Батурин і пам’ять

Вчора в Батурині лив нечуваний дощ... Але це, за словами співробітників Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», не завадило понад трьом сотням людей з різних куточків України приїхати, аби вшанувати пам’ять загиблих в історичному бою.

Після наказу російського царя Петро І, військо під супроводом Олександра Меншикова 13 листопада 1708 року захопило Батурин. Невеликий козацький гарнізон в укріпленій фортеці та з озброєнням дав російському війську непростий бій. Але місто впало. Помста за непокору від російського царя була нещадною — знищено майже всіх, незважаючи на вік і стать. Також було зруйновано всі церкви і монастирі.

— Тоді, на жаль, склалася ситуація, яка в принципі була програшною для Української держави Гетьманщини. Власне, самі можливості збереження Гетьманщини вже були, по суті, втрачені. Тим не менш Іванові Мазепі вдалося упродовж 20-річного правління не просто втримати державницький механізм, а навіть повернути важелі впливу, які царський уряд в нього фактично відібрав. Мазепа міг дати Україні шанс на інший розвиток подій. Утім, війна була безкомпромісною. Царат чітко дав зрозуміти, що не збирається рахуватися з Гетьманщиною. У Мазепи та його найближчого оточення був вибір: отримати всі блага земного життя чи відчайдушно спробувати щось змінити. Гетьман обрав останній варіант, чи не вперше чітко визначивши ідею незалежності України, — розповів кандидат історичних наук, постійний автор «Дня» Володимир БОЙКО. — Незалежна Україна давно повинна винести з цієї трагедії урок щодо своєї самоідентифікації та майбутнього розвитку. Козацька старшина, зважаючи на певні елементи незгоди, до кінця XVIII століття, по суті, погодилася з ліквідацією козацької держави. Одна з причин цього — не конкурентоздатність. Її державні інструменти на той момент потребували змін, модернізації, реформування. А Москва зупиняла це реформування. Нічого не нагадує в сучасних тенденціях розвитку України? Для цивілізаційного стратегічного планування свого майбутнього нам необхідно дуже серйозно ставитися до процесів осучаснення, до впровадження модерних форм в керуванні країною. Це практичний урок, який ми повинні винести з Батуринської трагедії.

— Для України Батурин завжди буде актуальним. По суті, ідеї соборності, незалежності, єдності й рівності в правах, які пропагував Іван Мазепа, сьогодні як ніколи гостро необхідні українцям. Говорячи про незасвоєні Україною уроки з Батурина, не можемо не згадати явища яничарства та манкуртництва. Хіба не з цим боровся Мазепа? Хіба, пам’ятаючи трагедію в Батурині, український парламент проголосував би за сумнозвісний закон про мову? — розповіла завідувач відділу науково-просвітницької роботи Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Наталя СЕРДЮК. — Попри страшну негоду вчора до нашого заповідника завітало понад триста людей — історики, краєзнавці, члени козацьких організацій, інтелігенція та молодь. Батурин вшановували у віршах, у прозі, у піснях... У гетьманському будинку презентували виставу «Трагедія загибелі Батурина очима сучасних художників». А на завершення заходів, присвячених трагічній річниці, співробітники заповідника випустили в небо 40 білих голубів — як символ вічної пам’яті наших сучасників про цю трагедію.