«Головний наш капітал — освіта...»

Нещодавно на Львівщині в Городоцькому районі відбулися дві знакові події. Громадськість Львівщини гідно вшановує своїх героїв — славетну родину Тершаківців: Зиновія Тершаківця (1913—1948) — провідника Проводу ОУН Львівського краю, командира Воєнної Округи «БУТ»; Григорія Тершаківця (1877—1959; батько Зиновія) — громадсько-політичного діяча, посла австрійського Галицького і Польського сеймів (1926), багатолітнього в’язня тюрем (1913) і концтаборів польського, більшовицького НКВД режимів; Михайла Тершаківця (1883-?) — визначного ученого-літературознавця, провідного шашкевичезнавця, педагога, д. ф. н., дійсного члена НТШ, Івана Геля (1937—2011) — громадсько-політичного діяча, незламного борця за незалежність України, політв’язня комуно-більшовицьких тюрем і концтаборів (18 років), правозахисника, публіциста, історика, Федіра Черника (1894—1918) — легендарного сотника українських Січових стрільців.

У с. Якимчиці, на місці, де стояла родинна садиба Тершаківців, 15 листопада 2015-го освячено пам’ятний знак Григорію Тершаківцю та його синові Зиновію. Пам’ятний знак (автор — львівський скульптор Ігор Мединський) виконано у формі символічно розкритої книги — батько і син, незламні борці за волю України. Того ж дня у с. Кліцько було урочисто відкрито Музей родини Тершаківців.

Про славетний рід Тершаківців розповіла онука Зиновія Оксана Стернюк. Вона зазначила, що головним пріоритетом для її родини була національна ідея, а основним капіталом — освіта. Так, діяльність Г. Тершаківця як посла до Галицього і Польського сеймів не принесла йому ніяких вигод (грошей, моргів поля), до чого так змагаються сучасні обранці народу, а за своє принципове відстоювання прав українського народу, був переслідуваний, мужньо переніс майже 20 років тюрем і концтаборів. А його син Зиновій належав до тих славних українців, хто взяв на себе відповідальність за долю народу у переломних роках Другої Світової війни, віддав найдорожче — життя, поліг у бою з енкаведистами. Нащадок роду Тершаківців Іванна Корнецька у своєму виступі наголосила, що сьогодні нашим обов’язком кожного наслідувати героїв у щоденному житті.

Відтепер віриться, села Кліцько і Якимчиці стануть ще одним місцем Національних прощ на карті України.

У цьому році буде відкрито пам’ятний знак на центральній площі с. Малий Любінь. Відкриття стели й Музею родини Тершаківців — вагомий внесок вдячних земляків в достойне пошанування, увічнення пам’яті славетної родини.

* * *

Ми, вдячні читачі «Дня», щиро дякуємо Ларисі Олексіївні і очолюваному нею редакційному колективу за ту багатогранну діяльність для пробудження національної свідомості, виховання патріотизму, щирої любові до Бога, людей, України.

Підтримуємо оголосити 2016 рік Роком газети «День».

Щиро зичимо Ларисі Олексіївні, її родині, редакційному колективу «Дня» міцного здоров’я, добра, родинного щастя і благополуччя, нових творчих здобутків.

Хай цей рік принесе нам довгоочікуваний мир, злагоду, єднання!