Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Як зламати «схему»

9 червня — парламентські слухання щодо незаконних забудов у Києві. Запрошені всі сторони. Діалогу бути?
20 травня, 18:46
ФОТО УНІАН

Увечері 19 травня між противниками забудови біля метро «Осокорки» та охоронцями об’єкту виникла серйозна сутичка. Протести проти цього будівництва тривають ще з червня минулого року, коли на майданчику біля метро — на зеленій зоні — з’явився будівельний паркан. Тут ТОВ «Скай-буд ЛТД» (Київ) запланувала звести розважально-торговельний центр Le Boulevard загальною площею 3,8 тисячі квадратних метрів. Місцеві мешканці та активісти неодноразово зносили паркан довкола будівельного майданчика, виступаючи проти будівництва, але вперше за весь час відбулося настільки жорстке протистояння. Постраждали десятки людей, зокрема журналісти і медики. Учасники акції протесту розповідають, що коли вони вирішили знести паркан, на них накинулися «тітушки» у масках та камуфляжі, які жорстоко били людей. Кількох киян забрала швидка. Весь цей час правоохоронці просто спостерігали за бійкою, не втручаючись навіть коли пролилась кров. А згодом почали затримувати... протестувальників. Тоді люди перекрили трасу і змусили міліцію відпустити людей.

Мер Києва Віталій Кличко зреагував оперативно, але...віртуально. Вже вночі він написав у соцмережах, що ухвалив рішення внести на наступну сесію Київради проект рішення про розторгнення договору оренди і скасування рішення Київради про відведення земельної ділянки на Осокорках.

Пікантності ситуації додавали два моменти.

Перший. Згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців на 19 листопада 2014, учасниками ТОВ «Скай-буд ЛТД» були Сергій Котвицький (34%), Євген Вілгін і Валерій Кравченко (по 33%). Сергій Котвицький — депутат Київради, «ударівець».

Другий момент — на це будівництво діє мораторій за особистим підписом мера Віталія Кличка.

«У цьому випадку мер мав діяти більш жорстко, мав приїхати особисто — тим паче, в даному випадку був порушений мораторій, тобто його ж власний депутат показав що плювати хотів на позицію мера Кличка, — коментує ситуацію політолог Тарас Березовець. — Навіть керівник департаменту дрібний туди не приїхав... Віталій Кличко мав особисто втрутитися в ситуацію, переконатися, що міліція звільнила киян, і дати наказ комунальним службам негайно демонтувати цей паркан. А його допис з обіцянками вже після обурення громадян у соцмережах — він вже не працює».

У той же час ТОВ «Скай-Буд» буде оскаржувати у суді розірвання договору оренди землі на Осокорках під будівництво ТЦ «Le Boulevard», а також готує «судові позови проти встановлених провокаторів про відшкодування матеріального збитку, а також позови про бездіяльність міліції щодо захисту законних прав інвестора», йдеться у вчорашній офіційній заяві компанії.

Втім, на проблему варто дивитися ширше, ніж просто на черговий конфлікт між місцевою громадою і забудовником.

ПОТРІБНІ РЕФОРМИ

«Глобально ця сутичка свідчить про те, що в Україні зараз немає влади. У сфері будівельно-архітектурного контролю зараз немає механізмів, якими можна було б взагалі подібні речі зупиняти. Архітектурно-будівельна інспекція зараз знищення як орган, який захищає права громадян, міліція робить вигляд, що її немає. Але до того, щоб міліція вчиняла якісь дії — треба дійти. Суди — ті ж самі, що і раніше. Київська міська влада є також сьогодні під контролем тих корупціонерів, котрі фактично є забудовниками станом на сьогодні. Тому така система і складається. Тобто, ні політичні механізми достатнім чином не працюють, ні юридичні, ні силові, які могли хоча б на побутовому рівні припиняти дії іншої сторони, — пояснює «Дню» Ігор Луценко, народний депутат України, член комітету з питань запобігання і протидії корупції.


КИЇВ. ОСОКОРКИ. ТРАВЕНЬ 2015 р. / ФОТО СЕРГІЯ НУЖНЕНКА / УНІАН

На його думку, вчорашня сутичка є наслідком провалених реформ, зокрема тих, що стосуються міліції, судів і прокуратури. Народний депутат пояснює: «Наприклад, зараз уряд вносить законопроект про поліцію, який начебто і новий, але насправді він старий. Бо міліція непідконтрольна місцевим громадам, жодного реального громадського контролю там немає... Зміни є, але вони лише на гірше. Навіть якби будівельно-архітектурна інспекція теоретично могла б мати якісь засоби регулювання. Але зараз є мораторій на перевірки будівництв, вони можливі лише за дозволом Кабміну. Грубо кажучи, лише за особистим погодженням Яценюка можна в Києві перевірити навіть якесь маленьке будівництво. Цього звісно ніхто не робить. Моя думка така, що правила гри тепер змінилися на користь забудовника. Немає тепер інспектора, немає повноважень, щоб захистити від протиправного будівництва людей. Що стало краще — фізичної загрози від міліції стало менше. Замовних справ проти активістів немає. Дійсно, в цій сфері стало краще. Але з іншого боку — міліція все ще спільно діє з тітушками. Більш м’яко, але все одно цей союз залишається».

Політолог Тарас Березовець бачить такий варіант виходу із ситуації: «Потрібен кількамісячний мораторій на всі будівництва, поки не будуть перевірені всі документи забудовників. Тобто, треба просто заборонити будівництво, там де будуть порушення, надсилати туди виконавчу службу, міліцію. Якщо в когось виявляться невідповідні документи — через Київраду скасовувати всі ці договори оренди».

А Ігор Луценко розповідає, що найпершим кроком мали б стати перевибори в Київраду. «Щоб там було більшість не Кличка, якого обсіли забудовники. Інший шлях — міняти законодавство, щоб звичайна людина фактично мала такі ж повноваження у суді, як і інспектор. Тобто, щоб людина мала право подати в суд, якщо десь в її місті є проблема містобудівного характеру, щоб вона мала право скаржитися. Тому що зараз, якщо я подам в суд на забудовника Осокорків, мені скажуть: а чим твої права порушено, ти живеш на іншому березі Дніпра, це тебе взагалі не стосується. Це такі швидкі кроки. А так, звісно, треба скасувати цей мораторій на перевірки, і розширити повноваження архітектурно-будівельної інспекції, віддати повноваження на місця. Тут мають працювати відповідальні люди, які контролюватимуть місто. Тут можна пропонувати безліч ідей, але головне, щоб у влади була політична воля на це».

Експерти наголошують, поки проблема не буде переведена у правове поле — сутички триватимуть. Кияни теж, як можна бачити, вже готові діяти більш рішуче і радикально, а отже їхній запал хтось цілком може використати у своїх інтересах.

КУДИ РУХАТИСЯ?

Зараз намітилась небезпечна тенденція, коли конфлікти між людьми забудовників і місцевими мешканцями та активістами загострюються. Ризик в тому, що, наприклад, часом дуже складно розібратися одразу — чи ця забудова законна, чи ні, і чи тебе і твою любов до Києва не використовує хтось у своїх цілях. У Генплані Києва закладено збільшення житлового фонду, при тому, що сам Київ має лишатися у своїх межах. Отже, нові будівництва у місті — неминучі. І тут головне — над чим має працювати і Київрада, і активісти, і місцеві громада — це «перекрити кисень» тим, хто ухвалює неправові рішення. І вчитися йти на діалог із законними забудовникам.

Координатор громадського руху «Ми європейці», громадський активіст Сергій Кошман написав у «Фейсбуку» свої враження від ситуації на Осокорках: «Скажу честно, у меня класс активистов выросших на вечной борьбе с застройщиками вызывает очень много вопросов. Особенно когда мало что понятно по сути. (...) Читая некоторых «активистов», складывается ощущение что они где-то застряли. Друзья, желательно усложняться как-то, профессиональнее работать с общественным мнением от лица понятных организаций, например. И меньше эмоций. У нас же не цель друг друга «замочить». А цель разобраться...»

До речі, як повідомив у соцмережах член громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України Максим Маньковський, парламентський комітет з питань протидії корупції вирішив провести 9 червня 2015 року слухання з приводу ситуації яка склалася в місті Києві з незаконними забудовами і знищенням зелених насаджень. «На цьому засіданні народні депутати дуже хочуть побачити і задати питання пану Кличку, а також керівникам міських силових відомств, а ще більше сподіваються отримати відповіді.

Також на ці слухання запрошуються представники всіх ініціативних груп, які зараз відстоюють свій життєвий простір. Пишіть, дзвоніть», — написав він.

Шанс для діалогу?

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати