Вечорниці у піснях і романсах

Ця постановка головного режисера Лариси Моспан-Шульги відобразила яскравий художній експеримент сценічно-музичного видовища в стилістиці фольк. Назвавши виставу «Вечорницями у піснях і романсах», авторка взяла за основу виразний й емоційно глибокий музичний матеріал — популярні українські народні пісні та романси, створивши таким чином контекст духовної глибини, питомих для мистецтва естетичних засад, що надзвичайно актуальні у нинішньому суспільстві. Все дійство будувалося переважно на сольних номерах, по-акторськи влучно обіграних солістами театру у супроводі фортепіано, скрипки, флейти. Вдалим постало залучення двох хорових вставок а капела («Ніч яка місячна» в обробці Ю. Власенка та «Ой, роде наш красний» в аранжуванні А. Баженова), що створило своєрідну арку між початком вистави і її фінальною сценою, а також відобразило типову рису музичної культури українців — хоровий акапельний спів. Крім того, логічним є додавання до драматургії вистави двох музично-хореографічних композицій на музику М. Лисенка «Думка-шумка» (з акцентом на гуцульському танцювальному колориті) і «Пливе човен» у виконанні артистів балету театру.

Перед глядачами пройшла широка гама образів і почуттів, майстерно зіграних співаками в жанрах обробки народної пісні та народного й авторського романсу, де емоції гранично сконцентровувалися завдяки малій формі, а музичне тло увиразнювало смисл поетичного слова. Домінуючу ліричну сфера образів було представлено справжніми перлинами української вокальної спадщини — «Дивлюсь я на небо» В. Заремби, «Чорнії брови, карії очі» Д. Бонковського, «Журавочка» Б.-Ю. Яновського, «Ой, ти дівчино, з горіха зерня» А. Кос-Анатольського, народні «Вівці мої, вівці» та «Місяць на небі». У загальну драматургію вистави вдало і природно вписалася гумористична лінія, репрезентована цілими жанровими сценками на основі обробок народних пісень «Журавель», «Ти до мене не ходи», «Про комара». Кульмінаційного ж значення набула народна «Балада про Довбуша» в обробці Д. Задора, у пафосному виконанні Михайла Нагорного сягнувши в розповіді про ватажка гуцульських опришків загальнонаціонального виміру і перегукуючись із нинішнім часом. З-поміж виконавців запам’яталися Сергій Шаповал, Олеся  Біласюк, Тетяна  Масан, Наталя Пелих, Вікторія  Осадчук,  Любов Канюка, Алла Пригара, Ірина Ладіна та інші.

Успішна прем’єра вистави «Ніч яка місячна» продемонструвала широкі можливості представлення фольклорної тематики засобами театрального жанру. Вона наголосила провідну художню позицію режисера і творчого колективу — спрямованість до духовних основ і відвертість із своїм глядачем.