Як продаватимуть залишки державного майна?

Українські морські порти чекає додаткова перевірка. Таке рішення прийняла спеціальна парламентська комісія  з приватизації за підсумками  виїзного засідання в Одесі, розповів «Дню» голова комісії, народний депутат Борис Філатов.  Він пояснив, що наразі комісія має намір з’ясувати статус майна морських портів в Україні, бо більшість об’єктів, які мають бути включені в цілісні майнові комплекси, що підлягають приватизації чи концесії, здали в оренду. «Ми провели аналітику. Якщо говорити про всі морські порти України, тобто близько 632 договорів оренди на все майно. При цьому — там будівельний майданчик, приміщення, залізнична гілка. Фактично, орендарі замість того, щоб за узгодженням із Кабміном орендувати цілісний майновий комплекс, «набирають» його  шляхом укладення окремих договорів оренди. Це у спеціальної контрольної комісії викликає, як мінімум, питання», — зазначив Філатов. При цьому  середня ставка оренди державної портової нерухомості становить 5 гривень!

Але питання портів — не єдине «гаряче». На останньому засіданні комісії  розглядали  й умови  виконання приватизаційного договору компанією «Укртелеком», яка належить Рінату Ахметову.  Дискусія з цього питання виявилася  дуже жвавою: лунали  заяви про те,  що варто було б повернути компанію  у власність держави  і знову продати.

Без відповіді поки й питання розгляду заяви Ігоря Коломойського про непрозору приватизацію у 2000-х підприємств «Укррудпрому». Як пояснив Філатов, наразі Генпрокуратура вивчає це питання,  але новин поки що немає. 

Доки  правоохоронці й нардепи досліджують чесність і правильність продажів держактивів минулих років, попереду — торги залишками державної власності.

До слова, до осені Фонд державного майна України (ФДМУ) розпочне продажі на фондових біржах пакетів акцій низки підприємств. Серед них очікуються 5% акцій Одеського припортового заводу та 25% — пакети акцій кількох енергокомпаній. Усього в списку на приватизацію — 286 об’єктів. Ще 43 внесено до переліку заборонених до приватизації, для продажу яких необхідно рішення парламенту.

Як торгуватимуть залишками державного майна? Про це після засідання спеціальної контрольної комісії з питань приватизації  розповів у першому бліц-інтерв’ю «Дню» новопризначений голова ФДМУ Ігор БІЛОУС.

— На одному із засідань спеціальної контрольної комісії з питань приватизації прозвучала пропозиція реприватизації «Укррудпрому». Чи розглядає  Фонд наразі такий варіант?

— Це велика політика. Я цим не займаюся. Вона (ідея. — Авт.) зараз  звучить поки що  в залі...

— Чи займається ФДМУ питанням «Укррудпрому»?

— Я не можу сказати, так чи ні. Останні 20 днів я цим не займався... 

— А як загалом ставитеся до реприватизації?

— Не дуже добре. Це шлях, який відкине країну одразу на 10 років назад.   

— Якщо Генпрокуратура  знайде факти порушення під час приватизації «Укррудпрому», то  який тоді має бути механізм повернення таких активів?

— Штрафи, доплати.

— Які три основні завдання поставили перед вами як голові  Фонду держмайна України?

— Перше — відновити прозору велику приватизацію. Друге — покращити рівень   корпоративного управління. Третє — змінити докорінно інститут оцінки.

— Що у вашому розумінні означає «велика прозора приватизація»?

— Продаж об’єктів на прозорих умовах. Йдеться про такі об’єкти, як «Одеський припортовий завод» (ОПЗ),  сукупність шести обленерго й їхні контрольні пакети.

— Чи плануєте  приватизувати названі об’єкти до кінця цього року?

— Так.

— Коли розпочнуться торги?

— Перш за все, продаватимемо «Локомотивний завод». Думаю, що ТЕСи виставимо до кінця літа. У вересні — обленерго. У листопаді (якщо не помиляюся) піде «Одеський припортовий завод».

— Яку суму коштів очікуєте отримати від цієї приватизації?

— 17 мільярдів гривень.

— Думаєте, що таку суму реально отримати до кінця 2015 року?

— Я думаю, що таку суму реально взяти тільки за «Одеський припортовий завод».

— Ви — людина з бізнесу, тривалий час працювали в інвестиційній компанії і знаєте, що є час продавати активи, а буває, коли краще  притримати...

— Зараз немає часу тримати активи. Треба продавати.

— А може не варто робити  цього  в період  кризи, зважаючи на можливість низької ціни? Адже приклад «Криворіжсталі» показав, що прозора і своєчасна приватизація може дати чималі гроші за такий потужний об’єкт...

— Це вищий пілотаж... Насправді у нас була така велика приватизація лише одна...

— Що дає впевненість  у тому, що час продавати?  Чому  вважаєте, що, наприклад,  за ОПЗ дадуть  ці гроші?

— Це підприємство унікальне, стратегічне, працює на імпортній  сировині (газі). Ціну на газ визначає ринкова кон’юнктура. Продукція заводу експортується за тверду валюту. Це — біржовий товар, вартість якого можна прорахувати щодня. Аміак плюс «перевалка» — для інвесторів дуже швидко і зручно. Сьогоднішня кон’юнктура падіння ціни на газ  і  вартості аміаку вказує на те, що даний об’єкт може коштувати дуже дорого. І його ціна жодним чином  не залежить від того, що відбувається в Україні. 

— Як забезпечуватимете під час приватизації недопущення російських компаній до участі?

— Дивитимемося власників до останнього бенефіціара. 

— Коли стартує приватизація портів?

— Це компетенція Мінінфраструктури. Я не  вірю  в продаж   портів.  Має бути їхня концесія.

— Якщо  цього року очікується продаж ряду потужних об’єктів, то  під яким гаслом пройде 2016 рік?

— Є дуже  багато  об’єктів, які не приватизуються,  ми плануємо ними управляти, наприклад, «Турбоатом».

— Чи проводилась інвентаризація діяльності колишнього голови ФДМУ? Чи знайшли порушення? І що робитимете,  якщо знайдете?

— Розкажіть мені хоч про якусь велику приватизацію останніх 10 років.

— Наприклад, «Укртелеком». До речі, на останньому засіданні спеціальної комісії  з приватизації якраз обговорювали виявлені порушення щодо цього об’єкту. Що будете  з цим робити?

— Не знаю. Комісія вирішуватиме. Якщо є  порушення — будемо щось робити. Там прокуратура має справу...  Але той, хто думає, що «Укртелеком» сьогодні коштує  великі гроші, дуже сильно помиляється.  На дворі  ХХІ століття,  і вже  є третє і четверте покоління зв’язку.  А все, що є  в «Укртелекомі», — транспортна мережа.  От  і все...

— То ви за те, щоб, у разі виявлення порушень з виконання інвестиційних умов чи приватизаційного конкурсу, нинішнім власникам таких об’єктів дораховували  суми сплати?

— Я за те, щоб шукати рішення в площині переговорів і аргументів... Не можна змішувати бізнес і популізм. 

— Один з  учасників приватизації попередніх років Ігор  Коломойський на одному із засідань комісії заявив, що приватизація 2000-х була непрозорою. Ви з ним згодні?

— Щось було  прозоро, щось — ні. Багато було непрозоро, звичайно. Так весь капітал створювався в Росії, Україні, інших радянських  республіках. Всі про це знають. Якщо ви думаєте, що ми проведемо реприватизацію тих підприємств, які продали у 1990-х роках, то дуже сильно помиляєтеся. В такому разі будуть судові процеси на багато років... і, зрештою, все це «помре» в процесі між зміною влади. Ми чого домагаємося? Затяжних великих процесів чи нормального процесу, прозорого, зрозумілого, і руху вперед?

— На вашу думку, чи потрібно переглядати результати приватизації 2000-х років?

— Треба звернути увагу на кілька останніх років — 2012 — 2014 роки. Деякі речі були недобре продані. Сюди потрапляють певні енергетичні об’єкти...

— Але ж заява Коломойського стосувалася продажу держмайна в 2000-х роках...

— Я не готовий зараз про це говорити. Треба дивитися об’єкт за об’єктом.  Я не займаюся популізмом. У мене є конкретні завдання, і я їх виконуватиму. Я не прийшов сюди забирати у людей бізнеси, які були куплені, потім модернізовані чи ще щось зроблено. Якщо є проблема з проданими підприємствами (не інвестовано, порушено інвестиційні умови), тоді ми втручатимемося  і вивчатимемо ситуацію.