Реверсна пастка для... України

Польща припинила реверсні поставки газу в Україну. Угорщина скорочує поставки газу. На цьому тлі Словаччина обіцяє не зменшувати реверс газу. Про що ці «сигнали» свідчать для України — коментує відомий експерт, член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій КОРОЛЬЧУК:

— Газові компанії Польщі, Німеччини та Словаччини заявили про недоотримання газу від російської компанії «Газпром». Водночас, «Газпром» запевнив, що поставки газу йдуть відповідно до законтрактованих обсягів і виконання замовлень понаднормових обсягів не є обов’язковим. У конфлікті Польщі і Росії постраждала Україна, оскільки польська компанія PGNIG припинила реверсні поставки газу в Україну.

Також державна компанія «Укртрансгаз» повідомила, що зменшується обсяг реверсних поставок через Угорщину. Керівник «Укртрансгазу» Ігор Прокопів відразу визначив винного у проблемах на польському й угорському напрямках — російський «Газпром». Підставами цього стали попередні заяви керівника «Газпрому» Олексія Міллера щодо обмеження поставок газу тим країнам, які будуть брати участь у реверсних проектах з Україною.

Немає впевненості й у тому, що реверсні поставки через Словаччину будуть залишатися стабільними і не зменшуватимуться.

Водночас Польща, Німеччина і Словаччина наразі не заявили про неправомірності дій «Газпрому» і не озвучували намірів вирішувати конфлікт у судовому порядку. Як наслідок пасивна позиція країн ЄС призвела до того, що польський реверс був призупинений, оскільки Польща не змогла або не захотіла підстрахувати Україну.

Хоча у підземних сховищах Польщі накопичено 2,5 млрд куб. м газу і цього цілком достатньо, щоб протягом кількох днів компенсувати Україні щодобові реверсні поставки обсягом 4 млн куб. м. Але Польща не пішла на такі жертви заради України.

Як, наслідок Україна потрапила у реверсну пастку. За умов продовження конфлікту ЄС і «Газпрому» ситуація загрожує тим, що «Нафтогаз» не отримає до кінця року обіцяні 3 млрд куб. м реверсного газу із Словаччини. І тим паче ні про які 10 млрд куб. м газу не варто мріяти. Але більш суттєвішою проблемою є те, що проекти реверсних поставок газу будуть дискредитовані й європейські компанії можуть розчаруватися у спільних проектах з Україною.

Зрештою конфлікт ЄС і Росії та його вплив на реверс в Україну продемонстрував дві вади реверсних проектів. По-перше, Україна використовує діючі газопроводи для поставок газу, а не будує автономні інтерконнектори як це зробили більшість країн ЄС.

По-друге, реверсні проекти України не можуть існувати у своєму окремому світі поза межами загального газового ринку Європи, до якого входять споживачі газу (більшість країн ЄС), ключові транзитери газу в ЄС (Україна, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина) і найбільші постачальники газу до ЄС (Росія, Норвегія, Нідерланди). І в даному контексті у цьому трикутнику всі учасники є залежними одне від одного, а тому потрібно враховувати взаємні інтереси.