Нема свободи людини без свободи народу. І немає свободи народу без свободи людини
Ярослав Стецько, голова Проводу ОУН-Б

Вільфрід Нартус: "Існує один-єдиний просто бельгієць - король"

4 жовтня, 1997 - 00:00

- Обсяги економічної співпраці між Бельгією та Україною наразі ще не є значними. Чи використовуються всі можливості повною мірою, а якщо ні, то які причини такого стану речей? У яких галузях економічне співробітництво могло би бути найефективнішим?

- Перш за все обсяги економічної співпраці Бельгії з Україною не є меншими, ніж у сусідніх західноєвропейський країн, якщо врахувати масштаби економіки. Зокрема, бельгійська фірма "Інтербрю" нещодавно стала співвласником Чернігівського пивзаводу "Десна". Великі перспективи має співпраця в галузі ядерної енергетики. Звичайно, проблеми існують. Українці нарікають на антидемпінгові процеси щодо вашої сталі в ЄС, а ми, наприклад, уважаємо абсолютно невиправданим ваше ембарго на ввіз бельгійської свинини в Україну. Але всі ці проблеми треба розв'язувати шляхом взаємних консультацій.

- Брюссель є певною мірою "столицею Європи". Адже в цьому місті розміщено керівні органи Європейського союзу, Західноєвропейського союзу, НАТО. Чому саме столиця Бельгії стала штаб-квартирою всіх цих організацій, а не, скажімо, сусідній Амстердам?

- Брюссель - дійсно один із центрів європейської інтеграції. Адже Бельгія відіграла дуже значну роль у створенні всіх цих структур. Саме тодішній міністр іноземних справ Бельгії Спаак керував редакційною комісією, яка готувала Римську угоду, що поклала початок ЄС. Мабуть, бельгійці ще ближчі до серця, аніж інші народи сприйняли ідеї європейської єдності й менше потерпають від націоналізму, ніж інші. Невелика країна Бельгія саме в цьому має перевагу над великими сусідами.

- У Бельгії, як відомо, мешкають два народи - фламандці та валлони, є чимала німецька меншина. Кілька років тому міжнаціональні відносини були досить напруженими, дехто навіть ставив під сумнів збереження єдності країни. А як розв'язується проблема співіснування різних мов та культур у Бельгії нині?

- Бельгія досить успішно подолала непрості проблеми міжнаціональних взаємин. Унаслідок тривалої реформи до нашої конституції, ухваленої ще 1830 року, було внесено цілу низку поправок. І зараз Бельгія - федеральна держава, яка складається із трьох регіонів - Фландрії, Валлонії та Брюсселя. Кожен із них має власний парламент та уряд, до компетенції якого належать проблеми культури, освіти, місцевого життя. Натомість оборона, зовнішня політика, загальноекономічні питання перебувають у компетенції федерального уряду. У нас було дві державні мови - фламандська та французька, які функціонували на всій території країни. Зараз формально так і є, але на півночі ні хто не змушує дітей у школах чи службовців муніципалітетів або ж регіонального уряду вчити французьку мову, а на півдні - фламандську. Навіть команди у військових частинах віддають в одних - фламандською, в інших - французькою. Натомість усі службовці федеральних органів починаючи від певного рівня, наприклад, ті ж самі офіцери або дипломати, зобов'язані вільно володіти обома мовами. Вступаючи на державну службу кожен бельгієць мусить вказати - чи він фламандськомовний, а чи франкофон. Для того, щоб посісти більш-менш високу посаду необхідно скласти іспит з "другої" мови. Такий розподіл має значення і під час формування керівних органів - адже за кожною із громад у кожному органі закріплена певна кількість місць.

Столицю виділено в окремий регіон, позаяк окрім валлонів тут мешкає багато фламандців. І в Брюсселі всі службовці зобов'язані володіти обома мовами.

- Бельгія - конституційне королівство. В Україні дехто вважає монархію анахронізмом, несумісним із демократією, а дехто стверджує, що вона найліпший засіб для об'єднання нації. Яка роль і значення монархії в соціальному й політичному житті нинішньої Бельгії?

- Монархія існує в Бельгії від 1830 року, коли внаслідок революції країна здобула незалежність. Конституційний конгрес вирішив утворити Бельгійське королівство й обрав королем принца Леопольда Саксен-Кобурга. 1831 року він прибув до Брюсселя і присягнув на конституції. Король відіграє порівняно скромну роль і де-факто зобов'язаний виконувати рішення уряду. Проте він виступає своєрідним загальнонаціональним арбітром. Король - єдиний бельгієць, який не належить до жодної з трьох культурних спільнот країни - фламандської, франкомовної чи німецької. Він традиційно ніколи не вступає до жодної партії, а проводить консультації з лідерами різних політичних сил. Особливо велика його роль під час формування коаліційного уряду (а протягом останніх 50 років жодна партія ніколи не мала в нашому парламенті абсолютної більшості). Таким чином, королівський дім насправді виступає важливим фактором національної єдності Бельгії.

Олекса ПІДЛУЦЬКИЙ, "День"
Газета: 
Новини партнерів