Три питання до уряду

Вчора у Кабміні відбулося засідання антикризового енергетичного штабу. Причину екстреного збору прем’єр Арсеній Яценюк повідомив напередодні — катастрофічна ситуація в енергетичному секторі. Адже борг населення в енергетичному секторі за 2015 рік становить 2,2 мільярда гривень і 2,6 мільярда гривень — з боку теплокомуненерго.

Серед інших заяв, Арсеній Яценюк доручив голові правління НАК «Нафтогаз Україна» Андрію Коболеву погодити з європейськими партнерами дату тристоронніх переговорів з постачань природного газу в країну, а також доручив «Нафтогазу» в серпні максимально збільшити закупівлі газу по реверсу. Коболев, у свою чергу, визнав, що наявних наразі запасів газу для проходження зимового періоду — мало. За його словами, сьогодні в ПСГ закачано близько 13 мільярдів кубометрів газу, а поповнення запасів відбувається занадто повільно.

«На горіхи» отримав і міністр палива і енергетики Володимир Демчишин. Від нього прем’єр-міністр зажадав гарантій того, що взимку в Україні не буде віялових відключень електроенергії. «У нас хіба безкоштовно видається електроенергія? Та ні наче. Громадяни платять, підприємства платять... Куди ви гроші діваєте?», — поцікавився Яценюк. Міністр, у свою чергу, зазначив, що виконанняю доручення премєра перешкоджають неефективне використання коштів і саботажі ДТЕКом постачань вугілля на станції.

Окрім цього, Арсеній Яценюк заявив, що необхідно невідкладно почати кримінальні провадження про бездіяльність місцевої влади при оформленні житлових субсидій. При цьому він зазначив, що уряд переходить в щотижневий режим аналізу стосовно рівня призначення субсидій населенню.

Загалом же, вважають експерти, сьогодні Україні потрібно вирішити три енергетичних питання.

Перше стосується закупівель вугілля. За даними «Укренерго», запаси на складах теплоелектростанцій продовжуються знижуватися. На початок серпня цей показник склав 1,94% — до 1,362 мільйона тонн (із них 560,1 тисячі тонн антрациту і 21,16 тисячі тонн мазуту). При цьому 31,2% вугільного запасу зберігається на складах Луганської ТЕС, яка працює відокремлено від Об’єднаної енергосистеми України. Ще 23,2% — на Бурштинській ТЕС, яка працює синхронно з енергосистемою Європейського Союзу, в «Бурштинському енергоострові». У ніч на 1 серпня через нестачу палива зупинився й останній енергоблок Придніпровської ТЕС. Тож 30 липня працювало 32 вугільних енергоблоки і 2 корпуси ТЕС сумарною потужністю 6347 МВт. Атомні електростанції — з навантаженням 8144 МВт. На початок серпня через дефіцит палива не працювали 17 енергоблоків і 2 корпуси теплових електростанцій загальною потужністю 4347 МВт. Крім цього, за даними «Укренерго», на аварійному ремонті перебували шість енергоблоків та один корпус ТЕС (потужністю 2182 МВт).

Тож наразі вугілля не вистачає навіть на поточну роботу ТЕС. А до початку опалювального сезону потрібно запастися не менше, ніж на 3,5 мільйона тонн, порахував прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

У рік теплоелектростанції спалюють 37 — 38 мільйонів тонн вугілля, розповідає колишній уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. За його словами, зараз антрацитові групи вугілля переважно видобуваються на окупованих територіях. Тому на станціях сформувався їх дефіцит. Як його перекрити? Або домовлятися з терористами, або повністю відмовитися від антрацитної групи вугілля, модернізувавши при цьому теплові електростанції.

На думку колишнього міністра ЖКГ України Олексія Кучеренка, додаткове вугілля можна взяти на внутрішньому ринку або імпортуючи з ПАР чи Австралії. Втім, останній варіант, продовжує він, неможливий, бо вітчизняні порти пропускають не більше 500 тисяч тонн вугілля на місяць, тоді як необхідний мінімум становить два мільйони тонн.

Вугільна проблема, на думку Кучеренка, могла б бути вирішеною значно простіше. Проблема в тому, пояснює експерт, що її коріння криється в надрах української приватизації. «Теплова енергетика здебільшого приватизована, і 80% її сконцентровані в одних руках — у компанії ДТЕК, якою володіє Рінат Ахметов. Насправді — це монополія. Але так вийшло, що АМКУ не визнав її такою», — розповідає він. Тепер від дій цієї компанії, продовжує Кучеренко, залежить закупівля обсягів вугілля на зиму та вартість теплової енергії. «Теплова енергія становить 45% у загальному енергобалансі країни. І це ключова загроза проходженню зими. Рінат Леонідович намагається диктувати свої умови. А з іншого боку, є держава: Міністерство вугільної промисловості та енергетики і НКРЕ, куди зайшли люди з боку енергетичної компанії іншого олігарха — Григоришина. Тобто іде боротьба, а ми її заручники. Про це знали всі, крім Арсенія Яценюка», — пояснює колишній міністр ЖКГ Кучеренко.

Друге питання — це запаси газу. За інформацією прес-служби ПАТ «Укртрансгаз», у підземних сховищах України на ранок понеділка було 13,064 мільярда кубометрів блакитного палива. У липні сховища поповнилися на мільярд кубометрів газу. Загалом від початку поточного року в ПСГ було закачано 5,4 мільярда кубометрів. Цього не досить для проходження зими. І чи набереться необхідна для проходження опалювального сезону — теж незрозуміло. Адже Україна не відновила закупівлі блакитного палива у Росії. Немає компромісу і в питанні ціни на зиму: засідання у тристоронньому форматі постійно переноситься.

Газову незалежність Україна могла б отримати, якби встигла домовитися про запуск великого реверсу (30 мільйонів метрів кубічного газу на рік) з ЄС, вважає Соколовський. Він нагадує, що уряд поки домігся малого реверсу (поставки через Словаччину, Польщу та Угорщину), які дають 11 мільярдів метрів кубометрів газу. Але без великого газового кола загроза залежності від Росії зберігається, вважає він.

Натомість Кучеренко проблему з газом бачить в іншому. «Головне питання — у достовірності даних НАКу про запаси і контракти. Вчорашня інформація про те, що йому не вистачає мільярда доларів на закупівлю газу, тільки підтверджує це. Я впевнений, що основна газова проблема — у непрозорості балансу», — вважає колишній міністр ЖКГ України Олексій Кучеренко. На його думку, українського газу повністю вистачає для теплокомуненерго і населення. Але як ним розпоряджаються?

Третя проблема — переробка нафти. Після нещодавнього залагоджування конфлікту між акціонерами «Укрнафти» питання «чорного золота» знову виринуло. На вихідних у Кременчуці пікетували офіс «Укртранснафти» через те, що вона зупинила подавання видобутої «Укрнафтою» нафти. Одразу ж з’явилися заяви власників про зупинку видобування нафти і єдиного НПЗ — Кременчуцького. Втім, через шість годин поставки нафти відновили. Виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Андрій Пасішник написав у своєму «Фейсбуці», що НАК не збирається зупиняти роботу НПЗ, але й вимагати від держави гроші за зберігання технічної нафти в державних резервуарах не коректно. «Вимагати від держави необґрунтовані гроші за псевдооренду резервуарів, при цьому користуючись нафтою держави — керівництво держави та уряд не дозволять!» — написав А. Пасішник.

Тож уряд має вирішити як мінімум три питання, а часу — лише два-три місяці.

«У лютому-березні 2015 року експерти всіляко попереджали уряд і зазначали, що і як треба робити в кожному з напрямків, аби у більшості напрямків Україна залишилася залежною від Росії. У мене лише одне питання: хто дезінформував прем’єра і Президента? Адже до сих пір говорилося, що все нормально. А тут раптом побачили проблеми. І це тоді, коли радикально змінити ситуацію не можна. Хіба що пом’якшити: дивитися, де можна обмежити газо— та енергоспоживання», — резюмує Б. Соколовський.