Запобігти конфлікту

Зміни до закону про господарські товариства, які стосуються кворуму для проведення зборів акціонерів, узгоджені та будуть винесені на розгляд Верховної Ради. Як повідомив у понеділок її голова Олександр Мороз, «на зустрічі з головою Фонду держмайна Валентиною Семенюк була знайдена формула, яка знімає колізію». Спікер не відкинув можливості, що, імовірно, як варіант, буде ухвалене рішення про те, що у разі, якщо на збори збираються акціонери, які володіють 60% акцій+1, і явки на таких зборах немає, то наступні збори відбуватимуться у форматі акціонерів, які володіють 50%+1. «Я вважаю, що так можна також вирішити це питання», — сказав Мороз.

Але, схоже, міноритарні акціонери, проти яких, по суті, спрямована і заветована Президентом новела названого закону, та й озвучена Морозом пропозиція також, так не вважають. Вони намагаються захистити свої права в рамках конкретних компаній. Як стало відомо «Дню», група міноритарних акціонерів ВАТ «Укрнафта» звернулася з листом (його копія є в редакції) до голови правління НАК «Нафтогаз України» Володимира Шелудченка. Міноритарії стурбовані тим, що в деяких ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що між власником контрольного пакета акцій «Укрнафти» (за рішенням уряду він переданий до статутного фонду «Нафтогазу України». — Авт. ) та міноритарними акціонерами начебто немає взаєморозуміння та співпраці, через що зриваються (блокуються) збори акціонерів і не можна прийняти важливих для компанії рішень. Автори листа нагадують, що протягом останніх років жодні зі зборів не були зірвані — всі вони відбулися. І на них ухвалювали важливі для компанії рішення. У результаті ВАТ «Укрнафта» стала лідером фондового ринку України, суттєво виросли відрахування компанії до держбюджету, а акціонери, зокрема, і «Нафтогаз України», сповна та регулярно отримують дивіденди (за 2005 рік 1,87 мільярда гривень). Крім того, нагадують міноритарії, суспільство «здійснює активні дії зі створення вертикально інтегрованої нафтової компанії».

Обґрунтовуючи свій лист необхідністю не допустити виникнення передумов для корпоративних конфліктів, міноритарії ВАТ «Укрнафта» пропонують укласти угоду про взаєморозуміння та співпрацю між акціонерами (думається, це вельми своєчасно та розумно) і припускають, що це створить додаткові умови для стабільної роботи компанії. Автори листа (компанії «РАВЕНСКРОФТ ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД» — 1,8% статутного фонду, «БРОТСТОУН ЛТД» — 8,05%, «ЮНІМЕЙН ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД» — 9,76%, «ЛЕОНОРА ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛТД — 0,24%», «ГЛОС ТРЕЙДИНГ ЛТД» — 0,43%, ТОВ «Терріс» — 6,05%, «ГЕВЕЛД ХОЛДИНГЗ ІНК.» — 6,97% статутного фонду) впевнені, що зможуть переконати в необхідності підписання цієї угоди й інших міноритарних акціонерів, і просять вважати її відкритою для підписання. Пропонуючи «Нафтогазу України» приєднатися до підписантів, автори зазначають, що «цей зважений крок дозволить зберегти стабільність на фондовому ринку та в нафтогазовій галузі загалом».

У проекті угоди, який також є в редакції та який нарівні з акціонерами може як третя сторона підписати також голова Мінпаливенерго Юрій Бойко за участі голови правління «Укрнафти» Ігоря Палиці, зокрема, сторонам пропонується не переглядати нинішню стратегію компанії та всіляко сприяти створенню вертикально інтегрованої нафтової компанії як умови зростання прибутку, дивідендів і відрахувань до держбюджету. Одним із принципів співпраці визнається невтручання акціонерів у поточну виробничу діяльність компанії при їх контролі за допомогою наглядової ради та ревізійної комісії. Сторони договору стежитимуть за прозорістю всіх витрат компанії, реалізацією її продукції за ринковими цінами, крім випадків державного регулювання цін, згідно із законодавством України. Вони також зобов’язуються сприяти компанії в отриманні нових і продовженні діючих ліцензій на користування надрами.

У розділі проекту договору «Управління компанією та забезпечення прав акціонерів» сторони, з урахуванням суттєвого прогресу в розвитку компанії, беруть зобов’язання зберегти її нинішній менеджмент. Із метою збалансування інтересів усіх акціонерів, вони домовляються про те, що просту більшість наглядової ради та ревізійної комісії компанії, зокрема, їхніх голів, обиратимуть із кандидатів, запропонованих власником контрольного пакета акцій, а просту більшість членів правління — за списком, запропонованим міноритаріями (вони обиратимуть кандидатів у члени правління простим голосуванням). Обирати керівні органи компанії на зборах акціонерів передбачається шляхом прийняття єдиного рішення (пакетом).

Сторони зобов’язуються не перешкоджати акціонерам у здійсненні своїх прав, зокрема, шляхом нез’явлення на збори або ініціювання інших заходів, спрямованих на обмеження в проведенні зборів або в роботі інших органів управління, і вирішувати всі спірні питання консенсусом в інтересах акціонерів та інших підписантів. Вони також зобов’язуються щорічно скеровувати на виплату дивідендів не менш як 60% чистого прибутку компанії.

Поки ця угода не підписана, вона, звісно, є лише добре спрацьованим документом, що має значення лише для юристів і студентів відповідних навчальних закладів. Але якщо ймовірним підписантам вистачить мудрості схвалити запропонований їм проект, то це зможе надалі створити чудовий і, хотілося б, — навіть обов’язковий прецедент для вирішення корпоративних конфліктів, на які в Україні зараз чи то мода, чи то (і це точніше) справжня епідемія. Держава жодним чином не зацікавлена в її розвитку (саме про це свідчить вето Президента на закон про зміни до закону про господарські товариства) і, звісно, конституційний обов’язок усіх її органів — утриматися від змін до законодавства, які провокують конфлікти. Країні вистачає конфліктів у політиці, а в бізнес-середовищі, що безпосередньо впливає на стан економіки та життя людей, для них не повинно бути місця.