Зернотрейдерам готують меморандум

Міністерство аграрної політики та продовольства України в липні підпише меморандум із зернотрейдерами про обсяги експорту зерна з нового врожаю. «Зараз аналізуємо баланси, протягом наступного місяця хочемо вийти на якусь пропозицію щодо нового маркетингового року (МР). Хтось пропонує робити (меморандум. — Авт.) на півріччя, хтось — на рік. Зараз відбувається абсолютно конструктивна робота», — розповів про плани міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко. Він також уточнив, що 2014/2015 МР Україна встановить новий рекорд з експорту зернових, який уже зараз досягає 33,4 мільйона тонн. Разом із тим, Павленко повідомив, що в межах меморандуму із зернотрейдерами на поточний МР деякі компанії недобросовісно виконували його.

Нагадаємо, Україна минулого року зібрала рекордні 63,8 мільйона тонн зерна і зернобобових культур (без урахування Криму). Цей результат на 2,4% перевищує показник 2013 року. За попередніми оцінками Мінагропроду, 2015 року очікується збір 58 мільйонів тонн зерна.

Попри рекордні темпи експорту, зерна в засіках залишилося ще багато. За данням Державної служби статистики, його запаси в аграрних підприємствах України (крім малих) та підприємствах, які займаються його зберіганням і переробкою, станом на 1 червня 2015 року складають 10 мільйонів тонн. Це майже на половину (на 49%) більше, порівняно з аналогічним періодом 2014 року.

Зокрема, за даними Держстату, безпосередньо в аграрних підприємствах до 1 червня зберігалося 5,6 мільйона тонн зерна (решта — на підприємствах зі зберігання та переробки зерна), що на 56% більше за торішній показник, у тому числі пшениці — 2,1 мільйона тонн, ячменю — 0,6 мільйона тонн, кукурудзи — 2,6 мільйона тонн. Запаси насіння соняшнику — 1,5 мільйона (на 32,5% менше порівняно з 2014 роком). При цьому безпосередньо в агропідприємствах зберігалося 0,8 мільйона тонн (на 17% більше). Ці дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Криму і Севастополя, частини зони проведення АТО.

Чи потрібен такий меморандум сьогодні українським аграріям? Про це «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРІ

Геннадій НОВIКОВ, голова «Аграрного союзу України»:

— Меморандум встановлює правила, які потрібні на ринку. Чи є підстави для обмеження експорту, буде зрозуміло, коли з’являться перші оцінки загального врожаю. Але я вважаю, що цього року треба знімати всі обмеження і максимально продавати зерно за кордон. Адже, як мінімум, зріє непоганий врожай із пшениці. Цьогорічні погодні умови склалися так, що в Україні в самих зернових областях на півдні найкращі за останні вісім-десять років. Щоправда, не вдалося вирішити фінансові питання, і це позначилося на кількості внесених у ріллю добрив. Але навіть те, що встигли внести в поля, спрацює. Загалом урожай у країні очікується хороший. Поки що невідомий до кінця фактор анексованих територій: в окремих регіонах посіяли.

Як зробити, щоб великий врожай знову не став великою проблемою для виробників? Від держави треба небагато: не заважати експорту, не створювати штучних перешкод, як-от минулого року були затримки з відправленням кораблів. У нас живий ринок експорту, і за умов вільного руху товарів у країну надійде значна валютна виручка від зерна, і це посилить загалом економіку і стабільність національної валюти.

Віталій СКОЦИК, голова «Аграрної партії України»:

— Це радше схоже на піар-акцію, бо в нас наразі немає загрози для продовольчої безпеки в питаннях зерна. За оцінками «Бізнес-моніторинг інтернешнл», падіння урожаю кукурудзи цього року очікується в межах мінус 17,4% і пшениці — 11,3%. Але, в будь-якому разі, це не загрожує продовольчій безпеці, бо погодні умови поліпшуються (знову повернулися дощі). Відтак пшениця вродить 6 — 7 тонн з 1 га, ячмінь озимий — 6 — 7 тонн з 1 га. Тому підстав обмежувати експорт з України немає. Навіть якщо загальний збір врожаю зменшиться до 56 мільйонів тонн, то все одно не буде небезпеки.

Підписання цього меморандуму важливіше для самих зернотрейдерів. З одного боку, щоб вони розуміли, що не буде експортного квотування, відтак можна спокійно будувати бізнесові відносини. З іншого — цілком очевидно, що в цьому контексті вирішується й питання відшкодування ПДВ. У Верховній Раді України днями має з’явитися в другому читанні законопроект про відшкодування цього податку. Він, по суті, забезпечить повернення ПДВ 10 — 12 основним експортерам, тоді як решта (90%) виробників зерна, в тому числі селяни, не матимуть до цього стосунку.

Тому міністерству треба не лише підписувати меморандум, а й дивитися на проблеми галузі комплексно. А зараз є на що дивитися, бо в регіонах люди хапаються за голову. Одне з таких «гарячих питань» — як засіятися? Наразі всі азотні вітчизняні підприємства зупинилися. Якщо навесні було питання ціни на ці добрива, то зараз — їх наявності. Ось де проблема, яку слід вирішувати в авральному темпі. Якщо питання добрив не вирішити, то за кілька місяців це перетвориться на справжній головний біль для уряду.

Чому так сталося? По-перше, стратегічною помилкою було дозволяти одній людині купити всі підприємства з виробництва азотних добрив. По-друге, держава вирішує якісь політичні чи бізнесові питання, і як наслідок — азотні підприємства зупинилися і галузь під ударом. АПК підходить до того, що вже в середині червня і до кінця липня треба починати сіяти ріпак, а добрив, наприклад, по Закарпаттю немає.

Навіть якщо політичні питання буде вирішено і запустять хімічні заводи, то тільки частково. У Рівному і Черкасах — запрацюють. А от на Сєверодонецькому «Азоті» є й інші проблеми: минулого тижня я мав зустріч із його представниками, і вони розповіли, що електроенергію на підприємство постачають дві лінії електропостачання. З них одна перебита під Щастям. І ніхто цю проблему не вирішує.