На кордоні звітують про погіршення умов роботи

Утім, настрій українських стражів кордону не святковий. Єдиного відомства немає, бо його поглинула податкова служба і зараз це — один департамент Державної фіскальної служби України (ДФС).

Напередодні свята парламентський комітет з питань податкової та митної політики провів слухання з митних питань, де звітував заступник голови ДФС України Анатолій Макаренко. Дискусія була непростою. Чому? Про все по порядку.

За словами Анатолія Макаренка, об’єднання державної та фіскальної служб у Мінсдох було злочинною помилкою. В ході цієї реформи, за його словами, митниця загубила низку важливих функцій, як-от боротьба з контрабандою (її віддали податковій міліції) та поста аудит-контроль (передали податківцям). Із 25 підрозділів зробили один, натомість у Лету канув такий потрібний для нормальної роботи кордону підрозділ статистики та енергетична митниця, яка б унеможливлювала появу аналогів компанії «Ливел». Але найгірше, каже він, що розігнали професіоналів митної справи. «В митниці на сьогодні працює 11,25 тисячі осіб», — резюмує він. За його словами, це вкрай мало. Адже з врахуванням ситуації в Криму та на сході доводиться ледь не щодня переставляти митників з одного митного поста на інший. «Це потребує додаткових затрат», — каже Макаренко. Утім, на роботі це не позначається, запевняє він. Мовляв, попри всі складнощі 2014 року митниця зібрала в бюджет 136,9 мільярда гривень (+15,4%). І це при тому, що через анексію Криму недорахувалися 1,8 мільярда гривень, а через події на сході — ще 3,5 мільярда гривень.

РОЗМИТНЕННЯ  ЗА «КОНТАКТАМИ»

За словами керівник профільного парламентського комітету Романа Насірова, найбільше дратує бізнес розбіжності при визначенні митної вартості на кордоні. Окремим фірмам дозволяють розмитнювати товар за цінами контракту, які навіть менші за індикативні (це орієнтир для митного інспектора), продовжує він. Його підтримала депутат від «Самопомічі» Тетяна Острікова, назвавши Макаренку кілька компаній, що, на її думку, мають не заслужені преференції на кордоні і розмитнюються вони переважно у Волинській області. «Розберіться», — просить вона, і додає, що треба створювати рівні умови для всіх на кордоні.

«За контрактом митна вартість визначала у 87% випадків, а 13% — це ще спірні моменти, про які каже бізнес», — натомість апелює цифрами Анатолій Вікторович. Він пояснює, що по більшості з названих фірм уже дав доручення своїм підлеглим розібратися ще на цьому тижні. Отже, просить почекати. Він додає, що підтримує бізнес у бажанні іти через кордон за першим методом (інспектор бере ціни з контракту), але на заваді, хай як це дивно, позиція ЄС. «У митних органів обмежене коло інструментів для коректного формування митної вартості. Якщо Євросоюз почне надавати нам інформацію про рух товарів, які виходять звідти, то цифру розмитнення за контрактом можна довести до 99%. Але внутрішні правила Євросоюзу їм забороняють надавати нам цю інформацію», — пояснив заступник голови ДФС України. Якби подолати цю перепону, то наповнення до бюджету зросли, а бізнесу було б вільніше. Це вже очевидно на прикладі співпраці з Польщею, яка стала приємним виключенням із загальної практики з ЄС. Макаренко розповів, що на особистих зв’язках йому вдалося домовитися з поляками про митні дані за дев’ять місяців 2014 року. Після порівняння їх з українськими, продовжує він, виявили розбіжність у імпорті польських товарів на 80 мільйонів доларів. «Це контрабандний сегмент», — визнає Макаренко. Наразі митниця готується до підписання договору про обмін митною інформацією з Білоруссю та до його поновлення з Молдовою. На закиди про нерівність розмитнення додає, мовляв, уже підписано меморандум про індикативні ціни з восьмома галузевими асоціаціями, що спрощує процедури проходження кордону. Але чомусь не всі гравці ринку хочуть цього «відбілення», додає він.

КОНТРАБАНДА

Другий блок — боротьба з контрабандою. Депутати наводили різні приклади. Зокрема, за їхніми даними, сигарети, які за документами переміщуються транзитом через територію України, сьогодні масово залишаються в країні без сплати будь-яких податків. Є питання і по східному кордону з Росією, починаючи з вугілля і закінчуючи горілчаними виробами. «Контрафактний спирт як ішов із Росії так і йде через Луганську область», — розповідає «Дню» заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Мельничук.

Борислав Береза розповів про інший контрабандний сегмент. Він навів експеримент з придбання нелегальної зброї за кордоном. Замовлення Березі доставили за кілька днів «в обхід усіх спеціалізованих структур», які б мали контролювати всі в’їзди і виїзди в Україну. «Це свідчить про те, що контрабанда зброї є... Вона величезна... В Києві її надлишок. Зброя іде через Волинську митницю, і це проблема. Ми проводили двічі такий експеримент, і обидва рази у спішно. Я особисто купував», — підтвердив нардеп. Макаренко пообіцяв якнайшвидше ініціювати зібрання за участі силовиків та СБУ, і перекрити цей канал.

Запустити масштабну операцію антиконтрабанда митникам заважає кілька речей. «Митниця оформлює 98% усієї документації в електронному вигляді, але 31 контролюючий орган не інтегрований у нашу систему, бо у них немає ресурсу», — пояснив Макаренко.

Кілька років тому митницю позбавили функції боротьби з економічною контрабандою, нагадав Макаренко. А всі спроби відмотати ситуацію назад так нічим не закінчились. Отже, офіційно митники можуть тільки стежити за тим, щоби при перетині кордону не було адмінпорушень.

Звичайно, стражі кордону можуть побачити контрабанду з допомогою мобільного сканеру (їх на всю Україну всього 11), але згоду (читай фінанси) на збільшення їх кількості на цей рік уряд так і не дав. Хоча на це потрібно не такі вже й великі кошти. За словами голови ДФС України Ігоря Білоуса, один сканер коштує 2-3 мільйона доларів (без установки). На один пропускний пункт потрібно мінімум два сканери, додає він, а на великий — чотири. Загалом для обладнання кордону сканерами потрібно мінімум 50 мільйонів євро. Але їх немає в бюджеті. Можливо, продовжує Білоус, вдасться домовитися в рамках приватно-державного партнерства зі Світовим банком про кілька десятків мільйонів євро на ці цілі.

КОРУПЦІЯ

Третій блок — хабарі. Ця проблема є, говорить перший заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Андрій Журжій.

Макаренко спробував пояснити, натякаючи на засилля контролерів на кордоні: «Беруть: 50 гривень санепідемінспекції, 100 гривень фітосанітарам, 50 гривень екологам....». Але він не встиг закінчити, бо його «доповнили». «І 50 доларів митному посту... — каже депутат профільного комітету Михайло Кобцев.

Хабарництво серед митників ще є, визнає Макаренко. Але чому воно так «туго» викорінюється треба розібратися. Одна з найбільших причин, на його думку, низькі заробітні плати. Якщо повз тебе кожного дня проходять мільйони і мільярди гривень, то виникає велика спокуса, каже він.

Журжій пропонує зробити конкурси з відбору персоналу в митницю відкритими і більше залучати туди громадськість.

«День» поцікавився у Білоуса, чому держава не збільшує соціальний пакет митникам, щоби застрахувати їх від корупції? Розводить руками, мовляв, клопотали перед КМУ, пропонували цифри, але не дали! «Ми пропонували. Нам не дають...», — виправдовувався у коментарі «Дню» Ігор Білоус.

Тим часом плани зборів для митників зростають: 2015-го їм треба дати 178 мільярдів гривень. Чи будуть вони? Звичайно, відповідає заступник голови ДФС України Макаренко. У бізнесу і пересічних українців питання: якою ціною? Збільшуючи митну вартість? Чи встановлюючи 10% імпортний збір, який за аналогією із 13% автомобільного імпортного збору може навпаки знизити надходження до бюджету?