Шляху назад нема

Масштаби збитків, яких завдає світові пандемія коронавірусу, вражають. Однак, незважаючи на цю величезну шкоду, саме тепер у нас з’явилась безпрецедентна нагода.

Зараз усьому світу належить вирішити велике питання. Йдеться не про те, як знову запустити економіку. На щастя, на це питання ми знаємо відповідь. Ми маємо хороший досвід управління процесом відновлення. Найважливіше питання, на яке ми повинні відповісти, таке: чи повернемо ми світ туди, де він був до того, як прийшов коронавірус? Чи ми переформатовуємо світ? Рішення повністю за нами.

Зайве говорити, що світ до коронавірусу не був для нас добрим. Поки коронавірус не заполонив  інфопростір, увесь світ лементував, що з планетою ось-ось станеться щось жахливе.

Ми буквально рахували дні, коли вся планета мала стати непридатною для існування людини через кліматичну катастрофу; ми боялися загрози масового безробіття через створення штучного інтелекту; ми спостерігали як концентрація багатства досягала вибухового рівня. Ми нагадували одне одному, що нинішнє десятиліття — це десятиліття останнього шансу. Після цього десятиліття всі наші зусилля принесуть лише незначні результати, недостатні для порятунку нашої планети.

ЧИ ПОВИННІ МИ ПОВЕРНУТИСЯ ДО ТОГО СВІТУ? ВИБІР ЗА НАМИ

Коронавірус різко змінив думки і уявлення світу. Він відкрив нам такі можливості, яких у нас раніше ніколи не було. Ми раптово опинилися в tabula rasa. Ми можемо піти в будь-якому напрямку. Яка неймовірна свобода вибору!

Перш ніж відновити економіку, ми повинні зрозуміти яку саме економіку ми хочемо мати.  Насамперед слід визнати, що економіка — це засіб. Вона допомагає нам досягати поставленої мети. Вона не має бути смертельною пасткою, створеною якоюсь божественною силою, щоб покарати нас. Ми не повинні ні на мить забувати, що економіка — це інструмент, який створили ми самі. Ми маємо продовжувати розробляти та удосконалювати її, поки не досягнемо найвищого колективного щастя.

Якщо в якийсь момент ми відчуваємо, що йдемо не туди, куди хочемо, ми одразу знаємо, що це проблема в технічному чи програмному забезпеченні, яке ми використовуємо, і все, що нам потрібно зробити — його відремонтувати. Ми не можемо перепросити, сказавши: «Вибачте, що ми не можемо досягти своєї мети, оскільки наше програмне забезпечення чи техніка не дає нам можливості це робити». Це була б ну дуже слабка відмовка. Якщо ми хочемо створити світ з нульовим викидом вуглецю, ми створюємо для цього потрібне обладнання та програмне забезпечення. Якщо ми хочемо мати світ з нульовим безробіттям, ми робимо те саме. Якщо ми хочемо мати світ без точкової концентрації багатства, ми знову робимо те саме. Тобто найголовніше — це добирати правильне обладнання та розробити правильне програмне забезпечення. Вся сила в нас самих. Коли люди вирішують щось зробити, вони просто це роблять. Для людей немає нічого неможливого.

Найбільший позитив у сьогоднішній ситуації в тому, що «коронакриза» дарує нам практично необмежені можливості для нового старту. Ми можемо почати розробляти наше технічне та програмне забезпечення на майже чистому екрані.

ПОСТКОРОНАВІРУСНЕ ПЕРЕПРОЄКТУВАННЯ МАЄ БАЗУВАТИСЯ НА СОЦІАЛЬНІЙ ТА ЕКОЛОГІЧНІЙ СВІДОМОСТІ

Одне просте суголосне глобальне рішення дуже нам допоможе: ми не хочемо повертатися туди, звідки ми прийшли. Ми не хочемо наступати на ті самі граблі, тільки, щоб відновити економіку.

Ми навіть не повинні називати це програмою «відновлення».

Для кращого розуміння мети, ми можемо називати це програмою «реконструкція». Підприємства будуть відігравати ключову роль у її здійсненні. Для запуску програми реконструкції після коронавірусу необхідно ключову увагу звернути на соціальну та екологічну свідомість при прийнятті рішень. Уряди повинні гарантувати, що ні один долар не буде запропоновано нікому, поки не буде впевненості, що він принесе максимальну соціальну та екологічну користь для суспільства порівняно з усіма іншими варіантами. Всі заходи, пов’язані з реконструкцією, мають вести до створення соціально, економічно та екологічно свідомої економіки як для країни, так і для світу.

ЧАС НАСТАВ

Ми починаємо з пакетів «реконструкції» для планів і дій, керованих суспільною свідомістю. Ми повинні розробити свої плани просто зараз, у розпалі кризи. Коли криза закінчиться, знову прийдуть старі ідеї та приклади порятунку, які принесуть з собою загрозу повернення до попереднього життя. Вам будуть наводити серйозні докази, щоб зірвати нові ініціативи, будуть говорити, що це неперевірена політика. (Коли ми пропонували, щоб Олімпійські ігри спроєктували як соціальний бізнес, опоненти висловлювали ті самі аргументи. Зараз Паризькі Олімпійські ігри 2024 року проєктуються  саме в такий спосіб, і цей процес викликає лише захоплення.) Нам слід бути готовими до того часу, коли почнеться тиск. Цей час саме ЗАРАЗ.

ФОТО REUTERS

СОЦІАЛЬНИЙ БІЗНЕС

У цьому глобальному плані реконструкції я пропоную надати центральну роль новій формі бізнесу — соціальному бізнесу. Це бізнес, створений виключно для розв’язання проблем людей, без жодної особистої вигоди для інвесторів, за винятком повернення первинних інвестицій. Після повернення первинних інвестицій усі наступні прибутки повертаються назад у бізнес.

В урядів буде багато можливостей заохочувати, визначати пріоритети, уповноважувати соціальний бізнес, брати на себе основні обов’язки щодо перепроєктування. В той самий час, уряди не повинні очікувати, що соціальний бізнес з’явиться скрізь у той час та в тому обсязі, в якому він потрібний. Уряди повинні запустити такі свої програми, як піклування про знедолених та безробітних за допомогою традиційних програм соціального забезпечення, надання медичної допомоги, відновлення всіх необхідних послуг та підтримку всіх видів бізнесу, в яких поступово впроваджуються варіанти соціального бізнесу.

Для прискорення входження в соціальний бізнес уряди можуть створювати фонди венчурного капіталу для соціального бізнесу централізовано і на місцевому рівні, заохочувати приватний сектор, фонди, фінансові установи, інвестиційні фонди, створювати фонди венчурного капіталу соціального бізнесу, заохочувати традиційні компанії самим ставати соціальним бізнесом або співпрацювати з соціальними бізнес-партнерами, корпорації чи будь-які інші підприємства можна заохочувати мати власний соціальний бізнес або створювати спільний бізнес із соціальними бізнес-партнерами. У межах програми відновлення уряди можуть фінансувати соціальний бізнес, щоб викупити компанії, а також об’єднуватися з фінансово нужденними компаніями, щоб перетворити їх на соціальний бізнес. Центральний банк може дозволити соціальному бізнесу, так само як і іншому, отримувати фінансування від фінансових установ для інвестування в фондовий ринок.

Буде ще дуже багато можливостей, що виникають у процесі відновлення; уряди повинні залучати якомога більше суб’єктів соціального бізнесу.

ХТО ТАКІ ІНВЕСТОРИ СОЦІАЛЬНОГО БІЗНЕСУ? ХТО ТАКІ ІНВЕСТОРИ СОЦІАЛЬНОГО БІЗНЕСУ? ДЕ ЇХ ЗНАЙТИ?

Вони є всюди. Ми не бачимо їх, оскільки наші існуючі економічні підручники не визнають їхнього існування. Тому наші очі не навчені їх бачити. Лише з недавнього часу курси економіки почали включати дискусії на такі теми, як соціальний бізнес, соціальне підприємництво, імпакт-інвестиції, неприбуткові організації тощо, як побічні дії, що виникли під впливом глобального захоплення банком Grameen та мікрокредитуванням.

Поки економіка залишається наукою для максимізації прибутку, ми не можемо повністю розраховувати на неї в програмі реконструкції, заснованій на соціальній та екологічній свідомості. Вся стратегія полягає в збільшенні частки соціального бізнесу в загальній економіці в міру зростання економіки.

Успіх соціального бізнесу буде помітний, коли він не лише переросте в більший відсоток економіки, а й відбудеться швидке зростання кількості підприємців, коли одні і ті самі підприємці займатимуться обома видами бізнесу.

Це буде сигналом початку економіки, керованої суспільною та екологічною свідомістю.

Як тільки урядова політика почне визнавати підприємців та інвесторів соціального бізнесу, такі підприємці та інвестори з ентузіазмом відкликнуться та почнуть відігравати важливу соціальну роль, якої вимагає історична можливість. Підприємці, які займаються соціальним бізнесом, не є членами невеликої спільноти благодійників. Це значна глобальна екосистема, до якої входять гігантські багатонаціональні компанії, великі фонди соціального бізнесу, багато талановитих керівників, корпоративних органів, фондів, трестів, що мають багаторічний досвід фінансування та управління великим та місцевим соціальним бізнесом.

Коли уряд зверне свою увагу на концепцію та досвід соціального бізнесу, багато хардкорних особистих прибутків із задоволенням проявлять недосліджену частину свого таланту, щоб стати успішними підприємцями соціального бізнесу та відігравати дуже цінні соціальні ролі під час таких соціальних та економічних криз, як кліматична криза, криза безробіття, криза концентрації багатства тощо.

ЛЮДИ НАРОДЖУЮТЬСЯ ПІДПРИЄМЦЯМИ, А НЕ ШУКАЧАМИ РОБОТИ

Програма реконструкції має порушити традиційний розподіл праці між громадянами та владою. Зрозуміло, що роль громадян — піклуватися про свої сім’ї та сплачувати податки; уряд (і певною мірою неприбутковий сектор) відповідає за рішення всіх таких колективних проблем, як клімат, робочі місця, охорона здоров’я, освіта, водопостачання тощо. Програма реконструкції має зруйнувати цю стіну розподілу та переконати всіх громадян виступити і проявити свій талант вирішувати проблеми, створивши соціальний бізнес. Їхня сила не в розмірі ініціатив, а в їх кількості. Кожна невелика ініціатива, помножена на велику кількість, виявляється важливою національною дією.

Однією з проблем, яку соціальні підприємці зможуть розв’язати якнайшвидше, буде проблема безробіття, яке настає через крах економіки. Інвестори соціального бізнесу можуть зайнятися становленням соціального бізнесу, щоб створити нові робочі місця. Також вони можуть дати можливість безробітним стати підприємцями і цим продемонструвати, що люди народжуються підприємцями, а не шукачами роботи. Соціальний бізнес може брати участь у створенні надійної системи охорони здоров’я в співпраці з державною системою.

Інвестор соціального бізнесу не обов’язково повинен бути фізичною особою. Це можуть бути і установи такі, як, наприклад, інвестиційні та інші фонди, трести, компанії з управління соціальним бізнесом. Багато цих установ дуже добре знають, як працювати та бути в хороших стосунках з традиційними власниками компаній. З відчаю та терміновості посткоронавірусної ситуації, правильний заклик уряду може стимулювати діяльність, про яку раніше не було відомо. Це буде випробуванням на лідерство, щоб показати, як можна надихнути світ на  переродження абсолютно невідомими способами, молодь, люди середнього віку та літні, чоловіки та жінки — всі здатні змінити світ.

СХОВАТИСЯ БУДЕ НІДЕ

Якщо ми не приймемо програму посткоронавірусної соціальної та екологічної свідомості, ми прямуватимемо до катастрофи, яка буде в багато разів гіршою, ніж та, що принесла корона. Від коронавірусу можна сховатися в своїх домівках, але якщо нам не вдасться розв’язати глобальні проблеми, які й надалі погіршуються, нам не буде де сховатися від розлюченої Матері Природи та розлючених мас у всьому світі.

P.S. 26 липня, в день соціального підприємця, професор Юнус виступить на конференції академії Social Navigator Online.