Перевірочним «каруселям» – ні

Не сенсація, але все ж добра новина для вітчизняних підприємців — активну роботу розпочав і навіть вперше відзвітував про неї адвокат українського бізнесу перед державними органами. Його в нас на західний зразок назвали бізнес-омбудсменом.

Важливим є й те, що на цю посаду призначено вельми шановану і авторитетну в Європі людину — Альгірдаса Шемету — двічі єврокомісара (з бюджету і фінансового планування, а також з оподаткування, митного союзу, статистики, аудиту і боротьби з шахрайством), а до цього — двічі міністра фінансів Литви.

«СЛУШНИЙ» ЧАС

Оголосивши про початок прийому скарг від бізнесу лише 20 травня, Шемета вже 28 липня презентував громадськості (див. сайт boi.org.ua) і журналістам перший публічний квартальний звіт. У передмові до нього він написав: «Ми отримали більш ніж переконливі докази того, що відкрили наші двері для українських компаній у слушний час». За перший тиждень роботи офіс омбудсмена отримав 50 скарг від представників бізнесу з усіх куточків країни, а до кінця звітного періоду їх було вже 172. Бізнес-клімат в Україні, зазначає Шемета, «далеко не сприятливий». Він розповідає, що в деяких скаргах йдеться про своєрідні «каруселі», що їх влаштовували органи перевірки на чолі з ДФС навколо підприємств. А в одній зі скарг розповідається про 50 (!) перевірок за півроку.

Найбільшою проблемою України як місця ведення бізнесу і залучення інвестицій залишається корупція, констатує омбудсмен. Він переконаний: поки контролюючі органи не почнуть допомагати бізнесу в тому, аби він відповідав регуляторним вимогам, а не карати його — потрібного рівня економічного зростання досягти буде важко. Водночас бізнес-омбудсмен переконаний, що разом зі своєю командою зможе допомогти залучити іноземні інвестиції в Україну і полегшити регуляторне навантаження на бізнес, якщо вестиме системний діалог із підприємцями та державними органами. Власне, цей системний і конкретний діалог вже розпочався. І про це свідчить не лише звіт самого омбудсмена, а й системні звіти двох його заступників.

DOING BUSINESS НА ЕЛЕКТРИЦІ

Ярослав Грегірчак узявся за таку болючу для українського бізнесу, а також для пересічних громадян країни проблему, як підключення до електропостачання. Він поставив собі завдання не лише прискорити і здешевити процедуру підключення, а й мінімізувати її корупційну складову, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню міжнародного рейтингу Doing Business (легкість ведення бізнесу) нашої країни. У результаті проведеного дослідження енергозабезпечуючі компанії країни отримали рекомендації, які дадуть змогу відмовитися від двох практично непотрібних «процедур» і підвищити завдяки цьому позицію України в рейтингу Doing Business.

Окрім того, як прогнозує Грегірчак, істотно скоротиться час процедури приєднання до електромережі. Це відбудеться тому, що замовник зможе подавати електронну заявку на відповідну послугу. Йому не доведеться турбуватися про виготовленням і узгодженням проектної документації, чекати виготовлення технічних умов; буде встановлено фіксовані терміни узгодження електропостачальною організацією проектної документації і оптимізовано тендерні процедури. Грегірчак чекає, що впровадження цих рекомендацій дасть змогу зменшити фактичну вартість послуг з приєднання до електромережі. До того ж замовник знатиме вартість цих послуг ще в момент замовлення.

ПОВЕРНІТЬ НАШІ ВАГОНИ

Не менш актуальні дослідження і рекомендації владі містить і системний звіт про шляхи розв’язання «вибіркових» проблем підприємницької діяльності, пов’язаних з воєнними діями на Сході України і анексією Криму. Для роботи над ним заступник омбудсмена Тетяна Коротка використовувала матеріали скарг, що їх отримав офіс бізнес-омбудсмена, і матеріали відповідних розслідувань. Так, відповідно до законодавства України з березня 2014 року запроваджено механізм компенсації з держбюджету витрат підприємств на виплату зарплати мобілізованим співробітникам. Але бізнес-середовище висловлює державі обґрунтовані претензії через невиконання цього положення, і заступник омбудсмена безкомпромісно, хоча і з урахуванням нинішнього стану державних фінансів, стає на бік українських воїнів, вимагаючи дотримання законодавства і виплат їм середнього заробітку починаючи з 27 березня 2014 року.

У відповідних рекомендаціях пропонується внести зміни до держбюджету на 2015 рік, передбачивши відповідні витрати на компенсацію підприємствам за 2014 і 2015 рік. Також пропонується запровадити виплати мобілізованим працівникам, створити єдиний реєстр обліку цих виплат. Щоправда, в офісі омбудсмена могли б узяти під захист не лише мобілізованих військовиків, а й людей, які добровільно пішли захищати країну. Проте Коротка на відповідне запитання «Дня» практично не відреагувала, мовляв, у законі про цю категорію не йдеться.

Не менш складна проблема — вивезення товарів і вантажів з тимчасово окупованої території на Донбасі. В одній зі скарг, отриманих омбудсменом від дочірнього підприємства іноземної компанії, йшлося про заборону на перевезення будь-яких вантажів між материковою Україною і Кримом. У результаті власники упродовж шести місяців не могли повернути своє майно (близько тисячі порожніх і завантажених вагонів). Як виявилося — з такою проблемою зіткнулося не одне підприємство. Потерпає від неї і вся Україна, оскільки гостро відчуває нестачу рухомого складу і вимушена брати в оренду вагони інших держав. У своїх рекомендаціях заступник омбудсмена пропонує зняти мораторій на рух українських вагонів, які були завантажені до запровадження мораторію і мають на це документальні підтвердження, створити комісію Мінінфраструктури, СБУ, Митної служби і «Укрзалізниці», яка б розв’язала цю проблему у всіх деталях.

Одне слово, офіс омбудсмена узяв вельми успішний старт. Чи зможе він витримати такий темп і таку чітку спрямованість? Щодо цього виникають певні сумніви. Так, у буклеті про раду бізнес-омбудсмена, що його роздали журналістам, стверджується, що «омбудсмен» — це шведське слово, яке означає «представник інтересів громадськості» — незалежна службова особа, яка розглядає скарги громадян на неправомірні дії уряду. Але в цьому ж буклеті зазначається, що рада бізнес-омбудсмена — це консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України.

Отже, у Швеції громадяни можуть шукати в омбудсмена захисту від свого уряду, а в Україні за цим до консультативно-дорадчого органу уряду не дуже-то й підеш. Утім, цей нюанс поки що на роботі бізнес-омбудсмена дуже не позначається. За незначний час після закінчення звітного періоду (другого кварталу) отримано 230 нових скарг (і знову в лідерах фіскальна служба). І понад 20 вже встигли закрити, тобто задовольнити заявника.