Українська «Байдужість» захопила китайців
Робота одеситів стала однією з найкращих на Міжнародному фестивалі снігових скульптур у Харбіні
Масивні фігури людей скупчилися на постаменті, а всередині цієї юрби загубилась дитинка — ця композиція під назвою «Байдужість» отримала багато відзнак на змаганнях у Китаї. Автори скульптури — команда з Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Костянтина Ушинського, що в Одесі.
Учасники української команди працювали зі снігом уперше. «Наш виш дружить із Харбінським інженерним університетом, який організовує фестиваль. Тож, на цю подію наші студенти їздять вже чотири роки, — розповідає керівник команди українців Тетяна Штикало. — Цього року потрапити на фестиваль випала нагода і мені. Я — викладач художньо-графічного факультету, тому вмію створювати скульптури. Просто зібрала міцних студентів, бо рубати сніг тяжко, і ми поїхали».
Загалом у фестивалі взяли участь понад 60 команд із різних континентів. Найбільше учасників приїхало з Азії: Китаю, Тайваню, Японії тощо. Деякі майстри давно створюють снігові скульптури, але на змаганнях були і новачки. Подія проходила на початку січня, вже всьоме. Спочатку учасники пройшли інструктаж з техніки безпеки, потім три дні працювали. Фігури вирізали зі шматків снігу заввишки 3,5 метри, причому кожна команда жеребкуванням отримала свій куб.
Робити скульптуру можна хоч 72 години без перерви — щоб вистачило сил. Одесити працювали декілька годин, потім трохи спали, і знов — рубати і шліфувати сніг. «У Харбіні дуже холодно, і це гальмувало роботу. Вночі — мінус 20, вдень — мінус 15. У перший день обморозила обличчя, хоча користувалася захисним кремом. Місцеві жителі — і старі, і молоді — ходять у масках, які закривають обличчя», — каже Тетяна Штикало. Утім, завдяки такому холоду, снігові скульптури можуть стояти півроку.
На думку керівника команди українців, одразу певної концепції проекту не було. Матеріал і технологія роботи диктували композицію, а ідея з’явилася потім, її запропонував студент Олександр Коршунов. У жителів Азії — свій підхід, вони створюють композиції на філософські та міфологічні теми, їх сюжети пов’язані зі східними богами, традиціями. «Не знаю, чим зацікавила наша робота, — зізнається Тетяна Штикало. — Напевно, ми єдині, хто зробили щось подібне на пам’ятник. Крім цього, інші створювали щось вишукане, а за глобальні, соціальні теми ніхто не хапався».
Багато відзнак на фестивалі також здобули китайці й тайванці. Українська команда як заохочення за вдалий проект отримала кришталевий кубок.
