Скільки «коштує» прокурор?

Віце-президент США Джо Байден сьогодні в Києві візьме участь у круглому столі, на якому обговорюватимуться проблеми подолання корупції в Україні. А минулої середи посол США в Україні Джеффрі Паєтт заявив: «Не можна залишати все як є, немає часу, потрібні зміни, маємо їх побачити впродовж тижнів. Ми хочемо бачити результати реформ, і найбільш критичним сектором є енергетичний сектор, який загрузнув у корупції... Тема боротьби з корупцією має стояти в центрі». Цій актуальній темі була присвячена прес-конференція, що проводилася того ж дня, в якій брали участь українські політологи і правозахисники.

•  Цікаво, що один з учасників обговорення, директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов, відповідаючи на запитання «Дня», розповів про те, як боровся з корупцією і корупціонерами-олігархами президент США Франклін Рузвельт. «Йому було дуже важко, оскільки олігархи володіли економікою і значною мірою впливали на політику, — розповідає Толстов, — але в нього (президента США) була адміністрація, яка згідно з конституцією наділена можливостями виконавчої влади, була можливість призначати членів конституційного суду і була опора на більшість у Конгресі. До того ж його підтримувало американське громадянське суспільство, яке чинило тиск на членів Конгресу, що давало змогу займати досить жорстку позицію в торзі з олігархами».

•  Експерт нагадує, що з багатьма з них  22-й президент США зустрічався під час великої депресії, вів тяжкі розмови. Він не завжди досягав поставленої мети, але в багатьох випадках змушував їх вдаватися до самообмежень і миритися з тими обмеженнями, які накладала на них державна система. Завдяки цьому у Штатах істотно скоротилася кількість спекулятивних біржових і фінансових операцій. Президент також зміг помітно посилити боротьбу з корупцією в держапараті і таким чином обмежив владу олігархів, зазначає політолог.

•  Щодо ситуації в сьогоднішній Україні, то, на його думку, незважаючи на ухвалення низки антикорупційних законів і рішучість президента країни, «досить багато інформації про те, що корупція в системі органів виконавчої влади продовжує використовуватися як найбільш активний засіб отримання доходів». Експерт називає резонансними останні корупційні справи, пов’язані з Мінздоров’я України і «Укрзалізницею», а також із Міненерговугіллям. Щоправда, стосовно останнього відомства, яке звинувачували в закупівлі вугілля за завищеними цінами, він передбачає не так економічні, кримінальні, як політичні мотиви.

•  «Окрім об’єктів корупційної діяльності, потрібно розглядати ще й питання суб’єктів, — вважає правозахисник Віктор Медвідь, — корупція багато в чому починається з призначень на різні державні посади. Вони у нас, як всім відомо, відбуваються з корупційною мотивацією, практично посади просто купуються. Так відбувається в правоохоронних органах — і в прокуратурі, і в судах,  і в міліції». «А якщо в основі призначення корупційна складова, — продовжує юрист, — то людина продовжує реалізовувати якісь проекти, коли гроші збираються системно за відпрацьованими схемами або ж разово, коли реалізуються інтереси певних бізнес-груп».

«Наша корупція — це системне явища, і я вважаю, що боротьбу з нею можна починати лише згори донизу і ні в якому разі не навпаки», — переконаний Медвідь. Він вважає, що в Україні дуже сумнівно формується парламент, для чого використовується підкуп, непрозорі вибори. «Мандати часто-густо фактично купуються, — резюмує правозахисник, — партійні списки формуються за сумнівними критеріях, потім депутати об’єднуються в групи, які лобіюють призначення в міністерствах і відомствах своїх людей за корупційними критеріями, аби ці люди збагачували тих, хто стоїть за цими депутатами, чи їх самих».

•  «Кожна група купує собі суддів і прокурорів, міліціонерів, — викриває цю злочинну систему Медвідь, — для захисту своїх інтересів. І ми бачимо, що антикорупційна боротьба, яка ведеться сьогодні, на мою думку, більш нагадує розбірки одних корупційних кланів з іншими. Наприклад, якщо один клан має доходи з «Укрзалізниці», то його може атакувати і звинуватити у всіх тяжких інший, який теж хоче мати гарний корупційний дохід».

Така хаотична боротьба з корупцією ведеться в нас тому, що законодавство не дало відповіді на запитання, як зробити прозорими призначення  на будь-які посади, вважає правозахисник. «Якщо ми створюємо Антикорупційне бюро, в яке кадри добиратимуться анітрохи не краще і за тими самими критеріями, як, скажімо, до Головного слідчого управління Генпрокуратури, що має якнайширші повноваження, то це, — попереджає Медвідь, —  нічого не змінить. Ми лише створимо додаткову корупцію, хоча ця структура називатиметься антикорупційною». Це призводить на розчарування, каже він, виводить людей на вулиці, в не в правову площину.

«Більшість структур, що створюються в Україні, зокрема й антикорупційні, організовуються під якогось конкретного керівника, — продовжує тему директор Українського інституту політичного аналізу і менеджменту політики Руслан Бортник, — як інтерес тиску на фінансових та інших конкурентів. Вони не працюють саме тому, що одразу ж створюються з певною не правовою метою, а тим людям, які хотіли б боротися з корупцією, створюються умови, які заважають їм  виконувати поставлені завдання».

•  Експерт вітає кроки влади, що привели до прийняття пакетів антикорупційних законів. Вони, на його думку,  необхідні. Водночас, він не впевнений, що ці документи працюватимуть: якщо відсотків на 20, то це буде дуже великий успіх. Корупційні гроші, а їх за півроку, як зазначає Бортник, вивезено з України 137 мільярдів, інфікують всі сфери суспільного життя. На його думку, політика і бізнес у нас злиті  воєдино. Як боротиметься з корупцією, наприклад, губернатор Дніпропетровської області Коломойський, про якого кажуть, що саме він переміг на останніх виборах в країні, якщо він тепер ще й олігарх  №1?

•  Бортник вважає, що «країні потрібні чисті політики» і суворі вироки судів. Як тільки буде покарано 5-6 чиновників, корупція, на його думку, скоротиться в рази. А Медвідь переконаний, що ключ до перемоги над корупцією — це доступ до інформації для великих мас людей. Відомий правозахисник, голова Інституту «Республіка» Владимир Чемерис налаштований радикальніше. Він, по суті, «поставив на вуха» аудиторію, коли заявив, що побороти корупцію можна, лише змінивши систему і знищивши в країні олігархію як клас.