Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Хто представить партію Майдану?» Спроба відповіді

Нотатки з осередку зародження «нової політичної сили»
24 квітня, 12:13
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

П’ять місяців тому, 21 листопада 2013 року, з’явився Євромайдан... Чи міг хтось із тих «ідеалістів», які вийшли висловити своє обурення призупиненням євроінтеграційного руху України, тоді передбачити, що Україна в результаті втратить Крим, принаймні на декілька найближчих років? Янукович втече, а Тимошенко вийде, «закриє» всі свої справи і знову кандидуватиме в президенти? А Україна постане перед загрозою повномасштабного військового вторгнення Росії? Очевидно, що ні.

Але чи потрібен був Євромайдан? Люди, які були там, впевнено кажуть: «Так». Але так само впевнено говорять: багато чого хотілося б зробити по-іншому. Наприклад, хоча б не посадити в крісло саме такий набір політиків! Для цього варто було б потурбуватися від самого початку протесту про свого політичного виразника...

Тоді, коли, здавалось, Євромайдан переміг і в парламенті ділили владу, «День» звернувся до «євромайданівців» із запитанням: «Хто представить партію Майдану?»

Претендентів було багато. Але у всіх є слабкі місця. Тому до них немає довіри. Політичне представництво Майдану повинно бути інакшим. В чому має бути ця «інакшість»?

Нещодавно ми в «Дні» отримали запрошення взяти участь у мозковому штурмі зі створення нової політичної сили (!)

ЧОМУ МИ ЗВЕРНУЛИ НА НИХ УВАГУ?

Люди, які підписалися під запрошенням, добре знайомі читачам «Дня» — автори, експерти, учасники круглих столів. Після Майдану частина з них об’єдналася в ініціативу «Реанімаційний пакет реформ» і вже досягла конкретних зрушень: розроблені антикорупційні закони, а окремі вже й проголосовані (Закон №2207 про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» — щодо підсилення прозорості закупівель підприємств), ухвалені закони «Про відновлення довіри до судової системи України» (№4378-1) та «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» (№1076). А за плечима таких людей, як Ганна Гопко — роки успішної антитютюнової кампанії, як Олександр Солонтай — тисячі молодіжних ініціатив, як Олег Мацех — сотні надсучасних громадських акцій для Львова, і далі за списком... 

ЩО Ж БУЛО ВВЕЧЕРІ 16 КВІТНЯ?

Відбувся мозковий штурм із створення нової політичної сили. В залі було близько двох сотень людей. Хоча ініціатори кажуть: розраховували, що буде менше сотні. Як на перше зібрання, а радше робочу зустріч у широкому форматі, в залі було багато VIP-«засланців». Зокрема ідентифікувати чітко вдалося помічника кандидата в президенти від Партії регіонів Михайла Добкіна, який скрупульозно з другого ряду від сцени протоколював усе, що відбувалось, і навіть фотографував тих, хто виступав. Без попередження (як стверджують в оргкомітеті) на зустріч з’явилася із виступом кандидат у президенти Ольга Богомолець. Приходив «потусуватися» Мустафа Найєм. Виступив бютівець Андрій Шевченко...

Автори ідеї проведення мозкового штурму щодо створення нової політичної сили — члени п’яти політичних середовищ: «Сила людей», Громадський сектор Євромайдану, ініціатива «Воля», політичні команди Лесі Оробець та народного депутата Юрія Дерев’янко. Обговорили, як відповідальним людям створити справді громадянську політичну силу; за якими правилами така сила повинна діяти; як побудувати організацію прозоро та «з низу до верху»; як бути фінансово незалежними від олігархів; як забезпечити можливість людям впливати на рішення.

Після майже п’ятигодинної дискусії вирішили створити три робочі групи, які працюють у соціальній мережі «Фейсбук». Перша — з питань ідеології, напрацювання програмних засад та механізмів, відповідальний модератор — Сергій Таран (ініціатива «Воля»). Друга — щодо структури, правил, статуту та положень нашої політичної організації, відповідальні модератори — юристи Дмитро Гузій (Євромайдан SOS) та Олексій Гончарук («Сила людей»). Третя — з планування діяльності та заходів, відповідальні модератори — Ольга Галабала (Громадський сектор Євромайдану), Світлана Заліщук (рух «Чесно») та Олександр Солонтай («Сила людей»).

Ми почули, що, по-перше: присутні в залі люди розуміють потребу змінити політичну систему й публічно підтверджують готовність об’єднуватися заради цього; по-друге: до осені в Україні повинна з’явиться політична партія, побудована з низу до верху, з прозорим фінансуванням (звітуватимуть за кожну гривню, не братимуть грошей в олігархів), відкритим списком і без популізму; по-третє: нова політична сила повинна почати зміни з столиці — виграти вибори до київської міської ради. «Свого» кандидата в президенти на ці вибори немає. Велись перемовини про об’єднання з командою Ольги Богомолець, але вирішили «заморозити» питання до завершення президентських виборів...

Захід був трохи сумбурний, але достатньо показовий, для перших вражень...

«+»

•  Перший — ЛЮДИ! Реноме Ганни Гопко, Олега Мацеха, Ольги Галабали, Світлани Машаровської, Олександра Солонтая — непоганий «стартовий капітал» для нової політичної сили.

А ще я направду була здивована, коли почула, які команди об’єдналися довкола ідеї нової політичної сили. Наприклад, «Сила людей» та ініціатива «Воля» з’явилися минулого року майже синхронно, і декларували практично ідентичні підходи до розбудови нової політичної сили. Пригадую, я особисто на публічних зустрічах запитувала: «Чому ви не разом? Ви ж маєте вагомий успішний досвід спільної громадської діяльності, чому в політику йдете порізно? Де Демократичний альянс?». Відповіді чіткої не було. Та, як на мене, молодим заважали старі вади, зокрема нездорова амбіційність. Схоже, Майдан і «післямайдання» відкоригували «самооцінку».

•  Другий — МОМЕНТ! Ініціатива відповідає потребам часу. Електоральне поле сьогодні як ніколи благодатне для появи нової політичної сили.

І хочеться вірити, що українці вже після другого Майдану таки починають розуміти потребу сформувати і підтримати СВОЮ партію.

Доки в парламенті сидітимуть не партії, а «закриті акціонерні товариства» олігархічних кланів, доти не буде в нас країни такої, якою ми хочемо її бачити, і будемо ми, як говорить головний редактор «Дня» Лариса Івшина, «колотитися від Майдану до Майдану»... А згодом світ, втомившись від нашої «фантастичності», дивитиметься на нас уже не з захопленням, а як на божевільну націю, не здатну до державотворення, і, зрештою, махне рукою на спроби «когось» прихистити нас «безталанних» під своїм імперським дахом.

•  Третій — РОЗУМІННЯ! Люди не лише відчувають, а й усвідомлюють, ЩО потрібно міняти, і що на розкачування немає часу. Діагноз має бути точним, рецепт оптимальним, лікування безальтернативним. Тільки от із визначенням «лікарів» та оперативністю у нової політичної сили є проблеми... І от власне з цього починаються «мінуси».

«—»

•  Перший — ПРІОРИТЕТИ Й АВТОРИТЕТИ! Надто зосереджені на Київських виборах та на «собі»!

Країна переживає надзвичайно гострі події, які вимагають надшвидкої й надточної реакції. Тієї, на яку не здатна вже закостеніла кланово-олігархічна влада. І на яку, треба визнати, не здатна молодь без досвіду.

Тому було б добре, якби люди, які створюють нову політичну силу, започаткували ще одну «звичку» здорової країни: тяглість політичної традиції — продемонструвати суспільству хибність, нав’язаної технологами, думки, що в нас немає лідерів, державних діячів, професіоналів. Адже був «задушений сепаратизм у Криму на початку 1990-х». Ким? Був задекларований курс на НАТО. Ким? Чия заслуга, що Україна стала членом Ради Європи? У суспільстві цього ніби не помітили. А вороги оцінили: і виштовхнули цих людей з орбіти політичного життя, аби не заважали робити з країною те, що робилось усі ці два десятиліття.

Практично всі потрібні для симбіозу «молодості та досвіду» люди засвітились у сьогоднішній складний для країни час із правильними ідеями, порадами і рекомендаціями. Їх помітили в ЄС, НАТО і навіть у Москві... І практично ніяк не відреагували (що теж викликає питання) в офіційному Києві...

Окреме питання — ефективні мери. В країні є люди. Хто їх бачить?

Але мені здалося, що озвучена на мозковому штурмі в цьому ключі пропозиція народного депутата 2-го та 3-го скликань Олександра Єльяшкевича — негайно сформувати свій уряд професіоналів (те, що не зробила влада), залучити профі до вирішення гострих актуальних проблем і «бомбити» цими рішеннями від імені нової політичної сили публічний простір та владу — пройшла повз вуха... Після цього Леся Оробець та Єгор Соболєв почали вправлятися в «ідеях оборони України від війни»... а після них ще з десяток тих, хто «щось чув», «десь читав» — ділитись ідеями, як вести війну!

З таким підходом, друзі, ви нічим не відрізнятиметеся від сьогоднішньої «квотної» влади! Не знаєте чогось, не вмієте — потрудіться знайти профі, дайте їм об’єкт роботи, і самі вчіться біля них! Самодіяльність же в таких гострих ситуаціях буває не просто неефективною, а навіть шкідливою!

•  Другий — «СПАДОК» ГРОМАДСЬКОЇ РОБОТИ. Більшість з активу застрягли в штанцях «громадської організації»: звідси риторика така трохи «патерналістська»: давайте вимагати у політиків «того», «сього»... Не помітно (сподіваюся, поки що) розуміння, що ті, в кого вони збираються «вимагати», це їхні конкуренти, а декотрі навіть вороги! Це биті, зачерствілі хижаки, яким є що втрачати, вони будуть опиратися всьому, що претендуватиме на їхнє місце! Тому потрібна серйозна стратегія оборони: інформаційної, моральної й навіть фізичної! Є люди? Знання? Досвід?

•  Третій — НЕСИСТЕМНІСТЬ. Захід був, направду, «хаотичним» і слабоорганізованим... І нагадував радше колективний сеанс психологічної реабілітації: кожен мав доступ до мікрофона і мав змогу виговорити все, що на душі лежало. Але окрім головного болю від такої какофонії «ідей» та «емоцій» результату продуктивного особисто в мене — «нуль». Можливо, у такій організації був сенс, якщо була мета перезнайомитися, дати сигнали різним середовищам, прозондувати їх на «союзників». Люди обмінялись ідеями і телефонами... Але з чим пішли додому? З яким набором завдань? З орієнтиром на що? Коли, зрештою, з’їзд нової політичної сили, яку, за результатом мозкового штурму, вирішили створити? Що з київськими виборами: хто кандидуватиме від ініціативи на мера столиці, хто у списку кандидатів у депутати міської ради?

Чекаємо від «Сили людей», ініціативи «ВОЛЯ», активістів Громадського сектору Євромайдану подробиць!

Є інтерес! Є запит! І є шанс!

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати