Катастрофи уникнули... Уроки не вивчені

Як колись стратегічний пункт Іловайськ після оточення в ЗМІ став називатись не таким вже й стратегічним, так і Дебальцеве після наказу Президента про відвід військ, «втратило своє значення як залізничний пункт і вузлова станція». Офіційна причина відводу — обстріл бойовиками міста і неможливість приїзду до Дебальцевого місії ОБСЄ. Відвід військ розпочався о шостій ранку середи. Чергова драма, яка своєю очевидністю і очікуваністю ще більш деморалізує. Цього чекали, про це знали, але нас переконували, що цього все одно не станеться. Видно, що Дебальцеве захищалось, але командування нічого не зробило для того, щоб перетворити ту істинно стратегічну місцину на справжній «плацдарм» — слово, яким нас втішали, як альтернативу «котлу».

Президент підписав наказ про відступ в час, коли відбувалось позачергове засідання Ради безпеки ООН, на якому представник Росії Чуркін проговорився: «Українська армія бомбила Донецьк і ми (!!!) їх відкинули від цих міст». Путін в свою чергу не менш цинічно пояснив бої під Дебальцевим тим, що там українські війська потрапили в оточення ще до підписання Мінських угод. Не полишає відчуття того, що долю Дебальцевого було вирішено ще тоді. Тепер ми знову вимагаємо негайної реакції світу. Порошенко переконував, що більшість військових вже виведено з місця бойових дій і вилетів на фронт, щоб потиснути нашим героям руки.

Президент також докоряє панікерам, які підхопили дезінформацію про оточені блокпости і сотні смертей українських військових. «Вже можу повідомити, що сьогодні вранці Збройні сили України разом із Національною гвардією завершили операцію з планового та організованого виводу частини підрозділів з Дебальцевого. Сьогодні ми можемо сказати, що вже станом на зараз вийшло 80% частин. Ми чекаємо ще дві колони. Вийшли бійці 128-ї бригади, частини підрозділів 30-ї бригади, решта 25-го та 40-го батальйону, спецназ, Нацгвардія, міліція», — повідомив 18 лютого Петро Порошенко.

Нам вдалось зв’язатись з одним із військових, який тримає прямий зв’язок з солдатами на передовій. Він повідомляє, що слова Порошенка далекі від істини. «Це не відхід, а термінова евакуація. Втрати по 128-й бригаді неймовірні». Семен Семенченко на сторінці Facebook написав про розбиту українську колону і додав: «Все це потім вимагатиме ретельного розслідування. Наразі важливо витягнути пацанів». Тут можна згадати Іловайськ. Чи хтось реально поніс відповідальність за ту трагедію та низку інших, які стали системними?

Міністр оборони України генерал-полковник Степан Полторак зустрівся з рідними військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади та закликав ставитися з розумінням до подій, що відбуваються. «Закликаємо не піддаватися на провокації іноземних ЗМІ та не нагнітати панічних настроїв у суспільстві», — сказав Полторак.

Верхівка країни справедливо боїться паніки в той час, як сама вже давно втратила вагу власних слів. Так, наприклад, вже з грудня Петро Порошенко кілька разів обіцяє ввести воєнний стан в Україні «в разі загострення ситуації». Це небезпечна гра словами. Спочатку нам пропонували термін АТО в той час, як в Україні вже повною мірою палала війна. Коли слово «війна» поширилось суспільством, нас почали лякати «повномасштабним вторгненням», яке фактично й відбулось. Паралельно з цим нам розповідали про мирні домовленості та цинічне порушення їх злими бойовиками. Порошенко нарік себе Президентом миру. Миру, якого давно не існує. Бізнесмен Порошенко, можливо, ще вчиться бути керманичем країни, але невдалий час він обрав для цього. Занадто велика ціна навчання. З цією наукою він має поспішити, щоб не довелось українським військовим  виловлювати ворога під Харковом.

«Щодо виводу наших військ були певні суперечки в Генштабі, — коментує «Дню» Мирослав Гай, волонтер, колишній військовий Нацгвардії. — Вихід із Дебальцевого відбувся запізно, тому що були порушені комунікації і зв’язки між підрозділами. Тим не менш, відбувся організований відхід наших військових з позицій довкола Дебальцевого. Зокрема з Ольховатки, з Нікішиного, з Чорнухіна. Хлопці вийшли з технікою та боєкомплектами. Є втрати — і загиблі, і поранені. Але переважна більшість військових вийшла. Я безпосередньо контактував із 128-ю бригадою, вони вийшли майже всі. Є загиблі, але хлопці вивели з собою техніку і боєкомплекти. Організованими групами, всю ніч, різними шляхами відходили з оточення. Те, що не змогли забрати з собою, то знищили та підірвали, щоб не дісталось ворогу. Наразі Дебальцеве дійсно не являє собою вузлову станцію. Все було знищено. Багато вузлів вже неможливо буде нормально поновити. Важливо те, що бої за Дебальцеве не дали хлопцям, які знаходились у глибині території, потрапити в оточення. «Котла» не відбулося. І я скажу чому. У військових залишалось пальне і боєкомплекти. Саме тому вони вийшли з технікою. Через деякий час всього цього вже могло й не бути. Ми вийшли з найменшими втратами».

Наразі ми бачимо закономірність — мирні угоди з чортом кожного разу закінчуються нашими поразками і втратами. Так сталось і цього разу. Співпадіння? Системність поєднання блефу і реалій, помилок і не зроблених з них висновків натякає на наближення ще більшої катастрофи, яку не минути.