Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Квітка Будяк» їде до Грузії

Національний театр ім. І. Франка запросили на Тбіліський міжнародний фестиваль
18 вересня, 12:27
«КВІТКА БУДЯК» — ЦЕ ДРАМА ПРО УКРАЇНУ, АЛЕ ПОГАНИЙ СОН МАЄ МИНУТИ... / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

26 вересня на сцені театру Kote Marjanishvili провідний український колектив покаже виставу «Квітка Будяк» у постановці режисера Станіслава Мойсеєва і сценографії Андрія Александровича-Дочевського. Це сучасне «прочитання» «Маклени Граси» — класичного твору Миколи Куліша, написане відомим драматургом Наталією Ворожбит. Події перенесені з Польщі та буремних 1930-х в Україну і в наше сьогодення. Втім, п’єса «Квітка Будяк» повторює сюжет твору Куліша «Маклена Граса»: збанкрутілий підприємець страхує своє життя і платить за власне вбивство. Маклер Зброжек перетворюється на директора заводу Дмитра Магара (Богдан Бенюк) — провінціала, який спромігся зробити непогану кар’єру в столиці. Старий Граса у Сергія Будяка (Олександр Логінов) працює інженером на цьому заводі, зарплату йому затримують, а у нього борги — негашений кредит. Донька героя Маклена — Квітка (Ксенія Баша) мріє про вищу освіту, але вчитися не може, бо дім на її плечах і треба  доглядати хвору на церебральний параліч сестру. Життя всіх героїв дуже важке, і тому привід світової кризи немов нависає над сценою, а на задньому плані бомжі (Володимир Абазопуло і Наталія Омельчук) копирсаються у смітнику...

«Квітка Будяк» — це драма про Україну в теперішньому часі, про реалії, за яких, здається, навіть зі словників викреслено слово «гуманність», а головна тема постановки — сучасне суспільство потворне не тому, що бідне, а тому, що зле і байдуже... Вбивство показано в чорно-білих тонах і виведено на екран, і звучить пісня Квітки Цісик про поганий сон (до речі, романс «І снилося» рефреном проходить крізь усю виставу) — у такий спосіб автори залишають глядачам надію, що все дійство, немов поганий сон, він має минути.

Декорації франківці відправили через Одесу, і до Грузії вони потраплять пароплавом, а артисти та постановочна команда (36 осіб) полетять у Тбілісі літаком (це стало можливим завдяки спонсорам і шанувальникам творчості колективу Театру ім. І. Франка).

Нагадаємо, Тбіліський фестиваль проходить щорічно в кінці вересня — на початку жовтня і є одним із найважливіших подій у міжнародному житті Грузії. На цьому форумі є можливість побачити цікаві експерименти і творчі пошуки колективів , які представляють театри Кавказу, Європи та Азії.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати