«Сьогодні перемагає не зброя, сьогодні перемагає інтелект»

Традиційно «День» презентував на форумі свої новинки — цього року їх було аж п’ять. Це — книжка «Україна Incognita. Toп-25» українською, російською та англійською мовами, фотоальбом «Люди Майдану. Хроніка» і перевидані «Апокрифи Клари Гудзик». Ці та інші видання з Бібліотеки «Дня», а також листівки, футболки та «Маршрут №1» всі охочі могли придбати на нашому стенді у Палаці мистецтв. І таких охочих виявилося чимало. Найактивніше відвідувачі купували «Україна Incognita. TOП-25». Ця книжка, за їхніми словами, вкрай актуальна нині для кожного з нас. Прикметно, що купували її і для себе, і на подарунки друзям та родичам. Англомовну брали для своїх іноземних друзів. Першу англомовну «Україна Incognita. Toп-25» купила журналістка Аніта Грабська для своєї подруги з Німеччини. «Я планую купити англомовні книжки, щоб подарувати їх своїм друзям у Німеччині та тим іноземцям, які цікавляться, що ж справді відбувається в нашій країн. Ми повинні навчитися краще презентувати нашу країну за кордоном. І такі книжки стануть в нагоді в цій справі», — сказала вона. До речі, саме «Україна Incognita. TOП-25» здобула на Форумі персональну відзнаку голови журі Богдана Моркляника.

НА ПРЕДСТАВЛЕННІ УПОРЯДНИКИ ФОТОАЛЬБОМУ «ЛЮДИ МАЙДАНУ. ХРОНІКА» ЗАЗНАЧИЛИ: ЦЯ КНИЖКА — СВОЄРІДНА ЗУСТРІЧ НАС САМИХ ІЗ НАМИ Ж. АЛЕ ВИЯВИЛОСЯ, ЩО ЦЕ НЕ ЛИШЕ МЕТАФОРА: ДЕХТО З ВІДВІДУВАЧІВ, ГОРТАЮЧИ ФОТОАЛЬБОМ, ЗНАХОДИЛИ НА ФОТО СЕБЕ ЧИ СВОЇХ РОДИЧІВ ТА ДРУЗІВ

Ще до презентації наших книжок на стенді «Дня» було людно. Наші постійні читачі приходили цілеспрямовано, зі списком того, що запланували купити. Були й ті, кого приваблював стильно оформлений стенд — у синьо-жовтому «камуфляжі», вони підходили, а йшли від нього вже з новими книжками. Коли на стенд завітала головний редактор «Дня» Лариса Івшина, одразу виникла імпровізована автограф-сесія і своєрідний дискусійний клуб тих, хто створює газету, і тих, для кого її створюють.

«УКРАЇНСЬКА «ОПТИКА» ІНШИМИ МОВАМИ — ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО»

«Коли з’явилася тільки перша книжка з Бібліотеки «Дня», історична, коли я і тисячі людей вже мали змогу не вирізати ці публікації з історії України з газети, а прочитати їх, зібрані під одною обкладинкою, я почувався щасливим — і як читач газети «День», і як людина, яка хоче знати свою історію, — розповідає Михайло Слабошпицький, український прозаїк, літературознавець, публіцист, громадський діяч. — Я тоді думав, що це буде просто прецедент, одна книжка. І тут раптом з’являється цілий корпус прекрасних текстів. Жодна газета в Україні нічого подібного до цього не робила. І знову «День» своїм видавничим проектом зайняв тільки свою нішу».

ЗА КІЛЬКА ХВИЛИН ДО ПРЕДСТАВЛЕННЯ НАШИХ П’ЯТИ НОВИНОК, ЩЕ Є ЧАС... ПОЧИТАТИ «День»

Михайло Федотович стоїть біля стенду «Дня». На столах розкладені наші новинки, на стінках розвішані стильні футболки з актуальними малюнками від наших художниць — Ірини Зеленько і Анни Гаврилюк. Михайло Слабошпицький бере в руки перевидану книжку «Апокрифи Клари Гудзик»:  «Я пам’ятаю, світла пам’ять, ці публікації про конфесійну ситуацію в Україні... А ось книжка Джеймса Мейса — я мав щастя знатися з ним особисто... Я на кожній презентації кажу: ціни цим книжкам немає. Ціни газеті «День» теж немає, бо вона до всього видає ще й ці книжки. Видавати сьогодні книжки з історії України російською і англійською мовами, окрім, звичайно, української, — надзвичайно важливо, категорично важливо!

Я дуже зрадів, коли «День» почав випускати свій англомовний дайджест. Ми маємо ілюзії, що світ все знає про нас, все чує, що ми говоримо, і дивиться на все нашими очима. Ми живемо у час інформаційного суспільства, а дехто думає, що ми досі перебуваємо на стадії технологічного. Тому інформація про Україну, так би мовити, українська «оптика» іншими мовами — це дуже важливо. Світ знатиме про нас рівно стільки, скільки ми самі йому розкажемо про себе його мовами. А англійська — одна зі світових мов. Я знаю, що це важко, тим паче фінансово, це некомерційний проект, але масштабний і важливий. «День» виконує роботу держави у цьому плані».

Серед особливих відвідувачів нашого стенду — Володимир Антонович Овсійчук, український мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв України, педагог, доктор мистецтвознавства, професор. У свої 90 років Володимир Антонович продовжує викладати у Львівській національній академії мистецтв. На нашому стенді його зацікавила книжка «Сила м’якого знаку», яку зрештою колектив «Дня» вирішив подарувати легенді українського мистецтвознавства. Неочікуваному подарунку пан професор дуже зрадів. «Я дуже поважаю Ларису Івшину, вона мудра жінка. Я регулярно читаю «День», спеціально для мене свіжий номер завжди відкладають у кіоску, де я купую пресу. Неймовірна газета. Вона охоплює дуже багато різноманітного матеріалу, дуже добре укладена і доходить до свого читача. Що стосується книжок, то вони вкрай корисні і цікаві. З них я можу взяти деякі матеріали для себе і для своїх студентів, для своїх лекцій. Це важливо», — сказав Володимир Овсійчук.  

«КОЖНА НОВА КНИЖКА — ЦЕ ВІДКРИТТЯ»

На презентацію наших новинок у Дзеркальну залу Палацу Потоцьких завітало стільки людей, що не було жодного вільного стільця, люди стояли навіть в проходах і в дверях. Дехто, за їхніми словами, прийшов раніше, щоб зайняти місце, бо «щороку на презентації «Дня» аншлаги».

ЧИТАЄМО, АНАЛІЗУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

«Газета вже впродовж 18 років подає інтелектуальний кисень країні. З «Дня» ми дістаємо найпотужнішу зброю, яка тільки існує у світі. Це — знання, це те, що ніколи не знищать ні танки, ні «Гради», — сказала Ірина Ключковська, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», давній друг і партнер газети, яка була модератором зустрічі.

Представляючи фотоальбом «Люди Майдану. Хроніка», веб-редактор сайта «Дня» Артем Жуков, який працював у команді упорядників видання, розповів: «Насправді ми не ставили собі за мету показати шокуючі кадри цих подій. В альбомі є фотографії з усіх ключових подій — з Грушевського, Інститутської. Вони драматичні, трагічні, але не жахливі. Бо не це було нашою метою. Якось у соцмережах мені написав колега: а чим ви будете оригінальні, якщо зараз випустите фотоальбом про Майдан? Сьогодні кожен може видати книжку про ті події, потрактувавши їх на свій смак, зманіпулювавши, і отримати свої комерційні бонуси? Я сказав просто: наш альбом — інший». Артем наголосив, що, працюючи над альбомом, зрозумів — рівень українських фотокореспондентів дуже високий і цілком конкурентоспроможний зі світовим. Це підтвердила і кількість проданих фотоальбомів у дні форуму.

«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КОНЦЕНТРАТ» — НАЙКРАЩІ ІСТОРИЧНІ СТАТТІ «Дня» ПІД ОДНІЄЮ ОБКЛАДИНКОЮ

Завітав на презентацію новинок «Дня» і міський голова Львова Андрій Садовий. «День» — це дуже великий стандарт, висока планка. В ній ти можеш прочитати про ситуацію сьогодення і краще пізнати нашу історію. Це мудра газета. Таких газет, на превеликий жаль, є недостатньо в нашій країни, тому я би хотів, щоб «День» мав найбільший тираж. Щоб газета могла бути на столі в усіх думаючих людей України. В Україні війна, і багато хто сказав би: у країні така ситуація — не до книжок. Неправильно. Сьогодні перемагає не зброя, сьогодні перемагає інтелект. Тому треба дуже багато читати. «День» ще цінний тим, що видає дуже сильні книжки, книжки-дороговкази. Бібліотека «Дня» — дуже потужна, я маю всі книжки. І кожне нове видання — це відкриття», — сказав Андрій Садовий і пообіцяв закупити чимало книжок для бібліотеки Львова...

Ті ж наші читачі, хто не був у Львові і не зміг потрапити до нашого стенду, всі книжки можуть замовити на сайті «Дня». А потім — обов’язково поділитися з нами враженнями від прочитаного.

«День» висловлює подяку Ганні Свириденко за вагому участь в перевиданні книжки «Апокрифи» Клари Ґудзик та Василю Кривобоку за участь у виданні фотоальбому «Люди Майдану. Хроніка». Також висловлюємо подяку Благодійному фонду сприяння ініціативам газети «День» - його президенту Миколі Гриценку – за підтримку.