У Донецьку шукали культурного героя

Під час цього форуму, з 23 по 25 квітня, інтелектуали обговорювали аспекти теми «Мова та насильство». Здається, Донецьк живе у декількох вимірах паралельно: в одному з них площа ставить ультиматуми, а в іншому інтелектуали шукають слів єднання.

Літературний фестиваль в «ІЗОЛЯЦІЇ» – насамперед, майданчик для спілкування між авторами та аудиторією. Захід передбачав багато неформальних дискусій та круглих столів з близько 20 письменниками, переважно з України. Цікаво, що ініціатором такого форуму став іноземець, директор «ІЗОЛЯЦІЇ» Пако де Блас. «Можливо, зараз не найзручніші обставини для письменників, але ми будемо намагатися зробити цей форум важливим для спільноти. Ми не хочемо бути схожими на інші літературні фестивалі в Україні. Ймовірно, саме форум в «ІЗОЛЯЦІЇ» стане кращою платформою для спілкування на суспільні теми, тут буде сформульований голос молодшого покоління українських письменників», - сподівається Пако де Блас.

Форум орієнтований на молодь, організатори заходу співпрацювали з філологічним факультетом Донецького національного університету – серед іншого, його студенти отримали літературне завдання від куратора фестивалю Любка Дереша. На думку учасника фесту філософа Сергія Дацюка, молодь у Донецьку «така як усюди, тільки трохи менш допитлива» та дезорієнтована через події на Сході. Сергій Дацюк, який народився у Донецьку та зараз мешкає у Києві, проаналізував те, що коїться у регіоні. «Через слабку пасіонарність більшості населення Донбасу, людьми тут легко маніпулювати, і це роблять як росіяни, так і українська влада. У Сходу України поки немає власної позиції, у людей захопили обладміністрацію, і вони думають, що це їх не стосується. Але це не так, і якщо вони будуть байдужими, до них прийде війна», - акцентує філософ.

Молода авторка Христя Венгринюк також хоче краще розібратися у подіях на Сході України. Виступи Христі на фестивалі стосувалися мови як маніпуляції – письменниця аналізувала, як словами роз’єднують українців. Христя Венгринюк визнає: «Протистояння Заходу і Сходу створене штучно, його мета – розсварити людей. Насилля над мовою – найгостріше питання і на Заході, і на Сході, і про це треба говорити. Варто позбавлятися від маніпуляцій у мові, фільтрувати інформацію у ЗМІ, їздити одне до одного, спілкуватися, мати дотиковий контакт».  

Фестиваль мав паралельну програму з театральними виставами, показами українських короткометражок та концертами. «Гвіздком» паралельної програми став перформанс «Месопотамія» Сергія Жадана у прочитанні актора Миколи Гусейнова. Вистава настільки зацікавила публіку, що тепер її планують показати у якийсь з травневих вихідних. Микола Гусейнов каже: «Я довго вагався, який твір обрати для постановки. Книжка Жадана дуже свіжа, і, можливо, тому вистава така цікава глядачеві – це сучасно».

Окрім письменників, на фестиваль завітали журналісти, релігієзнавці Саїд Ісмагілов та Ігор Козловський. Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов вражений тим, наскільки молодь цікавиться мистецтвом та звичаями країн Сходу. «Зараз у нас бурхливо «квітнуть» фобії, є багато насилля, і літературний фестиваль у Донецьку – культурний та ментальний прорив. Мусульмани приділяють словам величезну увагу, бо Коран – пряма мова Бога. За допомогою слів можна вирішувати усі проблеми, мова – засіб розвитку та досягнення миру», - переконаний Саїд Ісмагілов.

Куратор першого Українського літературного фестивалю Любко Дереш задоволений підсумками заходу, за його спостереженнями, дискусії на форумі дали поштовх до пошуку культурного героя Донбасу. «Наразі Донецьк немає єдиного голосу, який би виразив думки всіх людей, і впродовж фестивалю йшов активний пошук, ким би мав бути цей духовний авторитет. Це – складне завдання, але бачу, що у Донецьку є люди, які могли б стати такими лідерами», - обрадував Любко Дереш. На думку куратора літфесту, інтелектуальним авторитетом Донбасу мусить бути людина широких поглядів, яка знає «крайнощі життя» та може віднайти «тонкі слова для примирення».

Відомий український письменник Юрій Винничук зауважив, що на форумі небагато відвідувачів, але щороку їх більшатиме. Юрій Винничук поділився: «Мені легко спілкуватися з гостями фестивалю, але це – «пінка», обрані люди, мале коло. Треба ще привертати молодь. Коли у Києві починалися літературні фестивалі, вони також були малолюдні, але на останній «Книжковий Арсенал» прийшло чимало відвідувачів».

Літфест «розтормошив» людей, пригнічених останніми подіями на Донбасі. Студентка Карина Єпіфанова розповіла: «Вразила лекція Ігоря Козловського, він простими словами пояснив, що таке агресія, та як від неї захиститися. Також дізналася про те, як сучасні жінки наражають себе на насильство через свідомий вибір чоловіків певного типу. Думаю, у слухачів лекції Ігоря Козловського змінилося ставлення до власної поведінки».

Директор книжкового видавництва Тетяна Верба спостерігала за фестивалем за прилавком з літературою. Тетяна Верба ділиться враженнями: «Наша компанія – з Києва, в «ІЗОЛЯЦІЇ» ми вперше, це – незвичне місце, співзвучне з Мистецьким Арсеналом. Друзі відмовляли їхати у Донецьк, але сьогодні пройшлася центром міста – воно живе звичайним життям, громадяни розділяють політику та людські стосунки».

До речі, учасники фестивалю мали нагоду почитати свіжий «День», яку вони протягом усіх днів заходу активно використовували.