настільки ефективні, щоб кожен, і я, і ви, могли ними користуватися. І одночасно мало б відбуватися зростання економіки, щоб зарплати і пенсії були більшими і люди не відчували так гостро підвищення тарифів

Незалежність НКРЕКП, за словами Підлісецького, досягатиметься добором його членів номінаційною конкурсною комісією. Та хто буде призначати їх? Одна пропозиція полягала в тому, щоб до цієї комісії входили один представник від Президента України, три представники Верховної Ради і один від Кабміну. Народний депутат вважає, що таким чином був би створений незалежний орган, який міг би об’єктивно, без політичних впливів сформувати професійний склад НКРЕКП. Інша пропозиція, яку підтримувала президентська фракція парламенту,  передбачала двох представників від Президента, двох —від парламенту і одного — від уряду. Підлісецький вважає, що в такому разі НКРЕКП підпадала б під вплив «президентської вертикалі». Тому до законопроекту потрапила третя версія, згідно з якою членів комісії мали б обирати у Верховній Раді. Три представники від комітету з ПЕК і два від комітету з ЖКГ. Але народний депутат усе ж вважає, що й це не оптимальна версія і її можна буде відкорегувати до другого читання.

Заступник голови параментського комітету з ЖКГ Альона Бабак наголошує, що сьогодні на будь-які претензії про несправедливість тарифів людям відповідають: їдьте у Київ до НКРЕКП, двері якої відкриті, і будь-хто може взяти участь у обговоренні. Депутат ставить таку пораду під сумнів і запитує: який споживач, скажімо, зі Жмеринки, сюди, на відкрите засідання НКРЕКП приїде і братиме в ньому участь? Ми пропонуємо, говорить вона, щоб ті рішення Нацкомісії, що стосуються інвестиційних програм у конкретних населених пунках, попередньо обговорювали у відповідних громадах.

Голова підкомітету з енергозбереження та енергоефективності комітету ВР з ПЕК Олексій Рябчин вбачає переваги законопроекту про НКРЕКП в тому, що він дійсно забезпечує Нацкомісію від впливу органів влади та від лобізму. Однак вказує: хоч якими б хорошими були правила, завжди знайдуться можливості їх обійти. Тому народні депутати шукали запобіжники цьому, вивчали закордонний досвід і, на його думку, знайшли. Однак народний депутат вважає, що цього може бути замало і пропонує не відкладати запровадження в Україні ще й посади енергетичного омбудсмена, який буде арбітром у відносинах енергетиків з кінцевими споживачами.

Досягти незалежності регулятора від влади та нецивілизованого лобізму енергетичних компаній дійсно надзвичайно важливо. Та, на думку «Дня», не менш необхідно, щоб члени НКРЕКП відчували себе залежними від суспільства, від простих громадян і не забували про свою відповідальність ще й перед ними. Як цього досягти?

Рябчин вважає, що в разі підвищення тарифів влада мала б зробити так, щоб люди мали можливість зменшити споживання енергоносіїв і, відповідно, платили стільки ж, як і раніше. «Але у нас в енергетиці напівміри. Ми, депутати, їх критикуємо і робимо все, щоб змінити таку ситуацію. Але виконавча влада не змогла цього зробити. Ті кредити, які видають під відповідну програму, не настільки ефективні, щоб кожен, і я, і ви, могли ними користуватися. І одночасно мало б відбуватися зростання економіки, щоб зарплати і пенсії були більшими і люди не відчували так гостро підвищення тарифів».

Бабак наголошує, що для регулятора залежність від споживача має визначатися його професійністю. «Приймаючи рішення, він має зважати на всі фактори, які існують в економіці. Якби я була регулятором, то я б показувала людям, заради чого вони повинні терпіти підвищення тарифів. Професіоналізм регулятора полягає в тому, щоб показати людям динаміку тарифів протягом найближчих трьох-пяти років і довести, що нинішнє підвищення шляхом виконання інвестиційних програм забезпечить надійність і кращу якість послуг, а потім і зниження тарифів». Народний депутат також вважає, що в Україні не повинно бути оаз з необгрунтовано високою платнею, як в Антикорупційному бюро і як планують зробити для НКРЕКП. Отже, усі інші чиновники, які не мають і не матимуть таких зарплат, апріорі повинні ставати корупціонерами, дивується народний депутат, яка й раніше висловлювала таку думку при обговоренні закону про НКРЕКП. А в розмові з «Днем» у кулуарах Бабак додала, що нинішня тарифна та субсидійна політика уряду й слухняного нинішнього НКРЕКП веде до того, що 50% українців відчуватимуть себе бідняками.