Коалiцiя «хитається»

Надзвичайно небезпечні тенденції в українській політиці проступили на цьому парламентському тижні. Не хотілось би зайве драматизувати, але все виглядає так, що  «хтось», хто добре вчить українську історію, посиленими темпами наближає нас до не найкращого періоду — «чорних рад»...

Перша — розкол в «Блоку Петра Порошенка». 15 депутатів, серед яких — Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Віктор Чумак, Ольга Богомолець — звинуватили своїх колег по фракції, в тому числі Ігоря Кононенка, Сергія Березенка, а також главу Уряду в корупції. Учора вони вже навіть встигли створити «антикорупційну платформу».

«Колеги» на дії своїх товаришів по фракції відреагували... спокійно (!)...»Організація фракції потребує кращої роботи, — коментує «Дню» заступник голови фракції «БПП» Анатолій МАТВІЄНКО, — Вважаю, необхідно зібратися радою фракції, поговорити про новацію в її організації, потім зібрати групи, а далі — загальні збори. В організації фракції, як і кожного окремого депутата, є певні проблеми. Звичайно, є тиск з усіх боків різних груп інтересів, але наше завдання — відокремити бізнес від влади». Останнє завдання, за словами Матвієнка, фракції «на превеликий жаль, це не дуже добре вдається».

І друга подія — заява представників «Народного фронту» про масовану атаку на прем’єра, президента та їх команди. «Прикро, що в цій атаці беруть участь  депутати від коаліції, — заявив голова фракції Максим Бурбак, — Дуже легко критикувати діючий уряд, який був обраний фракціями коаліції. Звертаюся до депутатів від коаліції: можна говорити все про реформи, але коли коаліція підтримує лише 30% законопроектів уряду — то це вже не позиція коаліції».

У кулуарах таку «активність» депутатів пов’язують з двома речима  — візитом віце-президента США Джо Байдена і переформатуванням уряду.

«Головне, щоб Байден приїхавши в Україну, не просто потис руку державним керівникам, а жорстко поставив питання щодо відсутності змін у країні, — розповідає «Дню» один з депутатів коаліції, — Питань дійсно багато: де робота НАБУ, як працює уряд, ГПУ? Не виконуються обіцянки, раніше дані американським чиновникам з боку української влади. Нормальні люди на роботу у парламенті не впливають, бо тут досі вирішуються бізнес-інтереси. Уряд демонструє неефективність, а система управління державою пробуксовує. Зараз у владі свої питання вирішують різні бізнес-групи...».

«Всі зараз готуються до переформатування коаліції, — заявив наш співрозмовник «Дня». З його слів у «БПП» багато хто незадоволений ситуацією, тому вже готуються нові політичні проекти на випадок кризи уряду і оголошення позачергових парламентських виборів. «Спочатку ми думали, що ці проекти, щоб заспокоїти ситуацію в суспільстві, але у «БПП» починається справжня боротьба..., — ділиться джерело. —Американці ж не хочуть позачергових виборів, їм важливо зберегти ситуацією спокійною».

«Очевидно, приїзд Джо Байдена впливає на внутрішні процеси в Україні, — коментує «Дню» народний депутат від «НФ» Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, — Окрім візиту керівників США, які підтримують Україну і без яких нам було б надзвичайно важко у війні з Росією, у процесах в Раді є й вплив РФ. Очевидно, що Америка зацікавлена у тому, щоб Україна продовжувала реформи та існувала політична стабільність. Росія ж зацікавлена у політичній дестабілізації — виходячи з цього, ми бачимо, хто і як діє зараз у парламенті. Росіяни зараз намагаються діяти як американці — підтримують «незалежні медіа», «боротьбу з корупцією». Тож ми бачимо скоріше цей вплив Росії, аніж якусь проамериканську позицію, для зміни уряду на той, який більше влаштовуватиме РФ. Звичайно, це не виправдовує нашу владу, оскільки ми бачимо мало реформ».

«Створення «антикорупційної групи» виглядає як створення майбутнього політичного проекту до можливих перевиборів парламенту. Люди, які мають медіа-імідж «чесних людей» намагаються поставити межу між собою та, наприклад Ігорем Кононенком. Зараз одна частина депутатів «БПП» перебуває під впливом Кононенка, інша — під Григоришиним і т.д., але у цій ситуації забувають про інтереси держави», — прокоментував ще один співрозмовник «Дня» із числа народних депутатів.

Тож, як бачимо, сьогодні депутати розділилися на тих, хто захищає прем’єра (дуже непроста робота), намагаючись залишити статус-кво у владній розстановці сил,і тих, хто відчувши неладне вирішив відскочити від ядра влади.

Майдан 2013—2014 рр. та українське суспільство поставило для політиків високу планку. Осилити її верхівка не може і не хоче. Їй значно вигідніше продовжувати традицію створення нових політичних проектів, фактично зберігаючи систему владних взаємовідносин. Звідси — «договорняки», квотний принцип розподілу посад, переважне лобіювання бізнес-інтересів... Але якщо тактично такий стан речей є виграшним для пари десятків людей у владних кабінетах, то стратегічно — це тупикова стратегія для держави, яка от-от ризикує обернутися для нас черговим витком глибокої політичної і економічної кризи... 

Залатати дірки «фокусами» з реформаторами-гостарбайтерами вже не вдасться. Альтернативою даній ситуації міг би стати технічний уряд, за який би взяла відповідальність вся Верховна Рада. І в Україні є необхідні кадри для заповнення даних позицій. Вони сидять на лаві запасних, бо не пройшли систему негативної «селекції», авторство якої належить другому Президенту Україні — Леоніду Кучмі.

До речі, сам екс-президент сьогодні почуває себе непогано — представляє Україну в мінському процесі, є членом конституційній комісії.. А вчора Леонід Кучма поїхав до Єкатеринбургу — для участі у церемонії відкриття «Єльцин-центру». В якості кого там буде другий Президент України? тим більше, що відомо, що на цю подію планує прибути діючий президент РФ Володимир Путін. Що це — як не виклик суспільству?