Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Яким зараз повинен бути резерв Збройних сил?

Одним із перших своїх рішень новий український уряд вніс зміни до норм забезпечення військовослужбовців речовим майном
04 грудня, 17:54
ФОТО REUTERS

Зміни торкнулися Збройних сил України та інших військових формувань, куди увійшли Національна гвардія і добровольчі батальйони. Відтепер і вони будуть битися в утеплених черевиках з високими берцями і в термобілизні. Питання лише в тому, чому так пізно подумали про українського солдата і чи є взагалі це майно на складах і в матеріальному резерві збройних сил. Про ці та інші питання стану, перспектив та реформування Збройних сил і, зокрема, оборонних резервів України журналістам розповідали директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський і начальник штабу з військово-патріотичної роботи при Товаристві сприяння обороні України Олександр Лотош.

«Проблема оборонних ресурсів в самому широкому сенсі, включаючи і резерви армії, обговорювалася в Україні вже давно. Ще 2004 року, коли формувалася перша стратегічна концепція розвитку Збройних сил, ми замислилися, яким повинен бути вигляд українських Збройних сил і яке місце в цій системі будуть займати резерви», - згадує Сунгуровський. - Але в результаті тієї тенденції в оборонній політиці, яку реалізовував уряд Януковича, армія стала джерелом збагачення певних економічних груп. А з початку агресії питання резервів не просто загострилося, воно стало головним. Бо збройні сили, як вважає експерт, були на той час практично знищені. Звідси проблеми з оснащенням добровольчих батальйонів озброєнням, а зараз постало ще й питання із забезпеченням, зокрема зимовим одягом. Пов'язані з цим корупційні скандали в Міноборони закінчилися переважно призначенням «цапів  відбувайлів».

Яким зараз повинен бути резерв ЗСУ, щоб стримати не тільки нинішню агресію, а й бути готовим до інших подібних ситуацій. В Україні, з урахуванням досвіду і помилок інших країн, має бути створена власна модель сектора безпеки, а отже, і його людських і матеріальних резервів, вважає Сунгуровський. Він виступає проти того, щоб реформувати систему збройної організації країни зсередини, тобто силами самих військових. «Ще влітку з боку громадськості пролунала пропозиція створити при раді реформ Адміністрації Президента, очолюваній Дмитром Шимківим, - нагадує Сунгуровський, - комітет з реформування сектора безпеки, яким керували б провідні політичні діячі, наділені великими повноваженнями, аж до заслуховування керівництва силових структур, а також формування експертних груп по галузях збройних сил». Експерт упевнений, що в цьому випадку реформа ЗСУ отримала б підтримку суспільства. «Зараз же з коліс народжуються якісь концепції реформування, причому окремо по кожному з відомств. І їх спробують якимось чином поєднати», - констатує фахівець.

Відповідаючи на запитання «Дня», Сунгуровський підкреслив, що зусилля з реформування Збройних сил і їхніх резервів повинні бути комплексними і включати також і стабілізацію економіки, зокрема й на територіях, постраждалих від агресії. Водночас він підкреслює: «Якщо сьогодні в армії не буде гармат, то завтра масло нікому буде їсти. Якщо дати Путіну реалізувати всі його плани, які полягають у припиненні існування України як незалежної держави, то нам буде не до масла».

Порівнюючи, на прохання «Дня», людські й технічні ресурси і резерви України та Росії, експерт зазначає, що у Росії вони обмежені за принципом їхнього задіяння. «Україна - це далеко не єдине місце, - підкреслює він, - де ці сили і засоби можуть знадобитися Росії. Багато хто стверджує, що Путін почне наступати на Україну навесні майбутнього року. А я передбачаю, що наступ почнеться якраз проти Росії в Середній Азії. Там може активізуватися так звана Ісламська держава. В результаті Путін може втратити свої позиції. Але він цього не допустить, оскільки там джерела енергоресурсів. У ісламістів там серйозні плани. Енергопотоки потрібні їм для отримання прибутку, для утримання військ і експансії. Вони від цього не відмовляться. А щоб протистояти їм, Путіну будуть потрібні там і сили, і кошти, і всілякі резерви». Сунгуровський нагадує, що навчання резервістів Путін проводив не поблизу України, а саме в Середній Азії. А навесні там знову можуть знадобитися серйозні сили Китаю і Росії».

Експерт також зазначає, що загальний військовий потенціал у Росії істотно, в 4-5 разів, більше, ніж в України. «Але там і місць застосування цього потенціалу набагато більше, - говорить він і продовжує: - Ми в своїй обороні зосереджені переважно на східному і північному напрямах. Хоча в принципі при такій політиці можемо отримати загрозу і на Заході, де Румунія та Угорщина ведуть штучну паспортизацію в наших прикордонних регіонах». Що стосується протистояння з Росією, то, на думку Сунгуровського, «ступінь зосередження нашого військового потенціалу вищий, а рівень мотивації наших резервів і ресурсів також більший».

Цю думку розвиває і Лотош. Він вважає, що Україні слід уважно стежити і за кордоном з Білоруссю, де стоять ті ж російські війська. Він підкреслює роль керівництва країни: «Якщо прем'єр чи міністр закордонних справ, у яких має бути державне бачення, точно знають, що з якогось напряму нам не варто очікувати загроз, і вони це гарантують, то можна якось впливати на Міноборони , щоб воно коректувало свої плани». Доброволець зазначає, що в лавах Збройних сил України сьогодні дуже сильна п'ята колона. На його думку, є і саботажники, і зрадники, і корупціонери, які по-своєму розпоряджаються ресурсами і матеріальними резервами. Але чимало і звичайних непрофесіоналів, які не знають ні солдатських потреб, ні тактико-технічних даних тих чи інших видів озброєнь. А крім того, нашою бідою, на думку Лотоша, є те, що влада країни побоюється, щоб у людей на масовому рівні не було думки про нову революцію. «Інакше не можна зрозуміти, чому вже в період війни, коли йде мобілізація і потрібно використовувати всі резерви, зброя не розконсервована і не перебуває там, де на неї чекають люди», - підсумовує активіст.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати