Павло КЛІМКІН: «ЄС у зовнішній політиці має розмовляти одним голосом, це важливо для репутації ЄС та довіри до ЄС»

25 червня австрійське видання Die Presse опублікувало на своїх шпальтах інтерв’ю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна під назвою «Австрія має грати за правилами». Пропонуємо нашим читачам ознайомитися з текстом самого інтерв’ю, яке міністр дав німецькою мовою.

– Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт критикує Австрію за візит до Відня Володимира Путіна. Як ви вважаєте чи було б краще, якби ЄС спільно протистояв Росії?

– Австрія має самостійно вирішувати, кого запрошувати. Це робочий візит, не офіційний. Водночас: ЄС у зовнішній політиці має розмовляти одним голосом, це важливо для репутації ЄС та довіри до ЄС.  Якщо приймати Путіна, то слід передавати чіткі послання, в особистій розмові та публічно.

– Ми це побачимо.

– Я не можу впливати на рішення Австрії. Росія принаймні порушила всі можливі політичні правила та правила міжнародного права. Життя без правил небезпечно для всіх. Тому ми маємо обміркувати, які нам потрібні міжнародно-правові гарантії в майбутньому: для нас і для Європи.

– Сепаратисти в Донецьку заявили, що будуть дотримуватись перемир’я до п’ятниці. Що має тепер відбутися?

– Ми спочатку повідомили про одностороннє перемир’я. У перші дні терористи його порушили майже 30 раз. У Донецьку відбулися розмови, але не переговори. Досягнуто домовленість щодо дотримання перемир’я. Сподіваюсь що це відбудеться. У нас є політичні рамки – план мирного врегулювання Президента. Важливо, щоб він був реалізований. Нам потрібний дієвий контроль за кордоном.

– Хто має контролювати кордон?

– Наші прикордонні війська та Росія. Необхідно зупинити спроби потрапляння в Україну зброї та бойовиків. Я не можу сказати, хто це організує. Автомат Калашникова можна купити на чорному ринку, але танк чи ракету протиповітряного захисту ні. Нам потрібні сигнали від Росії, що вона підтримує цей план. Ще діє постанова Ради Федерації щодо дозволу на використання російських військ на території України. Цю постанову необхідно скасувати (Володимир Путін повідомив про це перед інтерв’ю – прим. видання). Якщо Росія буде просуватися в цьому напрямку, то тоді з’являються непогані шанси.

– Чи побачили ви ознаки зміни Москвою свого курсу?

– За словами мають слідувати дії. Дуже важливим є те, що відбудеться наступними днями.

– Ви не знаєте, хто підтримує сепаратистів? У вас немає доказів?

– Ми маємо багато доказів того, що терористів підтримує колишній президент Янукович. Ми також тиснемо на російську сторону, щоб заблокувати ці джерела фінансування. Проте останніми днями допомога збільшилась: в Ростові функціонують вербувальні центри, терористи знов отримують важке військове спорядження. Деескалація виглядає інакше.

Вчора я проінформував міністрів країн-членів ЄС: в Ростові можна просто зателефонувати на певний номер та записатися. Це має бути припинено. Інакше в нас немає шансів на деескалацію. Наша пропозиція: ми організовуємо місцеві вибори раніше, ніж було заплановано. Потім люди можуть вибрати своїх представників. Згідно з новим проектом Конституції, в майбутньому громадяни мають самі визначати своїх губернаторів. Місцеві громади також повинні мати більше повноважень. Крім того, в разі потреби може бути введено російську мову. Таким пакетом мають бути вирішені політичні питання.

«КРИМ БУВ ТА ЗАЛИШАЄТЬСЯ УКРАЇНСЬКИМ»

– Яку ціль має Росія в Україні?

– До цього часу Москва намагалася дестабілізувати південно-східні регіони.

Хто називає себе сепаратистом, той вимагає незалежності. Це присутнє і в інших країнах Європи. Проте що саме роблять терористи в Східній Україні? Вони знищують стратегічну інфраструктуру, водоводи, електропроводи, економіку.

– Якщо стратегічною метою Росії є дестабілізація України, то переговори принесуть не багато користі.

У нас є дуже добра підтримка з боку світової спільноти, ЄС і США. Ми довели, що ми можемо суттєво впливати на ситуацію на місцях…

– Військовими засобами?

– Частково військовими засобами. Тому що проти терористів слід також застосовувати й військові засоби.

– Чи не були дії непродуктивними?

– Військові засоби ми застосовуємо проти тих, хто зі зброєю в руках вбиває людей і захоплює заручників, а не проти мирних демонстрантів. В цьому регіоні проживають майже 8 млн. мешканців, і є 10 тис. активних бойовиків, які радше за все проникли ззовні.  Але люди не бажають війни. Ми зі своєї сторони готові задовольняти вимоги.

– Чи не було помилкою віддати Крим без єдиного пострілу?

– Звичайно, що ми хотіли активно діяти в Криму.

– Тоді чому ви цього не зробили?

– Тому, що це коштувало б багатьох людських життів. У Криму є регіони, в яких багато хто відчуває себе росіянами, особливо в Севастополі. Там є російський флот. Звичайно, маячнею є те, що 96% проголосувало за приєднання до РФ. Референдум був фарсом. Проте були серйозні опитування, згідно з якими все ж таки 41% людей висловились за приєднання. У Донецьку та Луганську опитування показали, що за приєднання до Росії виступають лише 18-20% населення, в першу чергу старі люді, які мають ностальгію по СРСР.

– Чи сильно тиснули тоді ваші західні партнери, щоб Україна не застосовувала силу в Криму?

– Ні, це було наше рішення. Ми опікуємося захистом наших співгромадян в Криму. Крим був та залишається українським. І в нас вже є уявлення щодо майбутнього Криму.

«УКРАЇНІ ПОТРІБНА НОВА МОДЕЛЬ БЕЗПЕКИ»

– Розкажіть нам, будь ласка, як ви плануєте знов отримати Крим?

– 70% населення Криму залежить від туризму. Та 70% всіх туристів прибувають  в Крим з України. Зараз пляжі пустують…

– Але якщо туристів не буде, Росія не віддасть Крим.

– Це теж не так просто. Але: хто став би зараз інвестувати в Крим? Інвестор з Австрії? Безперспективно. Ми негайно відреагували би  юридичним шляхом, проти російських інвесторів також. У Росії немає ефективної перспективи стосовно Криму. Ми відносно скоро розпочнемо переговори, у тому числі і з Росією, щоб знайти modus vivendi для Криму.

– Що ви думаєте стосовно ідеї, щоб Україна оголосила себе нейтральною, як свого часу змусили зробити Австрію?

– В Україні принаймні дві третини населення виступили за те, щоб вступити до ЄС. Стосовно вступу до НАТО консенсусу немає. Оскільки на даний час немає можливостей. Події останніх місяців показали, що Україні потрібна нова модель безпеки. Наша безпека не гарантована в Криму та на Сході. Ми знайдемо модель. Яка вона буде – є політичним рішенням.

– OMV і Газпром підписали у Відні угоду щодо будівництва газопроводу «Південний потік», який йде в обхід України. Що це означає для вашої країни?

– Я не вірю у цей проект. Якщо Росія хоче обійти Україну та інші держави, то це мотивовано виключно політично. Вартість цього проекту становить майже 30 млрд. євро. Навіщо витрачати так багато грошей на проект, який не забезпечить диверсифікації. Росія потрібна як постачальник енергоресурсів, але все повинно відбуватися відповідно до правил.

– Австрія підтримує в цьому Росію і Газпром.

– Австрія підтримує цей проект. Але в мене є великий сумнів в тому, що він буде реалізований. Як член ЄС, Австрія має дотримуватись правил, другого та третього енергетичних пакетів. Не можна говорити про поступки щодо Газпрому. А без поступок «Південний потік» є мертвим.

– Чи може Австрія виступати посередником? Чи не переоцінює себе Австрія?

– ЄС має говорити одним голосом. Якщо Австрія хоче виступити як посередник, слід обміркувати, як це буде відбуватися.

Текст інтерв’ю надано «Дню» Міністерством закордонних справ України