Прыгай выше неба, брат и сестра...
З пісні "Воины света" білоруської групи "Ляпис Трубецкой"

АРТ-МОЗАЇКА..

Живописець видінь
12 червня, 2003 - 00:00

Живописець видінь

У галереї «36» на Андріївському узвозі проходить персональна виставка київського художника Миколи Євтушенка.

Традиційне, проте таке, яке повністю відповідає суті справи, порівняння живопису Миколи Євтушенка зі снами вимагає, однак, однієї обмовки — це ті сни, після яких герою належить вирушити на пошуки далекої і невідомої красуні, що назавжди підкорила його серце. При цьому як такої «історії», звіту про зустрічі та пригоди тут немає і бути не може. Зовсім навпаки — в цих видіннях панує спокій, близький до медитативного — чи то зачароване королівство, чи то досягнуте нарешті щастя.

Художник пропонує власні мрії-версії старовинних переказів («Ніч на Йвана Купала», «Королева», «Казкова подорож», «Свято краси»), перетворює реальність, залишаючи її при цьому цілком пізнаваною («Подруги», «Розмова», «Театральний вечір»), а іноді навіть відверто київською («Весняна симфонія», «Чарівливий Андріївський»), нарешті, створює несподівану алегоричну фантазію («Кіт, який гуляє сам по собі»). Поза всякими сумнівами, Микола Євтушенко — романтик і казкар, але, на відміну від більшості інших романтиків та казкарів, у картинах він своїх не те щоб небагатослівний, але незмінно невловимий і загадковий — як і належить живописцю снів.

Різна реальність

У галереї «Акварель» можна ознайомитися з роботами Ірини Саченко і Олександри Дерев’янченко.

Ірина Саченко представила живопис, графіку та панно-колажі. Живопис найсуб’єктивніше — художниця населяє гори й небо своїх пейзажів персонажами чи то древніх міфів, чи то романтичних казок («Туман у горах», «Вітер любові»). Винятково гарними є колажі, складені з цілої зливи начебто й знайомих, але дивних предметів, наприклад, позолочених черепашок («Хвиля», «Водограй»). Однак найвишуканішою є графіка Ірини Саченко, особливо її монотипії, присвячені квітам («Струмок», «Ромашки», «Німфеї», «Маки»). Роботи Олександри Дерев’янченко — авторські фотографії, дуже поетичні й при цьому такі, що зберігають і передають у первинній свіжості саму мить усвідомлення разючої краси світу, що раптом відкрилася («Захід сонця», «Лісове озеро», «Королева»). Цікаво, що деякі з фотографій прямо перекликаються з графікою Ірини Саченко — обидві учасниці виставки наче дивляться «в одному напрямку». Між іншим, за фахом Олександра Дерев’янченко — лінгвіст, а фотографування — хобі.

Оксана ЛАМОНОВА
Рубрика: 
Газета: 
Новини партнерів