«Один пояс – один шлях»

Стрімкі процеси інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки та торгівлі, які відбуваються упродовж останніх десятиріч, а також зростання взаємозалежності економік різних країн стало поштовхом для налагодження сталих взаємозв’язків між окремими країнами та формування єдиних транспортно-логістичних систем у довгостроковому періоді.

Динамічний розвиток Республіки Корея (РК) і Китайської Народної Республіки (КНР) та потреба в розширені їхньої представленості на ринках європейських країн активізували товаротранспортні потоки між Азією та Європою, а також обумовили інтенсифікацію розвитку існуючих транспортних систем та необхідність створення, у т.ч. на їхній основі, нових трансконтинентальних сухопутних коридорів. Помітними складовими процесів у цій сфері, які привертають все більшу увагу не тільки країн Євразії, але й інших континентів, стали «Євразійська ініціатива» (Eurasia Initiative) президента РК Пак Гин Хе та ініціатива голови КНР Сі Цзіньпіна «Один пояс – один шлях» (One Belt, One Route) створення економічного коридору вздовж стародавнього Шовкового шляху – «Економічного поясу Шовкового шляху» і «Морського Шовкового шляху ХХІ століття», а також, певною мірою, концепція теперішнього прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе (Quality Infrastructure Investment).

Оголошуючи «Євразійську ініціативу» в рамках міжнародної конференції «Глобальне співробітництво в епоху Євразії» (жовтень 2013 р., м. Сеул) президент РК Пак Гин Хе зазначила, що «нова епоха повинна бути знову відкрита шляхом об’єднання Євразії в єдиний континент» з метою створення мирного співтовариства на основі економічного співробітництва і спільних інновацій. Як частину заходів було запропоновано створити «Експрес шовкового шляху», який мав би включити в себе об’єднану мережу автомобільних і залізних доріг від південнокорейського міста-порту Бусан – воріт Східної Азії – через Південну та Північну Кореї, Китай і Центральну Азію до Європи.

Реалізуючи названу вище ініціативу Південна Корея уже здійснює будівництво південної частини залізничної гілки «Сеул (РК) – Вонсан (КНДР)» Транскорейської залізниці (ТКЗ, проходить територіями Південної та Північної Корей) з тим, щоб у майбутньому ТКЗ була з’єднана з іншими залізницями Євразії.

Результати 8-го Саміту РК-ЄС, який відбувся у вересні 2015 р. у Сеулі,  засвідчили підтримку «Євразійської ініціативи» з боку ЄС.

Вважається, що успішність імплементації цього проекту залежатиме від спроможності РК досягти необхідних результатів, по-перше, в економічній інтеграції на Євразійському континенті шляхом участі країн регіону в спільних багатосторонніх економічних проектах у сферах логістики і транспорту, енергетики, науки та технології, і навіть культури. По-друге, від спроможності залучення КНДР до багатостороннього економічного співробітництва, що слугуватиме поштовхом до змін у самій Північній Кореї, її внутрішньої та зовнішньої політики, а також дозволить покращити безпекову ситуацію на Корейському півострові.

На даний час, за словами міністра закордонних справ КНР Ван Ї, у цьому проекті вже зголосилося взяти участь близько 60 країн та організацій. Як зазначає китайська сторона, ініціатива «Один пояс – один шлях»  спрямована на зміцнення міжурядового співробітництва, формування сприятливих умов для торгівлі, усунення інвестиційних та торговельних бар’єрів, поглиблення взаємодії у галузях транспорту з подальшим формуванням інфраструктурної мережі, що з’єднуватиме Азію, Європу та Африку, а також багатостороннє співробітництво через культурні та наукові обміни.

Маршрути «Економічного поясу Шовкового шляху» наразі остаточно не сформовані та, на думку китайської сторони, мали б складатися з трьох сухопутних коридорів.

Беручи до уваги важливість створення ефективної транспортно-логістичної системи на Євразійському континенті, РК та КНР на даний час розглядають можливі шляхи об’єднання інфраструктурних ініціатив двох країн. Зокрема, у вересні 2015 р. зазначене питання обговорювалося на найвищому рівні. Ключову роль у цьому процесі, безумовно, може зіграти підписана у червні 2015 р. двостороння Угода про вільну торгівлю.

Упродовж 2015 року в Сеулі відбулася низка міжнародних заходів, де представники урядових та наукових кіл з різних країн світу всесторонньо обговорювали стан та перспективи реалізації інфраструктурних ініціатив РК і КНР. Результати цих заходів дають підстави зробити висновок, що Південна Корея та Китай цілеспрямовано формують нові концепції своїх зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних стосунків з країнами Євразійського континенту, які стануть головними напрямами їхньої дипломатії на подальші десятиріччя. Успішна реалізація в першу чергу «Одного поясу – одного шляху» та, деякою мірою, «Євразійської ініціативи» сформує єдину та довгострокову систему міждержавних відносин, а також інфраструктурних і торгових шляхів між Азією, Європою та Океанією.

Вигідне геополітичне розташування України, її науково-промисловий та транспортний потенціал, а також необхідність включення нашої країни до нової системи євразійських транспортних коридорів, уже давно вивчається українськими науковцями та обговорюється в експертному середовищі.

На даному етапі Україна, попри агресію РФ, має максимально використати всі ефективні інструменти для включення її до ініціативи «Один пояс – один шлях», беручи до уваги відповідну пропозицію Україні з боку китайської сторони. У цьому контексті набуває актуальності питання співпраці нашої країни з Азійським банком інфраструктурних інвестицій (AIIB), одним з ключових напрямів роботи якого стане фінансове забезпечення реалізації китайського проекту «нового Шовкового шляху». До речі, членами цієї новоствореної фінансової інституції уже стали важливі партнери України – Азербайджан, Грузія та Казахстан.

До речі, цього року проблематика участі України в євразійських трансконтинентальних транспортних проектах включена до порядку денного міжнародних переговорів на найвищому рівні. Зокрема, у жовтні 2015 р. лідери України та Казахстану приділили окрему увагу питанню розширення транспортної інфраструктури для перевезення вантажів з Азії до Європи через Казахстан та Україну у контексті ініціативи КНР «Один пояс – один шлях» (через територію Казахстану йдуть основні сухопутні лінії китайського проекту «нового Шовкового шляху»). Питання участі нашої країни у створенні трансконтинентального транспортного коридору обговорювалося також у рамках переговорів президентів України та Туркменістану (жовтень 2015 р.). Участь керівництва Міністерства інфраструктури України у ASEM Symposium on Eurasia Transport and Logistics Network (вересень 2015 р., Південна Корея) та Tbilisi Silk Road Forum (жовтень 2015 р., Грузія) дозволила не тільки представити його учасникам транспортний та експортний потенціал України, але й обговорити з представниками окремих країн важливість та обґрунтованість включення України до транс-євразійського транспортного коридору.

У контексті сучасної реструктуризації глобального простору, зокрема, в Євразійській його частині, в напрямі стикування двох успішних світових  ринків – європейського та азіатського – геостратегічна місія України, а також Азербайджану, Грузії та Казахстану, може зайняти гідне місце в галузях обміну технологіями, свободи пересування товарів, капіталів, послуг, а з урахуванням демографічних обмежувачів та інтересів національної безпеки – також і трудових ресурсів.

Таким чином, від успіху стратегічного діалогу України з КНР, РК, Казахстаном та ЄС істотно залежатиме успішність вирішення питання включення України до нової євразійської системи транспортних зв’язків. А це, в свою чергу, дозволить створити реальні можливості для перетворення нашої країни на надійного та ефективного транспортно-логістичного хабу на  Євразійському континенті. Крім того, активна участь України в новій транс-євразійській транспортно-логістичній системі сприятиме стабілізації економіки нашої країни та підвищення її конкурентоспроможності в світі.