Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«У нас кожен президент пропонував свій план...»

Леонід Кравчук — про волевиявлення народу в 1991-му. І чому необхідний референдум щодо вступу в НАТО
30 листопада, 19:19
ФОТО УНІАН

1 грудня виповниться 24 роки від проведення референдуму з незалежності України в 1991 році. Тоді 90% із 32 млн громадян України, які взяли участь у волевиявленні, висловилися за незалежність країни. Того ж дня першим президентом України було обрано Леоніда Кравчука, за якого проголосувало понад 61% виборців.

Так вийшло, що через 23 роки після референдуму Росія незаконно анексувала Крим, а на  меншій частині Донбасу до влади прийшли сили, які поставили під сумнів результати референдуму. Чому так трапилось? З таким запитанням «День» звернувся до першого президента України Леоніда Кравчука, який ініціював референдум щодо незалежності України 24 роки тому і який зараз активно виступає за проведення референдуму щодо вступу України в НАТО, щоб гарантувати незалежність нашої держави.

— Природно, що на цьому референдумі виграв український народ, який заявив про  те, що сам хоче визначити рівень незалежності, яка здобута не Верховною Радою, а затверджена і проголосована народом. І народ це сказав дуже вагомо.  За незалежність проголосувало 90% виборців. Це було дуже переконливо.

ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА

І після цього комуністи і декілька інших лівих партій багато разів ставили під сумнів Біловезькі угоди і навіть питання про денонсацію цих рішень, бо мовляв, вони не відповідають інтересам українського народу. Я тоді виступав і спокійно говорив: ви можете приймати будь-яке рішення Верховною Радою, це ваше право, але треба волю народу можна скасувати лише референдумом, якщо готові це зробити, то зверніться до українського народу. І тоді питання одразу знімалось з порядку денного, тому що всі знали: заслон, поставлений народом усіляким ворогам українського народу, не може бути знятий без його волі.

І зараз я постійно говорю: нам, не чекаючи далеких часів, потрібно провести референдум про вступ України в НАТО. Не тому, що сьогодні проголосують і завтра Україна буде в Альянсі. Референдум, це завжди пряма воля народу і якщо він сказав своє слово, то воно є обов’язковим для всіх, для будь-якої влади. Це загальноукраїнський закон для всіх. Ми розуміємо, що потрібно пройти велику дорогу політичних і економічних реформ, побороти корупцію, без чого не можна йти не тільки в НАТО, але в ЄС.

Воля народу потрібна для того, щоб сказати українській владі, що в неї не має вибору і не треба хитатись: то вона за НАТО, то проти, то мовчить. Влада грається чи то з НАТО, чи то з європейськими цінностями і тому треба, щоб народ сказав своє слова. Якщо народ проголосує за вступ до НАТО, то це буде означати для української влади, що вже дрімати не можна.

Чому зараз через 24 років після цього референдуму, після анексії Криму і російської агресії, ставиться під сумнів незалежність нашої держави?

— Я не думаю, що можна ставити під сумнів незалежність, а якраз роботу, яку здійснює українська влада по зміцненню незалежності. Можна ставити під сумнів роботу, яка ведеться на зовнішньому фронті. Думаю, що помилкою нашої політичної влади була дуже швидка згода перейти з «женевського формату» на «мінський». Цю помилку треба визнати. А далі пішли помилки за помилками. То ми приймаємо якесь рішення про проведення виборів на Донбасі, коли там немає нашої влади.

Ясна справа, нашою слабкістю можуть скористатися будь-які сепаратистські налаштовані сили, якщо в документі немає точності і ясності, а також сили волі, політичного рішення.

Я бачу, що найближчим часом Європа не буде дуже щільно  займатись українськими питаннями, а створення загальноєвропейської коаліції боротьби з тероризмом. Ми сподіваємось на підтримку Сполучених Штатів, побачимо з чим приїде в Київ наступного тижня віце-президент Джозеф Байден.

Ми маємо ініціювати свої пропозиції, виконувати підписані документи, продовжувати агітувати народ звертатися до влади з ініціативою проведення  референдуму про вступ України в НАТО. Тільки таким способом ми може зберегти і захистити Україну, бо над нами висить чорний ворон у вигляді Росії, який хоче знищити Україну. І Путін починає це робити, то що ми будемо чекати, поки що це звершиться?

«ЛЮДЯМ НЕ ДАЛИ ПРАВА КОНТРОЛЮВАТИ ВЛАДУ»

Зараз Україну часто називають неефективною державою. Чому, на вашу думку, так сталося? Здавалось, 24 років досить, щоб збудувати міцний фундамент держави?

— У нас не було єдиного стратегічного плану. Був план Кравчука — будувати державу і я діяв відповідно до цього плану. Прийшов Кучма і сказав, що план Кравчука не годиться, і почав впроваджувати свій план. Прийшов Ющенко — сказав, що план Кучми не годиться, і почав свій будувати. А прийшов Янукович, той сказав, що тепер буде якийсь особливий план. Тепер при владі Порошенко — знову інший план. Тобто у нас кожний президент пропонував свій план. І не було єдиної прийнятої стратегії на 24 роки, не  було прийнятої Конституції, яка б виконувалась усіма політичними силами.

Чому ми зараз воюємо між собою: демократи з демократами. Демократичні сили в блоці Петра Порошенка створюють платформу боротьби з корупцією. Виходить, що вони в самій фракції борються з корупцією. Тобто у нас часто можна побачити, що ми робимо речі, які не об’єднують, а роз’єднують Україну.  І так було весь час. Ми не можемо домовитись, не можемо помиритись. Захід воює проти сходу, опозиція воює проти владної партії.  Як можна будувати Україну, коли кожен рік від виборів до виборів, від партії до партії, від президента до президента інша стратегія, інша політична лінія, інші економічні підходи. А в цей час розкриті щілини, і в них лізуть корупціонери і грабують державу. Захід усе це бачить і не може змиритись. І тому через 24 років ми говоримо про корупцію, про можливу загрозу незалежності.

Нам треба будувати сильну безпеку, сильне військо, сильний захист, сильне громадянське суспільство, сильні ЗМІ. 

Людям не дали права контролювати владу. Адже прийняли таку Конституцію, яка не дозволяла реалізувати імпічмент президенту, яка не може відкликати депутата Верховної Ради. Якщо він сів у крісло, то забув, хто його туди посадив. Уже народ для нього не важливий.

Народ і зараз бачить, яка погана ситуація, кричить звідусіль, що важко жити, і не зрозуміло, чи ведеться боротьба з корупцією. А хіба він має якийсь вплив на владу? Лунають заклики: давай третій Майдан, дострокові вибори. Якщо це станеться, то я побоююсь, що ми Україну не утримаємо.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати