Вибори в Чернігові: втрачені ілюзії

Останній місяць вся країна спостерігала за тим, що відбувається в Чернігові. На проміжних виборах народного депутата в одномандатному виборчому окрузі №205 схлеснулися два основних кандидата — представник «Блоку Петра Порошенка» Сергій Березенко та представник партії «УКРОП» Геннадій Корбан. І от минулої неділі в цьому протистояння була поставлена крапка. Принаймні на даному етапі. За результатами оброблених бюлетенів, лідером перегонів став Сергій Березенко — 35,75%, на другому місці Геннадій Корбан — із 14,84%, третє місце у представника «Самопомочі» Володимира Зуба — 8,22%, далі Ігор Андрійченко із «Демальянсу» — 7,93%. Загалом участь у виборах брав 91 кандидат.

50 ВІДТІНКІВ «ЧОРНОГО»

Сухим цифрам соціології передувало гаряче протистояння двох основних кандидатів. Саме між Березенком (колишній член київського «Блоку Леоніда Черновецького», голова Державного управління справами, якого в разі перемоги експерти пророкують на місце заступника або на голову фракції «БПП») та Корбаном (представник «дніпропетровської команди» Ігоря Коломойського) протягом декількох тижнів відбувалась передвиборча боротьба, яка перетворила спокійний Чернігів на передвиборчий полігон (детальніше — у репортажі «Дня» «Змагання «чарівників»» — №123 від 15.07). Безпрецедентно велика кількість політичної реклами, гучні масові заходи — концерти, фестивалі, змагання, незліченні скандали із використанням адмінресурсу, брудних технологій та прямих порушень виборчого законодавства — все це переживали чернігівці під час передвиборчих баталій.

НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ РЕКЛАМИ ТА АЖІОТАЖУ НАВКОЛО ВИБОРІВ, ЧЕРНІГІВЦІ ВІДРЕАГУВАЛИ НА НИХ НИЗЬКОЮ ЯВКОЮ. ЗА ДАНИМИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОВК, ВОНА СКЛАЛА НЕ БІЛЬШ НІЖ 40%

Гра «не по правилах» почалась ще задовго до початку перегонів, коли Березенка було призначено головою Ради регіонального розвитку на Чернігівщині, що стало центральним компонентом використання адмінресурсу перед виборами. Окрім цього, пропрезидентський кандидат використовував потужні фінансові ресурси, інструмент непрямих підкупів виборців за допомогою «соціальних контрактів», а також організацію масових заходів.

Команда Ігоря Коломойського після свого успішного керування Дніпропетровською областю, яке врятувало регіон від сепаратизму, отримала позитивний імідж в державі. Але замість того, щоб утвердити цей імідж, продемонструвавши нову якість у політиці та справжню альтернативу старим методам політичної боротьби, які використовувала президентська команда, «УКРОП» Корбана включився у брудне протистояння. Небачені у Чернігові концерти, неприховане «гречкосійство» та зайва скандальність негативно вдарили по іміджу «дніпропетровських» і рейтингу їхнього кандидата.

В ДЕНЬ ВИБОРІВ УВЕСЬ ЧЕРНІГІВ ВСЕ ОДНО БУВ ЗАПОВНЕНИЙ ПРИХОВАНОЮ РЕКЛАМОЮ КАНДИДАТІВ

В результаті все, що продемонстрували дані передвиборчі перегони — найгірші традиції українських виборів «Місто у нас тихе, ми не звикли до такого, — розповідає жителька Чернігова пані Інна. — Свою рекламу депутати розвішували повсюди. Куди очі не відведи, кругом бігборди, плакати, сітілайти, наклейки. Я корінна жителька Чернігова, але такої передвиборчої гонки не пам’ятаю. Ніколи не було у нашому місті стільки ажіотажу з приводу виборів. Роздавання продуктових наборів, про які масово розповідали українські ЗМІ, на мою думку, нічого, окрім як приниження людської гідності, не означало. Мабуть, кандидати хотіли показати, скільки усього вони можуть зробити при бажанні. Але нічого, окрім напруження загальної ситуації у місті, з цього не вийшло».

НЕОЧІКУВАНИЙ СПОКІЙ

Та як же пройшли самі вибори? Після такої надактивної передвиборчої кампанії всі очікували, що сам виборчий процес теж буде неспокійним. Ще в суботу в Чернігові ловили автомобілі із дублікатами печаток ОВК, громадські організації попереджали про велику кількість озброєних «тітушок» та провокації, але народне волевиявлення пройшло спокійно. «Голосування відбувалося спокійно, явка невелика, активність виборців набагато менша, особливо якщо порівнювати з осінніми парламентськими виборами, — зазначає голова 90-ї ДВК Світлана Василівна. — Найактивніші виборці — люди за 60, молоді дуже мало». За її словами, «91 кандидат у депутати — це дуже багато, але, мабуть, люди були добре проінформовані і йшли голосувати цілеспрямовано». «На мою думку, низька явка людей пов’язана з тим, що багато людей через спеку — на пляжах, — коментує голова 31-ї ДВК Павло. — По-друге, це літній сезон, а тому багато людей у відпустках, на дачах і т.п. Я вважаю, є й такі, які не вважають за необхідне приходити голосувати, бо люди втомилися від важкого життя та не вірять у можливість змін». Менш помітним лишився ще один фактор низької активності громадян — вранці людей організовано та масово вивозили з Чернігова на великих автобусах на «Блакитні озера», які розташовані в 70 км від міста, де проходив концерт, учасниками якого були зірки Дзідзьо та Іван Дорн. (За інформацією місцевих активістів, концерт організовано саме з метою зменшення явки серед виборців.) Так чи інакше, але, за інформацією Чернігівської ОВК, явка виборців на 205-у окрузі склала всього лише 40%.

Було й багато інших моментів, які привертали увагу. Так, біля більшості ДВК «чергували» по 2-3 молодих хлопці спортивної зовнішності із характерними жовтими браслетами. За повідомленнями членів ДВК, деякі з них заходили разом з виборцями до виборчих кабінок, що є порушенням виборчого законодавства.

«На жаль, була велика кількість присутності т.з. ЗМІ з підробленими посвідченнями, щодо яких робились заяви окремими неурядовими організаціями, — коментує «Дню» координатор громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. — Використовувались навіть посвідчення ЗМІ, не зареєстрованих Мін’юстом. Ці особи мали специфічну спортивну зовнішність. Наші представники намагалися з ними спілкуватися, але ті мали дуже невисоку інтелектуальну спроможність і явно не готували кореспондентські сюжети або новини. Це все відбувалося на тлі заяв представників МВС щодо осіб, які заїхали в Чернігів з недоброчинною метою». «На виборах була присутня масова прихована агітація, — продовжує Айвазовська. — Не була знята агітація з попереднього виборчого періоду — це мало вплив на волевиявлення виборців протягом дня. Окрім того, масові заходи на вечір, щодо яких розповсюджувались квитки, також можна розцінювати або як приховану агітацію, або навіть як підкуп виборців, тому що зірки української естради, які виступають в Чернігові, можуть сприйматись як підкуп. Наші представники, які працюють на 82 з 83 ДВК фіксували факти спроб виносу виборчих бюлетенів, підвозу виборців, які не були масовими, але також є спробами підкупу виборців».

ДУМКИ ЧЕРНІГІВЧАН

Як же реагують самі жителі Чернігова? «Нам довелося обирати з двох зол, — ділиться враженнями із «Днем» чернігівчанка пані Ірина. — Всі ті масштабні роздавання кандидатами продуктових наборів — це приниження Чернігова. Більше того, люди лаялися та билися за них». На її думку, після виборів всі ці кандидати, кількість яких на день виборів склала 91 особу, забудуть про Чернігів. «Це неприйнятно для сучасної демократичної країни, — каже пані Ірина. — Проте я прийшла на вибори, бо вважаю процес голосування безпосереднім обов’язком кожного українця».

«Роздавання грошей, їжі — це не ознаки демократичного суспільства, — ділиться враженнями з «Днем» пан Ігор, який не так давно переїхав до Чернігова із Маріуполя. — Голосувати потрібно не шлунком чи гаманцем, а розумом. Коли минулого року обирали нову владу, хотілося бачити чесні, прозорі, демократичні вибори. А якщо вже кандидати хочуть бути меценатами, то нехай би всі об’єднались і створили один спільний фонд допомоги містянам. І гроші, які витратили на свої передвиборчі агітації, краще б віддали на лікування хлопцям із зони АТО».

«Ми звикли до існування в певних законодавчих, і ментальних рамках — це те, що не описується ніякими законами, — коментує «Дню» чернігівський історик, автор «Дня» Володимир Бойко. — І чомусь у нас ніяк не виходить вирватися за ці межі. Мабуть, ми не надто цього прагнемо. Що краще — отримати якісь особисті преференції чи поступати більш принципово? Людська природа є однаковою — у Німеччині, Польщі, Великобританії та Італії. Питання в тому, що ця природа перебуває в цих певних рамках, в умовах. Але виходить, що у нас можливо те, що насправді мало б викликати обурення. І це прикро. Адже ті речі, які відбувались на виборах в Чернігові, мали б поставити крапку з самого початку. Зрештою, Чернігів зробив свій вибір на користь одного з кандидатів. Ненормально те, що певний політик для здобуття популярності, голосів, починає використовувати речі на рівні тваринного сприйняття. Він фактично цим продукує ганебні моменти, яких не має бути. Мультиплікація подібних речей — це його відповідальність. Нажаль, ми не маємо критичної маси бажання в суспільстві і політикумі цього не робити, бо їм так зручніше. Психологічно народ не переламався. Зрештою, ми йдемо за цими негативними речами, незважаючи на те, що відбулося за останні роки. Величезна турбулентність, яку ми переживали і переживаємо, так і не вплинула на нашу сутність. Матеріальний інтерес ще бере верх, а політики тим користуються в дуже брутальний спосіб. Пенсіонери ледь не дралися за продуктові пакети, хтось радів дитячим майданчикам, комусь було все байдуже, але ж не було відчуття того, що зараз має бути зроблений справді свідомий вибір. Багатьом ця історія з перегонами просто набридла, і в цьому було мало приємного».

ДУМКА ЕКСПЕРТА

«Кажуть, що вибори — це свято демократії, — коментує «Дню» політолог Михайло Басараб». — На жаль, вибори в Чернігові продемонстрували зворотне. Це трагедія для демократії і загалом Української держави. Ситуацію в Чернігові, звісно, не варто драматизувати, але й нехтувати не можна, оскільки бачимо надзвичайно зухвалу поведінку кандидатів, які настільки увійшли в раж, що не помічали навколо себе ні виборців, ні ЗМІ, ні компетентних органів, і фактично перетворили виборчу кампанію на суцільне застосування адміністративного ресурсу, сили і відвертих зловживань. Це все характеризує не Корбана чи Березенка, щодо яких ні у кого не було ілюзій, — це свідчить про нинішній стан держави. Те, наскільки вони дали волю своїм емоціями і можливостям, продемонструвало умови, в яких ми перебуваємо.

На жаль те, що відбулося в Чернігові, буде мати наслідки і в оцінках України за кордоном. Все це демонструє, що ситуація у нас непевна, демократичні інститути ще не запрацювали, і, головне, це те, що після Революції Гідності не відбулося перезавантаження політичної системи. Вона залишилась такою ж, як і до драматичних подій взимку 2013—2014 рр. Тоді громадяни України продемонстрували: незважаючи на те, що, можливо, ми не дуже заможні, але у нас є гідність. Верхівці дуже вигідно говорити про те, що «корупцію можна перемогти лише знизу, не даючи хабарів». Це — лукавство. Зміни почнуться лише з відвертого і шляхетного бажання влади змінитись. Але держава не зробила серйозних кроків вперед і не продемонструвала тих змін, яких від неї чекали і українські громадяни, і наші західні партнери. Це вирок політичній системі, яка, на превеликий жаль, зуміла зберегтись в Україні.

Тепер можна робити висновки, що на майбутніх місцевих виборах будуть застосовані всі види зловживань, які ми спостерігали в дотеперішніх кампаніях. Все тому, що правлячий клас не продемонстрував свого прагнення, бажання і здатності «жити по-новому». Всі зловживання не матимуть відповідної реакції з боку правоохоронців, слідчих органів і судової системи.

Останні ілюзії зникли тоді, коли ми спостерігали за прийняттям нового виборчого закону. Його наші парламентарії покроїли і зшили у такий спосіб, щоб зберегти максимальний вплив партійної верхівки на перебіг виборчої кампанії, щоб лідери партій, місцеве керівництво партійних організацій мали якнайбільший вплив на те, хто потрапить до наступного скликання місцевих рад, хто буде потенційними міськими головами. Закон навмисне приймався таким чином, щоб зменшити вплив суспільства і можливість вибору для громадян. Оскільки правляча верхівка свідомо на це пішла, то у неї існує відповідна налаштованість застосовувати у ході виборчої кампанії усі відомі до сьогодні види зловживань і маніпуляцій».

* * *

Україна може виграти у Росії лише тоді, коли ми змінимо наші старі правила існування, коли почнемо робити якісно інше, ніж у попередні «негідницькі часи», які привели нашу державу до зубожіння та необороноздатності. Революція Гідності дала шанс змінити ці правила, децентралізувати владу, наблизити нас до європейських цінностей та стандартів. На війні з російським агресором ми кров’ю тисяч українців відстоювали наш цивілізаційний вибір. Але після «народного волевиявлення» на окрузі №205 в Чернігові ми зробили крок назад, і Україна стала ближчою до Росії.

Ці вибори стали результатом небаченого цинізму, який вводить всіх в ступор. Кандидати відверто й грубо порушували виборче законодавство, а влада в найгірших традиціях української політики їм у цьому потурала. Президент Порошенко дав цим виборам відбутись. В результаті переможцем став Сергій Березенко, який стане ще одним стовпом у вибудові монополії влади Президента. Геннадій Корбан, очевидно, далекий від ідеалів демократичних політиків, програв, так і не ставши парламентською частиною тієї сили, яка складає противагу президентській монополії. До речі, Корбан не визнав результатів виборів, проте зазначив, що не буде оскаржувати їх.

Запитання, яке слід поставити чинній владі, що перемогла на цих виборах: куди і як ми рухатимемось із цим багажем «електоральних здобутків»?