Київська балетна школа кричить SOS

80 років тому розпочалась історія Київського державного хореографічного училища. Нагадаємо, 1934 року при Київському театрі опери та балету було створено балетну студію, яка згодом об’єдналася з хореографічним відділенням Театрального технікуму (1949-го здобувши назву і статус Київського державного хореографічного училища, який має до сьогодні). Але, на жаль, ітиметься не про святкові ювілейні настрої, а про загрозу опинитися в скрутному становищі.

Усі ці роки КДХУ було в підпорядкуванні Міністерства культури, добираючи талановитих дітей із усієї країни, запрошуючи на навчання не тільки з інших міст, а й багатьох країн. «Із метою забезпечення навчання молоді з усіх регіонів України та розширення географії розвитку хореографічного мистецтва 1964 р. при училищі відкрито інтернат на 100 місць», — це цитата з листа директора КДХУ, народного артиста України Івана Дорошенка до віце-прем’єр-міністра — міністра культури України В.Кириленка з приводу ситуації, яка складається навколо цього навчального закладу. Річ у тім, що з державного підпорядкування його планують передати на баланс Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації.

Так історично склалося, що в одній будівлі з 1967 року співіснують Хореографічне училище та Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат ім. М. В. Лисенка. Ці два знані в усьому світі навчальні заклади, з яких вийшли у широкий мистецький простір видатні танцівники й музиканти, пов’язані між собою не тільки спільною будівлею, а й єдиними комунікаціями — опалення, світло- та водопостачання, розподіл мережі яких провести без значних капіталовкладень неможливо! Фахівці та керівництво училища просять відстояти фінансування КДХУ за рахунок витрат державного бюджету ще й тому, що місцеве підпорядкування унеможливить навчання дітей із усіх регіонів України. Донині, за державної підтримки, в училища було багато проблем із невідремонтованими (десятиріччями!) приміщеннями, занедбаним концертним майданчиком, але сумний приклад передачі Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей і юнацтва з державного в місцевий бюджет дає серйозний привід для турбування...

За майже три роки на посаді директора училища І. Дорошенка ось що вдалося зробити: «Ми привели до ладу три (з десяти) репетиційні зали, поклали лінолеум на палубний брус, який не мінявся з 1964-го. Один зал нам допоміг зробити Фонд «Нова країна», а ще два — японці. Через те, що Міське управління культури, яке донедавна очолювала пані Зоріна, відмовило нам у наданні концертного майданчика в Муніципальній опері для дітей і юнацтва,  тому ми вирішили відновити наш Навчальний театр із досить великою сценою і зал для глядачів на 300 місць. Сцена — в навчальному корпусі, але вона була абсолютно не придатна для експлуатації. Довелося заново проводити світло, відновлювати «одяг» сцени, який 30 років пролежав на горищі; а за допомогою батьківського комітету ми придбали вісім освітлювальних приладів і оформили оркестрову яму. Нині обладнано дві гримувальні кімнати з дзеркалами, меблями для дівчат і хлопчиків, бо раніше їм доводилося готуватися до виступів у фойє та коридорах. Дітей ми привчаємо до театральної обстановки. Крім того у 2012–2013 рр. провели капітальний ремонт інтернату — поміняли систему опалення, вікна, відремонтували дах. Ведуться ремонтні роботи в душових. Ми знаходимо спонсорів і сподіваємося завершити ремонт. У такому великому районі, як Сирець, де розташоване Хореографічне училище, немає жодного театру! Якщо нам вдасться зробити ремонт, то столиця матиме достойний сценічний майданчик, на якому можна буде давати вистави, концерти не тільки вихованців училища та музичної школи, а й проводити міжнародні конкурси».

Нагадаємо, Іван Васильович Дорошенко стояв біля початку створення Духового оркестру України та Дитячого музичного театру. Сьогодні його клопіт і його мрія — це комфортні умови для існування української балетної школи, визнаної в усьому світі завдяки її видатним представникам, які прославили її на конкурсних майданчиках, на найпрестижніших балетних сценах світу. До речі, наприкінці грудня відбувся Міжнародний балетний фестиваль у Мюнхені (Німеччина), в рамках якого відбувся показ грандіозного світового проекту — балет П.Чайковського «Лебедине озеро» за участю 48 артистів кордебалету. Студентки І — ІІІ курсу Київського хореографічного училища, разом із викладачем-хореографом Людмилою Соболєвою та художнім керівником училища заслуженим артистом України Нобухіро Терада, брали активну участь у форумі, показавши себе справжніми артистами балету.